У музиці має бути чудо. Воно не завжди пов'язане з талантом і щирістю. Можна бути дуже відкритим, а диво все одно не народиться. Воно або є, або його немає. Грають два гурти, подібні музикою, навіть текстами. Але в одного є чудо, а в другого - немає. І нічого з цим не зробиш.
Коли потрапляємо на Південь - в регіони гарантованого землеробства - щоразу влаштовуємо "помідорні" вечірки. Збираються багато людей, сідаємо на траву, купуємо багато помідорів і їмо їх із сіллю. Це дуже надихає. Один наш друг вирішив переїхати до Пітера. Місяць прожив і втік. Казав: "Ну як ви тут можете жити? Тут скрізь вода, навіть помідори водянисті якісь".
Хочеться записати пісню так, щоб випадково почувши її в кафе, не гнітило. Коли лунають композиції з наших ранніх альбомів, інколи дуже хочеться зробити тихіше.
Кавер на чужу пісню - дуже тонка річ. Треба повністю перевернути композицію, не опошлити її й зіграти як нову. І щоб не гірше за оригінал.
Хвилеподібно втрачаю здатність сприймати музику. Автоматично починаю розкладати її на частинки. Перевіряю, як поодинці звучить труба, а як - контрабас. Відключити аналіз і не намагатися зрозуміти, що ж саме розмовляє зараз із моєю душею, вдається тільки з класикою.
Погода в Пітері дуже подібна до погоди в Лондоні. Пітерська музика для Росії - це те саме, що лондонська для Англії. З Пітера немає жодної веселої групи, всі - депресивні, похмурі.
У Пітері не вистачає справедливості, як і скрізь по Росії.
Щоб писати музику, депресія просто необхідна. Листопад, туман упереміш зі снігом, який летить просто в очі. Краще, коли є вітер. Тоді на обличчі з'являється вираз граничної відрази до життя. Ось така погода потрібна.
Любов і дружба - від Бога. Закоханість - зі сфери впливу Диявола.
Якщо весь час закохуєшся у різних людей, ти щонайбільше - нещаслива людина, і як мінімум - неповноцінна. Це риса внутрішнього дискомфорту й неблагополуччя.
Курю з 13 років. Кину в 40. Найбільше задоволення в житті - вирішені завдання.
Часто ходжу зі щетиною. Не розумію - навіщо голитися кожного дня? Мені ж в офіс на роботу не треба йти. Голову також лінь щодня мити. Тому ношу капелюхи. Вдягнув - і не видно.
Якби запитали, який із музичних інструментів узяв би з собою на безлюдний острів, відповів, що фортепіано. Це - мій улюблений інструмент, хоча грати на ньому не можу. Якраз би навчився.
Алкоголізм - найбільша проблема Росії. Деякі нації можуть пити, росіяни - ні. Одразу біжать морду бити.
Інколи можу гашиш покурити. Накурений чувак ніколи не битиме пики, на відміну від п'яного. Йому просто лінь.
Щоб увечері розслабитися й забути важкий день, перепробував все. Найкраще — лягти спати.




















Коментарі