За радянського режиму 80 років панував негативний відбір — виживали не найсильніші, а найобережніші. Ми з вами нащадки не найкращих людей — тих, хто підлаштувався під СРСР і вижив у ньому, — каже Директор з розвитку сайту пошуку роботи Сергій МАРЧЕНКО

Які індустрії найуспішніші в Україні?

– Вирізняється ІТ. Саме через неї в країну заходять технології соціальної взаємодії, яких нам не вистачає. ІТ-шники пов'язують Україну із зовнішнім світом.

Але через цю сферу йде найбільший експорт мізків.

– В Україні їх мало не тому, що ІТ-шники продалися американцям. Бракує попиту на них. Українська соціальна сфера дуже відстає від технологічних складових. Наше суспільство не готове сприймати чимало речей – продажу землі, наприклад.

Коли воно буде готове рухатися вперед?

– Коли сформується критична маса людей, здатних мислити категоріями американців і європейців: головне – результат, а не процес. Для цього достатньо кількох відсотків громадян. За ними піде більшість суспільства.

Чому досі чекаємо?

– За радянського режиму 80 років панував негативний відбір – виживали не найсильніші, а найобережніші. Ми з вами нащадки не найкращих людей – тих, хто підлаштувався під СРСР і вижив у ньому. Найголовніше було – робити те, що скаже комуністична партія, не висовуватися зі своїми ідеями. Ми дуже рідко готові брати на себе відповідальність.

Але покоління, яке росло після 2000 року, стає європейським. Повільно, але суспільство переналаштовується.

 

Майдан прискорив цей процес?

– Так. Люди побачили: можуть на щось впливати.

Що вважаєте перемогою після Революції гідності?

– Суспільство спромоглося дати відсіч такому ворогу, як Росія. Це найбільша перемога, і неочікувана. Коли почалися бойові дії, не було відчуття, що країна боротиметься. Потім стало зрозуміло: українці готові захищати свою землю навіть без армії.

Другою перемогою стала консолідація політичних еліт 2014 року. Вони пішли за суспільством. Це допомогло встояти.

Третій успіх – цивілізований світ підтримав Україну. До Майдану були погані сигнали: агресія РФ у Придністров'ї, Абхазії, Північній Осетії. Москву не карали за те, що захоплювала чужі землі. Зараз багато хто говорить, що санкції західних держав – замала кара для Росії. Але це працює.

Четверта перемога – початок процесу децентралізації. Вона робить Україну сильнішою. Раніше місцева влада не була зацікавлена збирати податки. Яка різниця – скільки збереш? Головне було домовитися з Києвом – стільки дадуть. Нині навіть у моєму селі, де мешкає до 200 осіб, думають, як зробити дорогу. А 25 років про це не могло бути й мови. Децентралізація робить зміни невідворотними.

Що назвете зрадою?

– Перша зрада – неготовність революціонерів після Майдану брати на себе відповідальність. Доки мітингували й боролися, все було добре. Після того, як побороли, одні голосують і ухвалюють закони, а революціонери залишилися при позиції "це – не наша держава". Таке відношення до держави було зрозумілим в Україні Януковича, але зараз це нова країна, наша. З нею можна і треба співпрацювати. А так ми бачимо критиків, а партія Майдану, що змогла б потіснити старі політичні сили, так і не з'явилася.

Незрілість бізнесу – третя зрада. Він досі не готовий працювати прозоро і захищати свої інтереси.

Що може вивести Україну з кризи?

– Люди. Має сформуватися критична маса українців, які мислять категоріями результату. Тоді країна зміниться. Кілька реформаторів розбурхали владу – Максим Нефьодов, Володимир Омелян, Уляна Супрун. Навколо них – постійний рух, вони підштовхують оточуючих до дій. І країна також не стоїть на місці. Виберемося з теперішнього стану, як тільки більшість громадян перейде з "дайте мені" в категорію "я зроблю".

Як проявила себе влада за три роки після Майдану?

– Нашу політичну еліту важко назвати політичною. Вона скоріше соціально-економічна. У будь-якій фракції Верховної Ради депутати займаються бізнесом, а не політикою. Не думають категоріями розвитку. Не заточені на те, щоб вести за собою людей. Переконані: електоральна популярність більше залежить від космосу, від того, як чхне Путін чи Меркель. А не від того, що ці депутати та їхні фракції й партії роблять щодня. А ще вони свято вірять: перед виборами головне – купити правильного технолога. Тоді знову будуть у Верховній Раді.

Бізнес, який займається тільки бізнесом, слабшає?

– Бізнесово-політичне крило парламенту все більше втрачає в бізнесі.

Політичні еліти свої статки отримали не ринковим шляхом. У політику вони подалися для захисту того, що вкрали. Але вони геть не здатні господарювати на вкрадених заводах і ринковий бізнес поступово забирає ніші, в яких звикли панувати народні обранці. Це дуже позитивний тренд, адже йде незворотний історичний процес. Злодії з мандатами ще можуть захистити один одного, не видати розенблатів і довгих. Однак із кожним роком втрачатимуть фінансову міць і політичний вплив.

Як міняється ринок праці?

