Ексклюзиви
Вівторок, 21 жовтня 2014 00:27

Ленінопад

 

"Ленин? Пусть падает. Лишь бы люди не пострадали. Дал команду милиции обеспечивать исключительно безопасность людей, а не идола. После распоряжения губернатора Балуты о сносе – памятник МВД не интересует", – написав у соцмережі міністр внутрішніх справ Арсен Аваков у неділю 28 вересня 2014 року о 22.16. У цей час на площі Свободи в Харкові кілька годин тривав "народний" демонтаж пам'ятника Леніну.

Серед ночі Аваков зробив ще один допис на цю тему: "Сегодняшний демонтаж Ленина был эмоциональным ответом харьковчан на полгода войны с путинской Россией, аннексию Крыма, захват россиянами части Донбасса, слезы украинских матерей, потерявших сыновей в нашей национально-освободительной войне. Это еще один маленький гвоздь в путинский режим. Рано или поздно, Ленинопад состоится и в России. Исторический процесс можно замедлить, но нельзя остановить!"

"Я – український націоналіст. Зараз ми з побратимами візьмемо драбину і відіб'ємо голову кату українського народу Леніну", – сказав на відеокамеру вдосвіта 30 червня 2009-го член Конгресу українських націоналістів Микола Коханівський. Із чотирма спільниками кувалдою пощербив обличчя та руку пам'ятнику Леніна на Бессарабській площі в Києві. Усі учасники отримали по 2–3 роки умовного позбавлення волі. Зараз Коханівський – командир добровольчого батальйону ім. Євгена Коновальця.

169 буквосполучень "демонтирован" містить стаття російської Вікіпедії "Памятники Владимиру Ленину" з повним їх переліком.

"Ленінопад" – назва статті Сергія Шебеліста в газеті "День" від 26 вересня 2013 року: "В лютому нардеп Ігор Мірошниченко взяв безпосередню участь у поваленні пам'ятника Леніну в Охтирці на Сумщині. Згодом більшість депутатів міської ради Сум підтримали рішення мера Геннадія Мінаєва про демонтаж всіх монументів комуністичному вождеві". Менш як за місяць на тому ж постаменті встановили нову фігуру Леніна. Кошти на неї зібрали комуністи області. 5 тис. грн виділив мер Харкова Геннадій Кернес.

''Ленінопад'' – термін, яким позначають серію повалень пам'ятників Іллічу" – написали в започаткованій 21 лютого 2014 року статті "Ленінопад" у Вікіпедії. "Стихійна хвиля демонтажів і пошкоджень пам'ятників Володимиру Леніну під час Європейської революції в Україні та після неї", – так пояснене це явище в її теперішній редакції. Відлік процесу в статті ведеться від 8 грудня 2013-го, коли майданівці звалили Леніна на Бессарабській площі в Києві.

Від початку року до 21 лютого Вікіпедія зафіксувала 27 знесень пам'ятників вождю. 21 лютого – 47, 22-го – 123, 23-го – 55, 24 лютого – 40, 25-го – 17, 26-го – 8, 27 лютого – 2. Зафіксовані в усіх областях, окрім Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської. Ленінопад триває. Останній запис у Вікіпедії – про те, що на Одещині 29 вересня "позачергова сесія Іллічівської міськради одноголосно прийняла рішення прибрати пам'ятник Леніну з міської площі ім. Стребко. На місці пам'ятника Іллічу планують встановити скульптурну композицію на честь пророка Іллі".

"200-річчя Шевченка відсвяткували класно. Скинули більше 300 пам'ятників Леніну і всяким уродам, які йшли з ним і після нього", – каже сотник козацької сотні Самооборони Микола Бондар у березні 2014-го.

"Ніч відзначилася ленінопадом", – написали 21 лютого в facebook від профілю "ЄвроМайдан – EuroMaydan" під світлиною із заваленим пам'ятником у Боярці на Київщині. Читачі залишили коментарі: "Цієї зими впало більше Ленінів, ніж снігу", "Повторите в Харькове на бис, пожалуйста", "Давайте перейменуємо місяць лютий на ленінопадень".

"Ленінопад (леніновал, вождепад), – у, чол., неол. Стихійна хвиля демонтажів і пошкоджень пам'ятників Володимиру Леніну в Україні під час подій Євромайдану", – таку словникову статтю запропонувала 23 лютого користувачка Наталя на форумі електронного збірника російсько-українських словників r2u.org.ua.

"Яка роль "Ленінопаду" на Сході України для перемоги у війні з Росією" – тема дискусії за участю історика Центру досліджень визвольного руху Павла Подобєда 12 вересня 2014 року на львівському Форумі видавців.

Понад 1300 пам'ятників Леніну було в Україні на середину 2013 року. У Білорусі – 266, Казахстані – 238, Росії – 4377.

"В Луганске снова разрисовали памятник Ленину. На этот раз досталось "вождю", стоящему рядом с ДК им. Ленина. На постаменте синей краской написали "Слава Україні" и "Ленiн кат". Ранее – в конце февраля этого года – краской облили памятник Ленину, недалеко от здания областной филармонии. На нём также написали слово "кат", – констатував сайт "Восточный вариант" 11 березня 2014 року.

"Ленінопад – природне бажання позбутися тоталітарної ідеології. Переконування в тому, що ці пам'ятники – частина історії, від лукавого, – йдеться у колонці професора Державного університету Ілії, що в Грузії, Олега Панфілова. – Хоча варто погодитися, що кривава частина історії – теж історія. Як на мене, десь треба залишати пам'ятники, в затишних місцях, на лісовій галявині чи далеко в степу, але з обов'язковим написом на постаменті – "пам'ятник засновникові держави, що знищила десятки мільйонів людей". До жодного "світлого майбутнього", крім переслідувань, репресій, вбивств і Голодомору, цей вождь не привів. Залишати ідолів у містах і селищах рівноцінно тому, щоб вішати на стіну свого будинку портрети вбивць своїх батьків і грабіжників своєї оселі. Пам'ятників гідні тільки ті люди, які зробили внесок у прогрес, а не в деградацію".

"Сегодня снесли памятник Ленину в Харькове, самом крупном городе Востока Украины, – написав київський фотограф Валерій Милосердов у мережі facebook. – Ровно 24 года назад, будучи в командировке в Киеве, узнал, что во Львове начали сносить памятник Ленину. На следующий день был там. Сам снос уже не застал. Удалось поснимать только разрушение постамента, сделанного из намогильных плит с еврейского кладбища. Сам монумент вождю застал уже на каком-то складе. Смотрел стрим из Харькова и думал: почти четверть века понадобилось стране, чтобы завершить первый, чисто символический этап десоветизации. Почти четверть века разделяет моменты демонтажа этого памятника в самых крупных городах Запада и Востока Украины. По сути, мы живем ещё в немного модернизированной, но УССР. С её госаппаратом, силовыми структурами, медициной и системой образования. Так что строительство новой страны только сейчас, похоже, и начинается".

Зараз ви читаєте новину «Ленінопад». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 697
Голосування Головна спортивна подія року для України?
  • 1) перемога футбольної збірної на Кубку світу серед 20-річних
  • 2) вихід команди Андрія Шевченка на Євро-2020
  • 3) перемога Дмитра Підручного на чемпіонаті світу з біатлону
  • 4) перемоги Василя Ломаченка та Олександра Усика
  • 5) Еліна Світоліна зіграла у півфіналі двох турнірів "Великого Шолому"
Переглянути
Погода