Астроном Клим Чурюмов помер через два тижні після завершення космічної місії "Розетта"
Уперше в історії людства в листопаді позаторік космічний апарат сів на поверхню комети. Її відкрив український астроном Клим Чурюмов 23 жовтня 1969-го. Ось як учений пояснював суть свого відкриття на лекціях і в радіоефірі на початку вересня торік:
– Багато чого вдалося з'ясувати завдяки місії "Розетта" (2 березня 2004-го Європейське космічне агентство запустило до комети Чурюмова-Герасименко апарат, що складався із зонда "Розетта" й посадкового модуля "Філи". – Країна). Комети, кометна речовина й кометні ядра – це ніби капсули часу. Вони несуть інформацію про дуже далекі періоди – 4,5 мільярда років тому, коли не було ні планет, ні Сонця. Була речовина, з'явилися згущення у формі комет і астероїдів. Кометні ядра складаються головним чином із пилу й водяної криги. Астероїди мінералізованіші. В них води менше, приблизно 5–10 відсотків, а в кометах – 80. Це – первинна речовина.
З'ясувавши її властивості, знатимемо, як народжувалася Земля, яка вона була молода, як еволюціонувала. Але поки що немає первинних умов. А вони – це реліктова речовина, яка є в надрах комети.
Спочатку була ідея послати космічний апарат на ядро комети, посадити, набрати речовину й повернутися на Землю. Експеримент готувало Європейське космічне агентство з американською NASA. Але, коли дійшло до фінансування, Конгрес відмовив NASA. Тому європейці вирішили організувати власну місію.
Rosetta – це з латинських слів research (з англійської – дослідження) та sample (зразок). Вона співзвучна з Розетським каменем, завдяки якому була розкрита таємниця єгипетських ієрогліфів. Тому що там був один текст трьома мовами – ієрогліфами, староєгипетською і старогрецькою.
Проект обійшовся у 1,5 мільярда євро, за цінами 2004-го. Але він того вартий.
Астероїд чи комета можуть влучити в Землю і станеться велика катастрофа. Можливо, навіть глобальна, якщо тіло матиме три-чотири кілометри в діаметрі. М'яка посадка показала: на будь-який небезпечний астероїд можна послати боєголовки і на ракетах посадити, а потім – підірвати. Коли дрібні камінці влетять в атмосферу, то згорять як метеори, і ніякої шкоди не завдадуть.
По-друге, орбітальний модуль літає навколо 4-кілометрового ядра комети майже рік. Він сфотографував його з усіх боків. Тепер знімає південну півкулю, бо вона п'ять років була в тіні, а зараз там настало "літо". Хоча це – не куля. Там є голова, тіло і шийка між ними.
На сьогодні сфотографовано 100 відсотків поверхні комети. І створено перший кометний 3D глобус.
Вода деяких комет має точно такий ізотопний склад, як у земних океанах. Була гіпотеза, що Земля насичена водою з кометних ядер. З кометою Чурюмова-Герасименко все не так. Можливо, тому що коли комети перебували у величезній хмарі, за 100 тисяч астрономічних одиниць від нас, тоді вони мали спочатку однаковий ізотопний склад. Але за чотири мільярди років зазнали дії космічних променів.
Тоді Сонце було не таке, як зараз, – жовтий, спокійний карлик. А дуже змінне, активне, випромінювало величезну кількість електронів, протонів. Відбувався радіаційний синтез, що змінило ізотопний склад.
Земля була гаряча, тут не могли існувати вода й органіка. Кометні ядра, астероїди падали, приносили лід, остудили Землю. А потім заповнили впадини і таким чином з'явились океани.
У кометах знайдена дуже складна органіка. Наприклад, гліцин. Це амінокислота, без неї не існуватиме будь-яка жива істота, бо мозок не працюватиме. Тож така органіка в кометах була апріорі. А коли Земля охолола, з'явився кисень, комфортні умови – ця органіка почала розвиватися. Виникли білки. Це – основа життя. Амінокислоти й білки об'єдналися і приблизно три мільярди років тому з'явилися перші джгутикові організми. З цього почалося життя. А ось як виник розум – сказати важко. Це вже розвиток живої матерії. Рано чи пізно він має привести до появи розуму.
Наша обсерваторія – в Лісниках (за 15 км від столиці. – Країна). Там є телескоп із дзеркалом 70 сантиметрів. Ми отримали багато знімків. Комета гарно виглядає – хвостик тягнеться на 100 тисяч кілометрів. "Розетта" перебуває всередині цього хвоста, фотографує з відстані 200–300 кілометрів, фіксує внутрішню атмосферу.
Була проблема – коли зонд "Філи" сів, то вимкнувся. Сім місяців його не чули, а потім він прокинувся. У світлі Сонця фотони підзарядилися, акумулятори стали живитися, інформацію перекачали. Зараз, мені здається, програма виконана на 100 відсотків. Але пального вистачить до жовтня 2016 року.
Місією "Розетта" керують фахівці з німецького центру авіації та космонавтики. На початку лютого 2016-го вони повідомили – контакт із зондом "Філи" втрачено остаточно. І вчені більше не намагатимуться відновити його.
"Розетта" завершила свою місію 30 вересня. Її спрямували на поверхню комети Чурюмова-Герасименко. У процесі зближення "Розетта" зробила останні її знімки зблизька.
14 жовтня пішов із життя Клим Чурюмов. "Ти був ученим-рок-зіркою, найбільшим натхненником і прикладом для наслідування. Ми всі сумуватимемо за тобою тут, дідусю! Спочивай із миром. Космос – це все, що колись було чи буде", – так попрощалася з Климом Чурюмовим його онука – Марія Мюллер.
"Космічні об'єкти належать усім людям. Не можна, наприклад, на Місяці купляти ділянки. Якісь "лохи" купляють, інші видурюють у них гроші. Космос не продається, він належить усьому людству. Коли була посадка "Філи", я був у Дармштадті, в центрі керування польотом "Розетти". Давав із ранку до вечора інтерв'ю. Підійшли російські журналісти з НТВ, попросили відповісти на деякі запитання. Я сказав: "Із задоволенням, але не називайте мене радянським ученим". Вони: "Боже упаси, ніколи так не зробимо". Але під час трансляції багато разів мене обзивали, і я зарікся давати коли-небудь ще інтерв'ю", –
Клим ЧУРЮМОВ, астроном
За матеріалами лекцій Клима Чурюмова, організованих освітньою платформою Public Science та Громадським радіо
3 
1
Коментарі