У Сингапурі мода на блондинок, в Індонезії – на азійські риси обличчя, у Штатах люблять темношкірих із жіночними формами
Топові агенції цікавляться дівчатами-моделями від 176 сантиметрів на зріст. Параметри мають бути 90–60–90. Якщо менше – ще краще. Адже дизайнери шиють одяг за стандартними розмірами. І якщо модель має стегна на 2 сантиметри ширші, це проблема. На Тиждень моди вона не потрапить, бо на неї не налізуть сукня, спідниця чи брюки. А вбрання має сидіти ідеально.
Агентства хочуть здорових моделей. Особливо зараз, коли гостро постала тема анорексії. Узявши дівчину на роботу, стежать, щоб вона займалася спортом, правильно харчувалася і підтримувала себе в гарному стані. Зокрема, обов'язково має висипатися.
Графік моделей підпорядкований світовим Тижням моди. Їх чотири: Нью-Йорк, Париж, Лондон, Мілан, із лютого по жовтень. Це напружений період. Щодня під прицілом камер, постійні перельоти, недосипання. У грудні й січні розклад легший, бо не треба так часто їздити.
В Азії моделі щодня встають о сьомій ранку. Займаються спортом, снідають і їдуть на кастинги. Їх може бути п'ять-шість за день. Розпорядок формує агентство. Дівчина бере із собою бук із портфоліо. На перегляди возить водій. Виконання розкладу жорстко контролюють: коли модель приходить додому і коли йде.
За три місяці в Азії можна отримати до 20 тисяч євро. Це сума без вирахувань, тобто без інвестицій агентства, які сягають 3–5 тисяч євро: вартість квитків, проживання, кишенькові витрати.
У Європі, якщо беруть у рекламну кампанію бренда, модель може заробити відразу 20 тисяч євро.
Не раджу початківцям їхати в Азію і самотужки шукати роботу. Або через інтернет. На таких чекають проституція, танці або ескорт. Звертаються до перевірених агентств.
У Сингапурі мода на блондинок, в Індонезії – на азійські риси обличчя, таке собі поєднання азіатки та європейки. Казашки – ідеальний варіант. У Європі попит на світлошкірих моделей 180–182 сантиметри на зріст. У Штатах люблять темношкірих із жіночними формами.
Якщо модель є успішною в Азії, не обов'язково легко робитиме кар'єру в Європі. Навпаки, це може піти їй у мінус. Європейські дизайнери зацікавлені в нових обличчях, які ще ніхто не бачив.
25 відсотків модельного ринку – дівчата з країн СНД. Хоча українським і російським моделям важко виїхати працювати в Париж або Нью-Йорк. Часто доводиться оформляти робочу візу місяць-два. Для агентств це катастрофічно довго.
Такі журнали, як Vogue, не платять за зйомки. Потрапивши на обкладинку, модель стає зіркою, може укладати дорожчі контракти.
















Коментарі