Одним із учених, які цим займалися, був іспанський монах Дієґо де Ланда. У XVI столітті приїхав на північ півострова Юкатан місіонером. Склав етнографічний звіт "Повідомлення про справи в Юкатані" 1566 року. В одному з розділів про науку й писемність навів так звану "Абетку". Під його диктування місцевий писар записував мовою майя відповідники іспанським літерам. Монах не знав, що писемність майя була не алфавітною, а ієрогліфічною. А писар не зовсім розумів, що від нього вимагають. Тому на початку зустрічаємо три "a", дві "b". У книжці Ланди перераховано 30 знаків-символів: 27 із так званої "Абетки" і три - як приклади написання слів. Цікаво, що індіанець для прикладу навів фразу "ma in k'ati" - "я не хочу". Це могло свідчити про те, що він втомився записувати приклади.
Ця робота стала відомою ще в XIX столітті, але ніхто не міг ідентифікувати написане. Радянський вчений з Харкова Юрій Кнорозов у 1950-х першим зрозумів, що це записи індіанця, який передав складовими знаками назви латинських літер у порядку звичайної абетки. Той писав те, що чув. Ніхто з попередників Кнорозова не міг збагнути цього принципу. Вчений довів, що система писемності майя була комбінованою: знаки-слова поєднувалися із знаками-фонемами. У Кодексах майя малюнок здебільшого відповідає значенню слова. Юрій Кнорозов відштовхувався від цього. Наприклад, побачив зображення схоже на індика. Мовою майя індик - "kutz". Із напису йому була відома лише частина символу - "ku". Припущення, що кожна зображувана сцена чи персонаж мали безпосередній зв'язок із супровідним текстом дало Кнозорову ще один символ - "tz(u)". На сусідній сторінці зображений, скоріш за все, пес - "tzul" із записом біля нього - "tzu-l(u). І так далі.
Чому досягнення Кнорозова тривалий час не визнавали?
- У часи холодної війни деякі західні вчені вважали це відкриття фарсом, а його самого - людиною з дикого Сибіру. Вже в 1970-1980-ті, коли фахівці без упередження вивчили роботи Кнорозова, стало зрозуміло: Юрій Валентинович мав рацію. У СРСР його нагородили Державною премією. У Мексиці - орденом Ацтекського орла, найвищою нагородою для іноземця. Зараз на Заході його дуже шанують. А в Центральній Америці ті, хто хоч трохи цікавиться історією, знають двох Юріїв - Гагаріна та харків'янина Кнорозова. З питань розшифровки писемності майя він - головний фахівець.
Із чого починалася і як розвивалася писемність майя?
- Людям, які переважно займалися сільськогосподарськими роботами, треба було розрахувати час для посівів та збору врожаю, а також позначати і підраховувати кількість зібраної продукції, позначати її. Перші знаки-піктограми як у єгиптян, китайців, так і в майя з'явилися для позначення цифр, небесних тіл та головних харчових продуктів – пшениці, рису чи кукурудзи. Згодом виник такий собі понятійний апарат: "ноги" - "ходити". Якщо зображували море, ноги й печеру - це могло означати, що хтось пішов у печеру, а потім скупався в морі. Але ж знак "печера", наприклад, не передавало в повному обсязі зміст. Бо є печера, а також скеля, грот, гора. Пізніше майя почали використовувати піктограми як знаки-склади й записували, як чули: "пе"-"че"-"ра". Скажімо, риба - "kay", отже складовий знак ka часто зображали головою риби. Слово "какао" записували двома знаками-рибами і додатковим знаком "wa": "ka-ka-w(a)". Тож, слово "какао" немає жодного відношення до риб.
Ієрогліфічна писемність майя справедливо вважається найдосконалішою системою фіксації мови в стародавній Америці. Знаками цієї системи можна передати на письмі живу мову та будь-які поняття чи події, вірші, пісні. У чомусь вона схожа з японською писемністю. Не хочу ображати інків чи ацтеків, але їхні системи писемності й близько недотягували до такого рівня. За всю історію писемності майя використовували близько 850 - 900 знаків. Деякі сучасні мови майя - чоль, цельталь, цоціль, чорті, подібні до класичної мови, як і дві тисячі років тому. Хоча після приходу колонізаторів відбулися певні зміни. Наприклад, у них ніколи не було звуку "р", "д", а зараз є. І навпаки - існує багато звуків, яких немає в європейських мовах - це всілякі дифтонги й трифтонги, гортанні приголосні.
Що досліджували останнім часом?
