Шокувальні новини останнім часом надходять переважно з Вашингтона.
Президент Трамп запроваджує величезні мита на товари з Канади й Мексики та збільшує мита на товари з Китаю.
Сполучені Штати Америки серйозно настроєні відібрати Гренландію в Данії та покласти край китайському контролю над Панамською протокою, сказав держсекретар Рубіо.
Попередній держсекретар – демократ Блінкен, як виявилося, збирався вбити Путіна.
Мільярдер Ілон Маск захопив контроль над офісом президента США і назвав створену 1961 року президентом Кеннеді USAID злочинною організацією, якій час померти. Сайт однієї з найвпливовіших урядових агенцій США останніх десятиріч нині недоступний для користувачів інтернету. До речі, можливо, й на сам інтернет невдовзі чекає та сама доля. Якщо Маск придумає, чим його замінити.
Але й без потрясінь американської політики людству вистачає сюрпризів. Мабуть, найголовніший із них – привид нової світової війни, ядерна загроза, неспроможність ООН та інші супутні до нападу Росії на Україну явища міжнародної політики.
А перед тим була глобальна епідемія вірусу з невідомим походженням і суперечливою історією протидії йому з боку національних урядів (насамперед КНР), Світової організації охорони здоров'я та гігантів фармацевтичної галузі.
А ще триває зміна клімату, яка вже призвела до того, що зона зрошуваного землеробства поширилася на майже всю територію України. А ще стрімке витіснення американського та європейського автопрому китайською продукцією та не менш стрімке зменшення народжуваності в Піднебесній. І як наслідок, будівництво величезного командного пункту китайської армії поблизу Пекіна.
А ще в наш світ прийшов штучний інтелект, який творить дива, полегшує життя і загрожує людству поневоленням.
Словом, є над чим задуматися. Епоха Водолія, про яку попереджали езотерики, схоже, таки настала. І не лише в тому сенсі, що у відповідне сузір'я увійшла планета фатуму – Плутон.
До речі, про передбачення. Вважалося, що епоха Водолія різко прискорить інтелектуальний прогрес та розвиток комунікацій. Єдине, чого ніхто не передбачив, що йтиметься про інтелект машинний і комунікацію ботів та спамерів. А тим часом, за даними статистики, середній IQ землян невпинно знижується. І "самотність у мережі" є вже гуманітарним символом епохи.
Отже, куди йдемо? Що буде зі світом і з нами?
Хтось скаже, що нам тут, в Україні, не до футуристичних візій. Більшість українців живе зведеннями з фронту і відстежує переважно сигнали повітряної тривоги. Горизонт очікувань і планувань – до закінчення війни. Однак правдою є і те, що саме тут, на нашій землі й у нашій свідомості, випробовуються ті рішення і способи мислення – дії, які визначатимуть майбутнє цивілізації. Мова не лише про стрімкий розвиток технологій масового вбивства, але й про напружений пошук способів виживання й адаптації, які, ймовірно, знадобляться не лише нам. Як індивідам і як спільноті.
Отже, не применшуючи значення трансгресій Плутона, давайте розбиратися, як ми прийшли до цього всього.
По-перше, треба зрозуміти, що поява фігур на зразок Путіна чи Трампа, організацій на зразок ІДІЛ чи ХАМАС, як і їхніх шокувальних рішень і вчинків, не є чимось надзвичайним ні в історичному, ні в соціальному вимірах. Таке вже траплялося багато разів. А людей, які хотіли б реалізувати щось подібне, в усіх суспільствах і в усі часи було більше ніж достатньо. Соціальні мережі відкрили нам шпаринку у внутрішній світ мільйонів і мільярдів жителів планети, які в попередні технологічні епохи залишались би без свого представництва у світі колективних сенсів. Сьогодні ж із їхніх дописів у фейсбуку, інстаграмі чи телеграмі ми можемо зауважити, що поруч із нами живуть сотні й тисячі потенційних сталіних, гітлерів, пол потів, калігул і олександрів македонських.
Тому, по-друге, варто зауважити, що особливістю нинішнього пришестя радикалів є не пропозиція, котрої ніколи не бракувало, а несподівано зрослий попит. Дивно не те, що Путін почав війну, а Трамп хоче зробити з Канади 51-й штат. Дивно те, що вони отримали і продовжують отримувати підтримку мільйонів інших, нібито притомних і поміркованих людей. Ось де Плутон втрутився за повною програмою. Люди голосують за, більше того, люди аплодують.
Схоже, що у світі виник величезний запит на зміни, на злам нинішніх норм і уявлень. Маси втрачають інстинкт самозбереження, прості й радикальні рішення вже не зустрічають на своєму шляху до реалізації здорових сумнівів і застережень.
Таким чином, ми приходимо до третього пункту: чому ж це стало можливим? Очевидно, що в суспільстві, в голові окремої людини й у публічній комунікації перестали спрацьовувати певні фільтри й обмеження, які зазвичай стримують спільноти від катастрофічних сценаріїв.
За аналогією з живими організмами можна цей ефект списати на певну циклічність, яка спостерігається на прикладі гормональної бурі в підлітків чи психологічних особливостей переживання менопаузи. Щось подібне можуть переживати цілі народи й цивілізації. Наприклад, під впливом Плутона чи Урана (теж страшне, але цикли коротші).
Про циклічність історії ми згадуємо зазвичай у контексті теорії Освальда Шпенґлера про народження і занепад цивілізацій. Німецький філософ розрізняв культури і цивілізації, говорячи про друге як про результат занепаду й виродження першого. Так от, саме культура і становить той набір фільтрів і обмежень, брак яких ми гостро відчуваємо сьогодні в публічній сфері. Усе можна й усе можливо – це стан відмови від культури, відкидання її умовностей і делікатностей.
Сучасна цивілізація розвивалася під дією основних ідей доби європейського Просвітництва – ідеї Людини, ідеї Свободи та ідеї Розвитку. Усі вони сьогодні переживають кризу. І кожному, хто переживає кризу певних цивілізаційних цінностей і уявлень, здається, що світ котиться у прірву. Але це лише криза певної цивілізаційної моделі, на зміну якій завжди приходить інша.
До того, як у Європі й американських колоніях утвердилися ідеї Людини, Свободи і Прогресу, тисячоліттями людські спільноти сповідували інші ідеали – Бог, Обов'язок і Традиція. І формула нашого культурного ДНК, що містить основні норми моралі, соціальні інстинкти, відчуття добра і зла, на 90 відсотків вибудувана із цієї спадщини попередніх періодів.
Сьогодні все це тріщить по швах. Принаймні це справедливо для модерної цивілізації, яка остаточно заплуталася в цінностях, нормах і векторах трансформацій. У генетичному коді культури почалися неконтрольовані й різноспрямовані мутації.
Хтось обирає Свободу без обмежень і вірить у Прогрес як панацею від усіх лих. Для когось порятунок – це повернення до втраченої Традиції і пошук базисних вірувань. Суспільства, що опинилися на роздоріжжі, легко зачаровуються гучними фразами, рішучими поводирями і простими рішеннями. У виграші часто опиняються авантюристи й соціопати, які не відчувають відповідальності за свої слова та дії.
І куди ж цей шлях може нас привести? Поки що можна це прогнозувати лише в загальних рисах. Відновити первісний геном культури не вдасться нікому. Народиться багато культурних і політичних потвор, але їхній вік буде короткий. Одночасно з цим в якійсь глушині, в "яслах" при світлі Зорі народяться початки нового світу. Так завжди відбувається.
3 
1
Коментарі