У роботі треба бути злим. Тоді з'являтиметься наснага працювати.
Прізвище Ґабор має два значення: Гавриїл та війна.
Малим мене постійно переслідував страх: мушу записати десь своє прізвище, щоб не зникнути безслідно з цього світу. Певно, тому і став письменником.
Працьовитість успадкував від тата, образне мислення – від мами. Хоч мама не закінчила жодного класу школи. Дружина-львів'янка дивувалася, як проста сільська жінка може вживати такі яскраві порівняння й метафори.
Найбільша чеснота людини – терпеливість.
У Львові сумую за Закарпаттям. Коли приїжджаю в рідне село, починає бракувати міста.
Деякі події ми схильні трактувати як зло. Хоч у майбутньому це "зло" може виявитися добром. Нині зі втіхою згадую, що первісний рукопис моєї книжки повернули з двох видавництв. Перші новели не друкували в журналах. І правильно робили. Там було багато учнівства. А так я прийшов до читача вже зрілим письменником.
Пишу мало. Бо повторюватись немає бажання.
Новела – як ревнива жінка. Якщо зрадиш, обов'язково помститься.
Якось студенти запитали мене: "Як досягнути успіху?" Відповів: "Я не той письменник, у якого треба про це запитувати. Першу книжку писав 20 років". А сучасна молодь хоче швидкого результату.
Література має очищувати. Бути антидотом до грубого, брудного світу.
Власна творчість відходить на задній план, коли знаходжу несправедливо забуте ім'я письменника чи досліджую якісь трагічні сторінки.
Вдома ховаю свої книжки, антології та журнали з перекладами. Щоб гості не подумали, ніби вихваляюся. Коли ж запитують: "А де твої твори?" – відкриваю тумбочку і показую.
Не варто чекати чогось із неба. Треба робити все самому.
Входжу в азарт, коли роблю те, що до мене ніхто не робив.
Успіх – не в матеріальному. Найбільше щастя приносить улюблена робота.
Ставлення до грошей змінив випадок в Америці. На католицький Великдень побачив, як вітер котив вулицею купу сміття. Серед нього була й доларова купюра. Я втішився, що Бог не забув про мене й на чужині. Та наступною була думка, що Бог і гроші – несумісні. Він хоче сказати мені, щоб не надто переймався ними, бо це – сміття, яке котить вулицею вітер. Повернувшись до Львова, вклав усе зароблене у видання антології "Приватна колекція".
Американці мають два сленґові слова на позначення долара. Називають його bread – "хліб", коли грошей бракує, і trash – "сміття", коли їх надто багато. Без першого людині важко жити. Без другого неможливо зробити що-небудь.
Справжня насолода – спілкуватися з людьми, які живуть у гармонії з собою і довколишнім світом.
Люблю античність. Тоді люди радили дотримуватися золотої середини й довіряти перевіреним авторам.
Кохання не потребує публічності.
Часом сперечаємося з дружиною, хто кого вибрав: я її чи вона мене?
Відчув себе чоловіком, коли народилася донька. Це додало стільки енергії, що одразу завершив свою першу книжку. Другу написав, коли народився внук.
Донька дорікає, що внуків любимо більше, ніж її. Так і є. Коли виховуєш власну дитину, відчуваєш відповідальність, обов'язок. З онуками можна розслабитися і насолоджуватися життям.
Справжнє свято – тихе. Воно не кричить і не привертає зайвої уваги. Так само й зі щастям. Тиша оберігає людські почуття.
Донька часто каже: "Тату, не літайте так високо". А я ще навіть від землі не відірвався.
Дивуюсь кмітливості і прагматичності свого внука. Купує стару машинку. Вибирає найдешевшу, облуплену. Запитую: "Чого так?" Каже: "Я візьму в мами лак, пофарбую її – і буде як нова". – "Але ж за той лак мама гроші заплатила?" – "Так, але не я!"
Хороший письменник працює не для задоволення потреб маси, а для себе і свого кола друзів. Це рятує від псевдопопулярності.
Дуже неохоче позичаю книжки іншим. Якось дружина дала товаришу улюблений збірник афоризмів. Так він на ньому сало краяв!
В армії політрук переконував вступити в Компартію. Я відповів: "Мама заборонила, бо всі комуністи продали душу чортові". Він розсміявся. Потім написав мені хорошу рекомендацію для вступу в університет.
Стрес краще знімати не алкоголем, а роботою. А ще добре заспокоює ранкова прогулянка безлюдним містом чи парком.
Що то за людина, яка не має ворогів? Вони стимулюють до ще більшої праці над собою і вдосконалення.
Багато страхів минають із віком. Перестав боятися смерті після того, пішли в засвіти батьки.
Зараз час рухається швидше, ніж раніше. Не встигаєш озирнутися, як минає рік. Іноді дивуюся, як встигаю так багато зробити
4 
35413
Коментарі