У найближчі місяці курс рубля знизиться до 90 за долар, – вважає російський бізнесмен Дмитро Потапенко
Як в умовах санкцій і падіння ціни на нафту почувається російський бізнес?
– Виживати можна. Ринок падає, але це не перша криза й не остання. Росія – країна, що перебуває в штучній кризі з 1991 року. Взагалі, криза – це коли щось сталося несподівано. А коли "несподівано" ми починаємо займатися дурницями, штучно девальвувати рубль, робити захмарні ставки з кредитування – то де тут криза? Самі все зробили.
Економіка країн СНД зав'язана на нафтогазових доходах. Хтось нафту видобуває, хтось перекачує, хтось щось робить із неї. Велика частина доходів Росії – від нафти й газу. Тому: що нижче ціна на нафту – то менше грошей у бюджеті. Нафтогазовий бізнес потерпає від цього. Інші ж страждають насамперед від падіння платоспроможності населення.
Але обіг торгівлі через товарну інфляцію зростає. До речі, істотно. Так буде й далі.
Але імпортні товари купують за валюту.
– Зміняться форми торгівлі. Що менша споживча спроможність населення, то менш цивілізованою буде форма торгівлі. Преміальний сегмент скорочуватиметься. А ось ритейл із магазинів низького цінового сегменту й відкритих ринків – навпаки зростатиме.
Як працює російський ритейл після заборони на ввезення імпортних продуктів?
– Асортимент скоротився відсотків на 30. Це триватиме й далі. Але голоду не буде. Замість сирів, наприклад, з'являться сировмісні продукти. Якщо такі вироблятимуть відповідно до ГОСТу й там не буде отруйних речовин.
Людям зараз не до делікатесів. Їх уже давно цікавить виживання. Та й делікатеси вони не сильно їли. Основні продуктові витрати – це риба, м'ясо, овочі. А делікатеси – питання 128-ме.
Який вигляд мають нині полиці в магазинах?
– Якщо порівнювати з українським "Фоззі", то все в рази краще. Щодо імпорту, є й помідори, і апельсини, мандарини. З 90-відсотковою імовірністю вони – із Туреччини (від 1 січня 2016 року РФ обмежила ввіз продуктів із Туреччини у зв'язку з тим, що її ВПС збили російський бомбардувальник. – "Країна"), але з написом Словенія. Такий імпорт подорожчав на 30–60 відсотків – залежно від групи товарів. І все через неправильну економічну політику: продуктове ембарго, монополізація ринку й курс рубля. Українські продукти теж ввозять, але через Білорусь. Остання вийшла на 10-те місце з постачання товарів у Росію.
Із забороненими продуктами "боролися" вогнем і тракторами тільки на камери?
– Масово все не ліквідовували. Хто повезе товар, який зіпсують? Якщо в постачальника знищили 800 тонн продуктового імпорту – 40 фур, для нього це може стати фатальним. Тому контрабанду ніхто не возить. Це безглуздо. Якщо й везуть, то з більш-менш легальними документами.
Рубль девальвує слідом за падінням ціни на нафту. Прогнозують 100 рублів за долар вже цього року.
– Якщо нічого фатального не станеться, і ми на глобусі не знайдемо з ким ще посваритися, то найближчими місяцями даватимуть близько 90 рублів за долар. Падіння буде пов'язано з виходом на ринок іранської нафти. Питання в тому, що люди споживатимуть. Адже ціни зростуть на все. У грамах товар легшатиме. Також змінюватиметься вміст. Корисних речовин поменшає, а сурогату побільшає.
Імпортне заміщення допоможе?
– Щоб воно виникло, потрібно імпортувати технології. На це необхідна валюта, якої бракує. Виходить замкнуте коло.
Росіяни прозрівають від рівня життя, що знижується?
– Їм сказали, що все це зробив Обама. У найближчі два-три місяці зростання цін списуватимуть на ритейли. А ми, мовляв, тут ні до чого.
А як обмежили ввезення товарів із Туреччини? Збитків в уряді ніхто не рахував. Санкції оголосили за день. Хоча товарообіг між країнами 2014 року становив 31 мільярд доларів. Чверть імпорту з Туреччини – харчі.
Якщо хотіли досадити Анкарі санкціями, то зробити це через торгівлю неможливо. Євросоюз їм усе компенсує. Російська влада покарала своє ж населення.
Соціальні протести можливі в Російській Федерації?
– Була акція далекобійників (торік у листопаді-грудні вони по всій країні виступали проти збору за проїзд трасами. – "Країна"). Але влада подавила її інформаційно. Просто не випускала хлопців на телеекрани. А там говорили, що далекобійники й так працюють у чорну, що їм іще потрібно?
Протест можливий, але його легко подавити. Електорату як такого немає. Він працює в держструктурах. Навіть силу застосовувати не потрібно. Просто звільнять – й опинитеся на вулиці. Економічна ситуація погіршується, однак влада все спише на кого завгодно. Розкручуєте глобус і тицяєте пальцем: на Сирію, Іран. Дайте мені "Перший канал" – і я переверну світ.
Буде чергова "залізна завіса"?
– Ну, 70 років жили ж у таких умовах.
Але зараз, на відміну від часів Союзу, будь-яку інформацію можна знайти в інтернеті.
– Встановіть firewall (програма, що фільтрує інформацію за заданими параметрами. – "Країна") на інтернет, і все дуже швидко закриється. Сьогодні йде мова про візи, як було за радянської влади. Хочеш кудись поїхати – проходь співбесіду. Так у приватних розмовах говорять депутати. Але поки що це не вводитимуть. Почекають, доки ситуація погіршиться. Межі тут немає. Врешті-решт у Сомалі теж є життя.
Почуваєтеся комфортно в такому середовищі?
– А що робити? В усіх країнах світу я буду гастарбайтером. Навіщо ж бути таджиком десь за кордоном? Цар-батюшка мені й тут не заважає пиріжками торгувати. Якщо не пристрелять, звісно. Але кого мають повісити, той не потоне.
Інші бізнесмени почуваються так само?
– Ніхто нічого не каже, бо це їм не потрібно. У багатьох м'язи міцніші за мої. Але який сенс щось говорити? У Росії немає бізнесу. Якщо здохне з десяток таких, як я, нічого не станеться. Чиновники в кулуарах так і кажуть: "Чого ти кіпішуєш? Нафти й газу років на 50 ще вистачить. А ми ще маємо ліс і воду".
Хто це купуватиме? Із Заходом стосунки погані.
– Конфронтації із Заходом насправді немає. У тамтешніх чиновників дуже цинічний підхід до нас із вами, до Криму. Вони сприймають це приблизно так. У третьому класі один хлопчик віджав у другого бутерброд. Ви це бачите й кажете: "Пацани, так не можна". Санкції – це те ж саме. Європа бачить, що один хлопчик віджав у другого бутерброд. Але за великим рахунком, їм плювати на наші країни. Бо головне – отримувати від нас дешеві ресурси.
Політичні зміни в Росії можливі?
– Ні, "татусь" до 85 років протягне. Тобто ще 25 років щонайменше. Росія – країна палацових переворотів. Реальна опозиція – у стінах Кремля. Команда, що крутиться навколо "тата", впливає на бюджет. Він ґрунтується на двох складових – обороні та правоохоронних органах. Тому наступним президентом Росії має бути силовик. Не обов'язково із ФСБ, може бути й вояка.
2 
1
Коментарі