- Одне з моїх останніх досліджень - лайливі слова на поліхромній вазі, вік якої сягає 1400 років. Відомі декілька ваз із зображенням сцен індіанської казки чи притчі про маленького, але дуже кмітливого кролика. Він спромігся обдурити самого бога багатств Іцамаата. На одній зі сцен на вазі перед кроликом голий Іцамаат просить повернути йому речі та корону. Кролик відповідає: "Нехай згорить волосся на твоїй голові. Поцілуй себе в дупу, брехливий Іцамаат!" Треба зауважити, що бог Іцамат - зовсім лисий, і в сучасних індіанців є схожа лайка: бажають ворогу втратити те, чого в нього й так немає. Схожий вислів використовують сучасні індіанці майя-чолі з мексиканського штату Чіапас. Як правило, коли з когось кепкують.
Що таке кодекс майя?
- Своєрідна збірка чи довідник. Таких збереглося чотири: Дрезденський, Паризький, Мадридський та Кодекс Грольє - за назвами міст, де їх зберігають. Маю інформацію, що в однієї дуже багатої та впливової мексиканської родини є ще один кодекс. Мій колега бачив на власні очі принаймні одну сторінку цього рукопису. У цих книгах описували всі знання, наукові досягнення народу - від релігійних поглядів, астрономії, пророцтв до сільськогосподарських та календарних циклів. Наприклад, у знаменитому Дрезденському кодексі записано не лише, як рухалася планета Венера, а й коли краще заводити дітей. Імперія Калакмуля, наприклад, у 600-700 роках контролювала десятки міст-держав і збирала податки. Їх треба було фіксувати. У кодексах звітували про податки, кількість населення. У середині XVI століття інквізиція знищувала всі кодекси. Їх оголошували диявольською літературою. Загалом у ті часи знищили історію народу майя за 1500 років, записану в рукописах. Ті, до яких не дійшли руки колонізаторів, зруйнувала природа. Осередок стародавньої цивілізації майя - територія Гватемали, південно-східної Мексики, Белізу, західного Гондурасу й Сальвадору - укритий тропічними лісами. Іноді до міста можна дістатися лише гелікоптером або ж на конях, провівши в дорозі кілька днів. Буває, у радіусі 150 - 200 кілометрів немає жодної душі. 90 відсотків таких місць не чіпали ні місцеві, ні "чорні" археологи. Золота ера дослідження цієї культури тільки починається. Лише Богові відомо, що там можна знайти ще.
Які висновки зробили для себе, вивчаючи стародавні тексти та історію цієї цивілізації?
- Міжусобна боротьба призводить до завоювання народу або його цілковитого знищення чи асиміляції. Якщо ми, українці, дозволимо розділяти себе за мовами, церквами, то нам теж гаплик.
Так, індіанці програли, не маючи вогнепальної зброї. Європейці знищували спочатку "інтелігенцію" - розумну, освічену верству населення. До того ж занесли на континент віспу й чуму. З такими хворобами майя не стикалися. Але ж війни всередині також ослабили цивілізацію. Були й кліматичні передумови - засуха, що тривала десятиліттями. Окрім чотирьох кодексів маємо також записи, зроблені на твердих предметах – камені, глині, трохи на дереві. Більшість таких текстів мають сухий протокольний характер. Зміст більшості з них в цілому зрозумілий але доводиться прочитувати все буквально - як на монументах. Через тисячу років від нас навряд чи залишаться книжки або електронні записи. Стоятиме лише стела на Майдані і ще кілька монументів. От по них нащадки й судитимуть про нас.
Що можуть приховувати невивчені тексти майя?
- Точно не пророцтва кінця світу! Безумовно, деякі магічні знання в них були, але майже всі втрачені, стародавні книжки спалені. Коли я був початківцем, дивився на ієрогліфи із захватом: там точно якісь сакральні написи про інопланетян, надзнання, вражаючі винаходи... Із часом розумієш: це були звичайні люди, які просто фіксували події. А в їхніх текстах шукають чомусь апокаліптичні пророцтва. Так, ніби всі хочуть загинути.
Звідки тоді міф про кінець світу?