– Є дві тенденції – глобальна й локальна. Багато прогнозів зводяться до того, що через 20‑30 років не буде половини нинішніх робочих місць. Все роботизується. Фізична праця зникатиме. У нас на сайті Work.ua водій – одна з найпопулярніших професій. Їх близько 6 тисяч із 90 тисяч актуальних вакансій. А у США у кількох штатах дорогами загального користування дозволили їздити машинам на автопілоті. За кілька років там не залишиться професійних водіїв. У Фінляндії проводять експеримент із безумовним доходом. Люди виплачують фіксовану суму – незалежно від того, чи працюють. Дедалі актуальнішим стає питання: що робити з тими, кому не вистачає робочих місць.

Глобальний тренд — роботи буде менше. Міжнародна організація праці підготувала дослідження, що 4-денний робочий тиждень ефективніший 5-денного. Це елегантне рішення. Буде менше робочого часу, але більше людей зайняті. Продуктивність праці стала такою високою, що людству вже не треба так багато робочих рук.

Однак в Україні останні кілька років ринок праці зростає. Торік кількість вакансій на нашому сайті збільшилась на 62 відсотки, порівняно з 2015-м. Цього року – ще на 29 процентів. Найкраще розвиваються будівництво, промисловість, транспорт, логістика, зовнішньоекономічна діяльність.

Які професії зараз обирати перспективно?

– ІТ, сільське господарство. Є сенс думати про будівництво і виробництво.

ІТ – велетенський глобальний ринок, який здатен переварити будь-яку кількість українських фахівців. Якщо програмістів в Україні стане вдвічі більше, їм буде чим зайнятися.

Чи можливі дострокові вибори президента чи Верховної Ради?

– Ця тема закрилася після призначення Володимира Гройсмана прем'єром. Коли знайшлися голоси у парламенті за новий Кабмін. Якби цього не сталося – була б політична криза і перевибори. Зараз вони не потрібні. Не бачу політичних сил, які могли б забрати голоси в тих, хто себе дискредитував. На жаль, у нас відсутня альтернатива. Скоріше всього, політичний дискурс вестиметься про те, хто матиме владу – партія президента чи когось із популістів. Хоча варто пам'ятати, що Макрон у Франції з'явився фактично нізвідки і всього за рік до виборів.

 

Наступним президентом може бути хтось від громадянського суспільства, моральний авторитет, а не політик?

– Цілком.

Як довго триватиме війна з Росією?

– Лише нашого бажання завершити її недостатньо. Перемогти РФ зараз не можемо: вона сильніша. Єдиний шанс закінчити війну – якщо щось суттєво зміниться в тамтешній політиці і вони вирішать поставити крапку на цьому проекті. Поки що такого бажання не видно. Маємо бути готові до того, що це війна на 10, а то й 20 років.

Як у Ізраїлі?

– На жаль, не зовсім. Там є розуміння: ось – ми, а то – вони. В ізраїльському суспільстві немає дискусії: палестинці – хороші, давайте зробимо, як вони хочуть, і все буде добре. А Росія воює з Україною руками українців. Тобто наші співвітчизники, які орієнтуються на російську культуру й традиції, часто борються проти нас ментально. Вони розхитують країну і не дають об'єднатися. Ми нікуди від них не дінемося. Це – наші громадяни. Кремлю важко втриматися від спокуси використовувати це. Тому війна – надовго.

Що буде з Кримом?

– Скоріш за все, він повернеться лише після розпаду Росії. Я не бачу варіанту військового або політичного рішення цієї проблеми з сучасною Росією.

Які перспективи Мінських домовленостей?

– Вони корисні. Завдяки їм ми виграли трохи часу на зміцнення армії. А ще це була дипломатична пастка для Росії, бо Путіну довелося щось обіцяти вже не Україні, а Німеччині та Франції. Вони мають вагомі важелі впливу на Москву.

Головна ідея Мінських угод – Росія не вступає в повномасштабну війну з Україною. Париж і Берлін тримаються за них, бо зацікавлені у стабільній Європі.

Бажано вступити у НАТО і Євросоюз чи є альтернативні сценарії?

– Україні це потрібно. Хоча зрозуміло, що в стані конфлікту з Росією про вступ у НАТО мова не йде. Але Альянс застосовує сучасні рішення. Там, де Росія воює десятьма літаками, НАТО – двома чи трьома з тією ж ефективністю.

ЄС ще важливіший. Це видно навіть з реакції Москви на наші євроінтеграційні процеси. Вони розуміють, що ми цивілізаційно відриваємося від них.

Росія розпадеться?

– Кремль має запас міцності. Насамперед у тому, що провідним світовим гравцям не вигідно, аби РФ розвалилась.

Однак зростатиме кількість і гострота протиріч у російських елітах. Вони звикли до високих доходів від нафти й газу. Все тримається на тому, що центр забирає в регіонів політичну волю, але дає їм за це гроші. А нині коштів на всіх не вистачає.

Розпад Росії – це справа часу. Суб'єкти федерації поки що сидять тихенько. Однак щойно закінчаться гроші, як різко загостряться проблеми. Країна може розвалитись раптово – за кілька днів.

×