Американський футбол – найпопулярніший вид спорту у США. За фінальним матчем, який у народі називають супербоулом, стежить уся країна. 30 секунд реклами під час трансляції коштують $8 млн. На гру прийшла співачка Тейлор Свіфт, адже в ній брав участь її бойфренд. Уболівальники команди-суперниці зустріли її появу свистом, а президент Трамп виклав цей момент у своєму профілі в соціальній мережі – Свіфт на виборах голосувала за Камалу Гарріс. Співачка не святкувала перемоги ні у виборах, ні в супербоулі – команда її коханого Тревора Кейсі з Канзасу поступилася Філадельфії.
Мені достатньо знати результат і подібні навколоматчеві подробиці. Адже для спортивних тонкощів, усіх цих квотербеків із тачдаунами, є Іван – колега. Він безмежно залюблений у цей вид спорту, а на додачу ще й бейсболом цікавиться. Мені малозрозумілий такий підхід. Та тішуся, що хтось не просто може ввести в курс справи, а і кваліфіковано написати. Єдине, чого уникаю, – подробиць в особистих бесідах. Бо довго не можу робити зацікавлений вигляд. Значно простіше розмовляти про футбольний "Дніпро" – його пріоритет у "нормальному" футболі. І це теж дивно, бо Іван – корінний киянин.
На початку січня ми, нинішні військовослужбовці, зустрілися в одному з прифронтових містечок. Про супербоул не говорили. Про "Дніпро" теж. Були важливіші теми, бо йому довелося пройти через пекло боїв і навіть вскочити в окоп ворога. І я радію, що бачу Івана живого та здорового. Принаймні фізично, бо ментально війна свіжості точно не додає.
І ясна річ, змінює пріоритети. Настільки, що сезону він не дивився. Тільки огляд фіналу.
"Магомса закрили круто" – з цих слів я не зрозумів нічого. Зате усвідомив, що під час війни чіпати Івана не варто. Навіть із супербоулом.
Вірю, що про нього він іще напише. Тільки для цього треба перемогти. Не Філадельфії – нам усім.
Коментарі