Опозиція не висуває ідей, що робити з реформами. І в листах Тимошенко цього теж немає

 

Наприкінці 2011 року колишній прем'єр-міністр Юлія Тимошенко написала два відкриті листи. Перший адресувала лідерам опозиційних партій. Закликала їх об'єднатися перед парламентськими виборами 2012-го в єдиний список на основі нейтральної партії та разом висунути кандидатів у мажоритарних округах. У другому, названому "Листом диктатору", дала президенту Вікторові Януковичу шість порад, як уникнути фатальних помилок, зберегти країну і власне обличчя

Борис БЕСПАЛИЙ, 58 років, народний депутат ІІІ-V скликань:

- Характер листів - це політична класика. Перший - до опозиційних сил - позитивний, другий - негативний. Адже Юлія Володимирівна для прибічників біла й пухнаста, а для опонентів - чорніша сажі. Добре вміє користуватися політтехнологіями. Тому вміло чергує позитивні повідомлення з негативними.

Аналізувати реакцію на перший лист до прибічників Тимошенко зарано. Реакція не завжди негайна. Та й у практичній площині заклик формуватися у нейтральну партію - це все одно, що збирати екіпаж для польоту на Марс. Думаю, Юлія Володимирівна мала на увазі моральне єднання. Можливо, тому й казала про морального авторитета, як  Ліна Костенко.

Головним опозиціонером Януковичу-президенту є Янукович-сибарит. Доки останній розкошуватиме в маєтках, довіри не буде

У листі до диктатора також є слушні поради. Наприклад, щоб Янукович з'їхав із "Межигір'я" й поселився у президентській резиденції, як Барак Обама. Головним опозиціонером Януковичу-президенту є Янукович-сибарит. Доки останній розкошуватиме у маєтках, довіри не буде.

Наступний лист буде позитивний, не в жанрі "Геть! Ганьба!". Хай із пропозиціями радикального плану, але конструктивними. Можуть бути листи й до європейських політиків, і азійських, до ООН. Навіть до "Спортлото", якщо трапиться вигідна ситуація.

Тарас ВОЗНЯК, 54 роки, культуролог:

- Опозиція демонструє свою слабкість, тому й не реагує на лист Тимошенко. Ці люди не розуміють, що відбувається, де живуть, що робити з країною, куди чи кому її запхати. Як каже майбутній президент сусідньої держави: ну, стиріт нємножко. Потім іще - а далі що? На цьому опозиція вичерпується.

Другий лист Тимошенко команду Януковича позлив. Тому й така реакція - етапом до Харкова, у колонію. Шокувала сама назва звернення - до диктатора. Тому вони й збісилися. Далі можна етапувати її в Луганську чи Закарпатську область. На щастя, Сибіру в Україні нема. Але це втрачає значення за сучасних комунікацій.

Тимошенко залишається писати лише до народу. Якщо їй дозволять писати, бо можуть, як і Тарасові Шевченку, заборонити. До народу можна писати і 50, і 100 штук. Кожен новий додаватиме прихильників.

Ірина БЕКЕШКІНА, 59 років, керівник фонду "Демократичні ініціативи":

- Пропозиції, які Тимошенко висувала в листі до своїх соратників - нереальні. Люди не знали, як на них реагувати. Якщо складати єдиний партійний список, то прибічники Тимошенко посваряться ще більше.

У суспільстві так склалося, що моральні авторитети поза політикою

По-друге, моральний авторитет, на зразок Ліни Костенко, не зміг би очолити такий список. У суспільстві так склалося, що моральні авторитети поза політикою. Тим більше, що таких  авторитетів, яких сприймали б і на заході, і на сході, майже немає. Можливо, Юлія Володимирівна не дуже це розуміла.

А реакція влади на наступний лист цілком зрозуміла - відправити Тимошенко подалі від Києва, щоб менше було контактів. До Харкова не наїздишся.

Тимошенко може написати і третій лист, і четвертий. Проблема в тому, що опозиція не висуває ідей, що робити з реформами. І в листах Тимошенко цього теж немає.

Михайло БАСАРАБ, 33 роки, політолог:

- Лист до опозиції Юлія Тимошенко написала популістський. Він не має нічого спільного з реальною політикою. Нинішня опозиція не хоче чути думки народу про те, хто має бути висунутий по тому чи іншому мажоритарному округу. Якщо навіть дійде до узгодження кандидатів і формування єдиного списку, то це відбуватиметься за лаштунками, без народного обговорення.

Етапування Юлії Тимошенко до Харкова не пов'язане з листом до Віктора Януковича. Навряд чи цей лист міг погіршити й так давно зіпсуті стосунки між ними. Став, можливо, лише додатковим подразником.

Для Юлії Тимошенко необхідно викидати такі листи в інформаційний простір. Зараз розкручуються погоджені з Банковою псевдоопозиційні технічні проекти Олександри Кужель і Наталії Королевської. Вони повинні заповнити вакуум після ув'язнення Тимошенко й підібрати її голоси. Тому лідерка "Батьківщини" писатиме нові листи до українців, до творчої інтелігенції чи західних політиків - щоб ритуально засвідчити свою присутність у політиці. У них буде популізм, викриття зловживань, погрози і пропозиції - конструктивні, але нереальні.

Вадим СКУРАТІВСЬКИЙ, 70 років, культуролог:

- Опозиція перестала об'єднуватися з часів Французької революції. Річ у тім, що тоталітарна структура завжди так-сяк функціонує, а ті, хто їй противляться - безперестанку сваряться. Скажімо, у 1920-х сварилася німецька опозиція - комуністи, ліберали, соціал-демократи. Доки її не помирили націонал-соціалісти, кинувши разом у тюрми. Так само всі персонажі нашої опозиції ризикують опинитися в одній в'язниці під Харковом чи в Києві.

Уся історія ув'язнення Тимошенко - наслідок свавілля українського диктатора. Тому припускаю, що її лист до Віктора Януковича спричинив етапування до Харкова.

Не важливо, до кого напише наступні листи Юлія Володимирівна. Важливо, як ми на них зреагуємо. А ми зараз не реагуємо. Потрібен час для накопичення суспільної енергії. Коли її буде досить, тоді ми й побачимо реакцію суспільства на дії влади.

×