За навчання не давала грошей. У викладачів був стос заліковок і моя окремо – не заплачено. По кілька разів перездавала.
Людину формує її досвід. Стаєш або тверда і жорстока, або співчутлива й добра.
Любов формується протягом тривалого часу. А те, що виникає одразу, – це симпатія, закоханість, прихильність.
Ми з чоловіком опинилися в одній компанії, постійно перетиналися. Вдосвіта прийшов з букетом у гуртожиток привітати мене з днем народження. Взяла квіти, випили бехеровки. Я пішла спати. А він так і сидів на кухні, доки не прокинулася.
З чоловіком простіше, ніж із татом і мамою.
Усі говорять, що мій чоловік "неправильний мєнт" – розумний, книжки читає. За чотири роки не чула, щоб підвищив голос.
Коли не встигаю прибрати у хаті, це робить чоловік. Якщо він втомлений ввечері, то ставить будильник раніше – щоб помити посуд і попрасувати собі сорочки. А потім Катрусю веде у садок. Коли приходить з роботи, у мене починається відпустка – він проводить час із дітьми.
У долю не вірю. Людина завжди вибирає. Інакше було б безглуздо жити, знаючи, що ти ні на що не впливаєш.
Все, що з нами трапляється, – це наслідки наших дій. Той, хто робить зло, – зустрічається зі злом. Добрий – опиняється у позитивних ситуаціях. Немає ніякої карми. У моєму житті не зустрічалися злі люди.
Колись здавалося, що в мене багато подруг. Після народження дітей майже всі розсіялися. Зараз маю одну.
Село – це час із собою, там повільний ритм і багато роботи. Можна стільки обдумати, поки йдеш на поле попри ліс. Там можеш бути сам. У місті цього дуже бракує.
Дитині треба пояснювати "чому", а не диктувати "не можна".
Дочка постійно говорить, що хоче бути зірочкою і світити нам із неба. Ми пояснюємо, що ще рано. Про смерть у сім'ї вільно розмовляємо. Беремо дітей на похорон. Вони мають розуміти, що смерть – це нормальне явище.
Живемо з двома дітьми в орендованій квартирі на 28 "квадратів" без балкона і кладової. Іноді нам не вистачає до зарплати. Але не нарікаємо.
Всі міліціонери – хабарники? Це стереотип, як і те, що всі чоловіки – егоїсти, а всі білявки – дурепи.
У "ніч гніву" чоловік додому повернувся закривавлений, дісталося і йому. Була сильна крововтрата. Сказав, що не тримає ні на кого зла. Я побачила його іншим, яким доти не знала. Під час Майдану ми домовилися: один неправомірний наказ керівництва – і він звільняється.
Чоловік у списках правоохоронців, які наступними поїдуть в АТО. За тиждень купила йому все необхідне.
Є волонтери, які беруть за кордоном каски 2009 року і просять написати в документах, що це 2013-й, замість першого ступеня захисту – третій. Бо такі дорожчі. Потім продають в Україні. Вони посилають сигнал у світ: мені вигідна ця війна. Можна тільки уявити, що робиться у вищих ланках.
З голови не йде думка: де взяти сто тисяч на два тепловізори, що хлопці тиждень тому замовляли?
Чим людина наповнена, тим і живе. Знайомий лікар питав: якщо поїду на Майдан, то дадуть "учасника" бойових дій?
Якби мала багато грошей, побудувала б дім й усиновила дитину. А якби мала зайві, то запрошувала б прибиральницю.
Якщо чоловік іде від жінки, це – його вибір, який треба прийняти.
Совість є у всіх. Тільки іноді вона стає нечутлива.
Коментарі