На щиті

Маркувати словами "На щиті" автомобілі, в яких перевозять тіла загиблих українських воїнів, пропонує підприємець і військовий Леонід Остальцев, 35 років. Зазвичай на таких автівках пишуть "Вантаж 200".

"Сьогодні отримали для однієї бригади рефрижератор для перевезення наших загиблих, – написав Остальцев у фейсбуку. – Стою, дивлюся і думаю: треба прибирати цю цифру 200. Це совок. Наші загиблі не цифри. Ми вирішили її переписати, тому завтра на цій тачці буде напис "На щиті". Бо спартанці повертаються з ним або на ньому"

Щит – один із найстаріших видів озброєння, заслона для захисту воїна від удару холодною зброєю. Слово походить від праслов'янського "щит", звідки поширилося в усі слов'янські мови. У словенській мові щит – навіс, у польській – вершина.

Перші щити виготовляли з дерева чи шкіри, пізніше – з металу. Залежно від розміру їх поділяють на малі, звичайні й великі, чи стаціонарні. Найбільші могли важити 20 кг. Потреба в щитах зникла з поширенням вогнепальної зброї у XVII ст. Сьогодні їх використовують поліцейські під час придушення вуличних заворушень. Для проведення спец­операцій застосовують важкі штурмові щити, здатні витримати влучання куль.

 

Щит – сузір'я Південної півкулі неба. Містить 28 зірок, видимих не­озброєним оком. Найкращі умови для спостереження – ввечері протягом липня-серпня.

Щит – основа герба в геральдиці. Переважно розділений на декілька частин, кожна з яких називається полем. Вирізняють декілька основних форм геральдичних щитів: варязький, іспанський, італійський, французький, англійський, візантійський, німецький, ромбічний, квадратний.

Щит у геології – великий виступ фундаменту геологічної платформи.

Прохідницький щит – рухоме привибійне кріплення, що його використовують для проведення шахт.

Розподільний щит – пристрій для приймання і розподілення електричної енергії.

Пожежний щит – на стіні, для розміщення первинних засобів пожежогасіння.

Щит – поселення в громаді Шмартно-при-Літії, Словенія. Населення – 22 особи.

"Якось спартанка, вручаючи сину щит, говорила йому: "Іди з ним, сину мій, або на ньому", – йдеться у творі "Висловлювання спартанських жінок", що його приписують давньогрецькому історику Плутарху, який жив у I–II ст. Від цього пішов вираз "Зі щитом або на щиті". Вважалося, що спартанський воїн, який вирушає на війну, повинен повернутися додому з перемогою чи загинути на полі бою. Щит кидали в разі відступу, а вбитих вояків приносили додому на їхніх щитах.

"На щиті" – тритомне видання спогадів родичів загиблих під час бойових дій на Донбасі українських воїнів, упорядковане журналісткою і волонтеркою Іриною Вовк, 34 роки. Вийшло друком у видавництві "Фоліо" 2020 року.

"Загиблого спартанця виносили з бою на щиті. Це свідчило про його відвагу, що воїн не злякався, не випустив щита й не втік, а зберіг честь, – ідеться в передмові до першого тому. – "На щиті" – це книжка-­сповідь найрідніших про тих, що зберегли честь українських вояків і полягли в боротьбі за свою землю: на замерзлих териконах Донецької агломерації, серед згорілих уламків бойової техніки, між бетонних стін радянських будівель Лисичанська чи Волно­вахи, на безкраїх соняшникових полях під Іловайськом, на степовій височині Савур-могили, на узбережжі Азовського моря, на злітних смугах і в терміналах аеропортів, у полоні, госпіталях, удома. У кожного з них – своя історія, свій подвиг, своє "Хто, як не я?"

"Вантаж 200" – умовне кодоване позначення цинкової труни з тілом загиблого солдата в радянській армії. Почали використовувати під час військового конфлікту в Афганістані 1979–1989 років. Від початку війни на Донбасі 2014-го термін увійшов і в український лексикон.

– Стандартну дерев'яну труну з тілом солдата запаювали оцинкованими аркушами заліза та клали до дерев'яного ящика, – каже військовий експерт Олег Жданов, 56 років. – Оскільки тіла до Радянського Союзу з Афганістану доправляли літаками, пілотам було важливо знати вагу вантажу. Зважували, така конструкція з тілом важить приблизно 200 кілограмів. Спочатку таку назву дали льотчики, а потім і самі військові почали вживати термін "двохсотий".

Оформленням рефрижератора з маркуванням "На щиті" замість "Вантаж 200" займалася музикантка й волонтерка Тата Кеплер. Розробила шрифт і виготовила трафарет її мати. Кеплер обіцяє викласти його у вільний доступ, щоб кожен міг завантажити й використовувати для таких автівок.

– Вони повертаються до нас на щиті, – розповідає у фейсбуку. – Наші воїни, наші хлопці та дівчата, наші хоробрі. Вони більше, ніж я і ніж ми. Про те, що вони могли зробити, побудувати, вигадати, написати та створити, ми ніколи не дізнаємося. Боляче про це думати, боляче в цьому жити. Усе, що ми можемо, – щось робити. І ніколи не зупинятися.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"

×