- Мова йде про стародавній ієрогліфічний текст на монументі з міста Ель-Тортугеро в штаті Чіапас, недалеко від Паленке. Воно проіснувало недовго, років із 300. Зараз там кар'єр із видобутку каменю. Але збереглася велика кількість написів. На одному з монументів під №6 є величезний напис із понад 500 знаків, який завершується датою 21.12.2012. Її супроводжує напис про те, що трапиться щось темне й на землю зійде божество Болон Йокте К'ух або група богів, які мають відношення до війни. Це ім'я зустрічається рідко й в незрозумілих контекстах. Але інтерпретувати напис можна так: "Зійде бог війни Болон Йокте К'ух і настануть чорні часи". Майя любили закінчувати тексти про поточні справи якоюсь круглою датою з майбутнього, вказуючи можливу на той день подію. Подібне робили єгиптяни та вавилоняни. Але щоб передбачити вихід Нілу з берегів через 500 років там, де це відбувається щороку, не потрібно бути пророком. Різьбяр майя, закінчуючи історію про перемогу царя над сусіднім племенем, "передбачив", що за 1300 років відбудеться схожа битва і їхнє місто може бути зруйноване, - от і все. А мисливці за сенсацією "прочитали" в цьому традиційному епілозі історію про кінець світу.
Я був не на одній науковій конференції, присвяченій цивілізації майя, на жодній із них тема 2012 року навіть не озвучувалася.
У чому тоді особливість 2012-го року за календарем майя?
- Мали дуже точну календарну спостережливість. Астрономічний рік у них був точніший за наш Григоріанський. 365,2421 дні - ось найточніша тривалість року, яку ми спромоглися вирахувати лише в минулому столітті, а майя знали це ще дві тисячі років тому. Також вирахували тривалість однієї "ери" майя - 5125 років. У різних містах цієї цивілізації було зафіксовано дату про початок цієї епохи, що у перерахунку на наше літочислення відповідає 3113 року до нашої ери. Вона якраз закінчується 2012-го. "Ера" у майя дорівнює 13 Бактунам, тобто 13 чотирьохсотріччям. Це календарна одиниця по 144 тисячі днів. Її завершення - непростий день у хронології майя. 13 - їхнє священне число. У космосі стільки ж небес і, відповідно, богів. Зміна 13 чотирьохсотріч передбачає повне коло перебування при владі над кожним із календарних періодів небесних божеств. Можливо, це й означає якісь важливі зміни. Але про жодні катаклізми там не йдеться - ні на початку, ні в кінці. Тим більше, достеменно відомо, що майя зовсім не обмежували час існування Всесвіту 5125 роками
Які ще практичні здобутки цивілізації майя?
- Уявіть собі сучасне життя без шоколаду, тютюну, томатів, кабачків, кукурудзи, квасолі, ванілі, солодкого і гіркого перців, гарбуза,соняшника. А це здобутки сільськогосподарської праці майя. У них є легенда про створення світу. Вважають, що існує дев'ять кіл підземного царства та 13 - небесного. Щось подібне зустрічаємо в Данте Аліґ'єрі в "Божественній комедії". Щоб досягнути просвітлення, нірвани, людина має пройти всі кола небесного царства. Так-от, найщиріше побажання, яке я знаю з культури майя: "Нехай у Вас буде 13 душ".
Майя - одна з найбільш розвинених цивілізацій світу. Відома завдяки своїй писемності, мистецтву, архітектурі, математичній та астрономічній системам.
Почала формуватися приблизно 2000 року до нашої ери на територіях сучасної Мексики, Гватемали, Гондурасу, Сальвадору, Белізу. Продовжувала існувати до завоювання іспанськими колонізаторами в XVI столітті.
Будували окремі міста-держави, в яких були кам'яні палаци, храми, бані. У помешканнях городян стояли плетені меблі. Державу очолював цар, який називався "божественним правителем" і правив до смерті.
Практикували жертвоприношення, у тому числі, людські. Вбивали здебільшого полонених у війнах з іншими племенами.
Календар, розроблений цивілізацією ольмеків, а згодом вдосконалений майя, використовувався й іншими народи Мезоамерики. Система ліку була двадцятковою, за основу бралася загальна кількість пальців рук та ніг людини.
Нині у центральноамериканських країнах проживає близько 6 мільйонів нащадків народу майя. Говорять мовами групи майя-кіче. Частина перейшла на іспанську.
Юрій ПОЛЮХОВИЧ, 30 років
Народився 1 листопада 1980 року в місті Костопіль Рівненської області. Закінчив Тернопільську академію народного господарства за спеціальністю "фінанси", магістерську програму з історії Національного університету "Києво-Могилянська академія". Здобувач ступеня кандидата історичних наук у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. У 2000-2010-ті - керівник секцій і семінарів на конференціях в університетах США, Латинської Америки, Європи. З 2002-го здійснив близько 40 експедицій у Центральну Америку. 2006 року працював у епіграфічній групі при Національному інституті антропології та історії Мексики. Дійсний член Європейської асоціації дослідників культури майя. З 2008-го - директор туристичної компанії Royal Adventures, яка організовує ексклюзивні подорожі до Центральної Америки. Неодружений, дітей немає.
1 
1
Коментарі
1