Вівторок, 01 грудня 2020 15:58

Ми стали об'єктами спецоперації

НАЦІОНАЛЬНІ МАРКЕРИ АТАКУЮТЬ ЗСЕРЕДИНИ КРАЇНИ

Напередодні святкування Дня гідності та свободи, 19 листопада, поліція, прокуратура і СБУ обшукали Музей Революції гідності. Служба безпеки пояснила, що розслідують можливе розкрадання бюджетних грошей для реконструкції меморіального комплексу. "Є підстави припускати", – якщо точно наводити пояснення правоохоронців.

У музеї вважають, що стали жертвою дискредитаційної атаки. Кошти перебувають на рахунках підрядника, який безпосередньо мав займатися будівництвом меморіалу, кажуть в установі. Також керівництво музею наголошує, що дії правоохоронців не були обґрунтовані. По-перше, всі документи публічно доступні. По-друге, їх легко було затребувати офіційним листом.

  Лариса ВОЛОШИНА, публіцистка
Лариса ВОЛОШИНА, публіцистка

Ситуація навколо меморіалу Героїв Небесної сотні утворилася не без участі Генпрокуратури. У липні 2018 року департамент спецрозслідувань видав припис про заборону будівництва через необхідність додаткових слідчих дій. Дивно, що через стільки років після злочину слідчі забороняють користуватися місцем подій. Це означає, що за весь цей час вони неналежним чином проводили слідчі дії, збирали й описували докази. Хоч би як там було, на ділянку наклали арешт вже тоді, коли гроші за будівни­цтво перерахували виконавцю як аванс. Заборони проводити на ній роботи не зняли досі.

Заборони проводити на земельній ділянці будівельні роботи не зняли

Чому, висуваючи звинувачення музейникам за непобудований меморіал, Генпрокуратура не спромоглася зняти арешт із земельної ділянки? Запитання риторичне.

Якби це був єдиний інцидент напередодні Дня гідності, можна було б списати на плутанину. Але того ж 19 листопада стало відомо, що Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження про "державний переворот" під час подій 2014 року на Майдані. Заявник – генпрокурор часів Януковича Ренат Кузьмін. Інформацію оприлюднила журналістка Соня Кошкіна. На допит, за її словами, викликають Олександра Турчинова, Андрія Парубія, Віталія Кличка, Сергія Пашинського, Арсенія Яценюка й Тетяну Чорновол. Журналістка припустила, що насправді прізвищ може бути значно більше. Має копії повісток на допит.

Додайте до цього третю подію, що безпосередньо стосується Майдану. 16 листопада Київський апеляційний суд скасував заочний арешт Януковича в рамках розслідування справи про масові вбивства. Призначив новий розгляд справи в суді першої інстанції. Суспільна думка одразу ж зв'язала ці три події з пам'ятною для українців датою початку протестів і розцінила дії влади як намагання перетлумачити Революцію гідності, назвавши її державним переворотом. І хоч би скільки правоохоронці виправдовувалися, пояснювали ситуацію простими збігами, ефекту було досягнуто.

Про зв'язок між влучним часом, драматичними подіями та "правильно" поданою інформацією у книжці "Розмова з незнайомцем" пише американський журналіст Малкольм Ґладуелл. Він описує, як інформаційна складова дала Кубі змогу уникнути відповідальності за збиття американських літаків. Усе почалося з того, що громадська організація кубинських емігрантів Hermanos al Rescate, яка облаштувалася в Маямі, вирішила розкидати над Гаваною антиурядові листівки із закликами до повстання. Зазвичай у таких ситуаціях країни намагаються затримати порушників, змусити літаки сісти. Але не цього разу. 24 лютого 1996 року, щойно три беззбройні літаки Hermanos al Rescate наблизилися до узбережжя острова, їх атакували два кубинські винищувачі. У міжнародному повітряному просторі! Четверо загиблих! Це було тотожне оголошенню війни.

  ”Органи, які мали б розслідувати антиукраїнські ”збіги”, виправдовують ними свою суперечливу діяльність”, –  пише публіцистка Лариса Волошина. Художник Дмитро Скаженик бачить це так
”Органи, які мали б розслідувати антиукраїнські ”збіги”, виправдовують ними свою суперечливу діяльність”, – пише публіцистка Лариса Волошина. Художник Дмитро Скаженик бачить це так

США відреагували миттєво. Зібрався Радбез ООН, президент Клінтон провів пресконференцію. Кубинська діаспора, а з нею й американське суспільство вимагали від Вашингтона гідної відповіді. У пресі з'явилися записи перехоплених розмов кубинських військових. Із них було зрозуміло, що вони від початку не мали наміру зберегти життя пілотам приватних літаків. Це підкинуло дров у вогонь. І ось, коли суспільні настрої досягли піку, ситуація раптово змінюється. Бо телеканал CNN випустив інтерв'ю відставного американського адмірала Юджина Керролла. Той розповів: за кілька днів до збиття літаків він у складі невеликої групи військових експертів зустрічався з кубинськими високопосадовцями. Вони попередили, що в разі наближення літаків Hermanos al Rescate до Куби їх знищать. Ба більше, за словами генерала, він одразу ж передав інформацію в Держ­деп, Пентагон і ЦРУ. Але ті й не подумали утримати пілотів від смертельно небезпечного вильоту. Вся енергія мас, незадоволення й ненависть одразу ж були спрямовані на владу США. "Фіделя Кастро не запросили на CNN", – пише Ґладуелл. "Але в цьому й не було потреби. Його позицію переконливо представив американський адмірал".

Схопили шпигунку на псевдо Королева Куби. Свого часу медаль за бездоганну роботу їй вручав сам голова ЦРУ

Це не кінець історії. Зацікавившись майже ідеальною хронологією подій, унаслідок яких владу США почав звинувачувати один із найшанованіших її представників, аналітик латиноамериканського підрозділу військової розвідки Реґ Браун почав розслідування. Виявилося, в Hermanos al Rescate кубинці мали шпигуна, який і повідомив про точну дату запланованого вильоту. Але залишалося запитання: як могло статися, щоб зустріч американського адмірала з кубинцями збіглася в часі із запланованою заздалегідь розправою над активістами? У результаті схопили шпигунку – працівницю латиноамериканського підрозділу Анну Мортес на псевдо Королева Куби. Свого часу медаль за бездоганну роботу їй вручав сам голова ЦРУ Джордж Тенет. Вона не тільки організувала запрошення відставного адмірала на конференцію, де він мав "випадково" почути про збиття літаків від кубинських чиновників. Вона попіклувалася, щоб адмірал зустрівся з верхівкою розвідки і передав їй попередження.

Нескладно здогадатися, що метою інформаційної спецоперації була дискредитація влади в очах американців. Напередодні Дня гідності ми стали об'єктами подібної. Наша проблема не тільки в тому, що атака на національні маркери відбувається зсередини країни. Біда, що органи, які мали б розслідувати антиукраїнські "збіги", виправдовують ними свою суперечливу діяльність.

Зараз ви читаєте новину «Ми стали об'єктами спецоперації». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1050
Голосування Фінальна частина футбольного Євро - головна спортивна подія 2021 року. Як виступить на турнірі збірна України?
  • 1) не вийде з групи
  • 2) дійде до 1/8 фіналу
  • 3) дійде до 1/4 фіналу
  • 4) дійде до 1/2 фіналу
  • 5) дійде до фіналу
  • 6) стане чемпіоном
Переглянути