"Готуємося жити у світі з великою кількістю російських ракет"
У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 12–14 лютого зустрічалися 29 міністрів оборони країн – членів Північноатлантичного альянсу.
Головна тема – постійне порушення Росією договору про ракети середньої та малої дальності – ДРСМД. Угоду підписали 1987 року тодішній голова президії Верховної Ради СРСР Михайло Горбачов і президент США Рональд Рейган. Цим фактично закінчилася холодна війна. Ліквідували цілий клас озброєнь – від 500 до 5500 км дальності польоту. Також зобов'язалися не виробляти, не випробовувати та не розгортати такі ракети в майбутньому. До червня 1991-го Радянський Союз знищив 1846 ракетних комплексів, а Сполучені Штати – 846.
У жовтні торік президент США 72-річний Дональд Трамп оголосив про намір вийти з договору через недотримання його умов російською стороною. Москва випускає заборонені ракети SSC-8 із 2013 року, кажуть у НАТО.
– Американські партнери ще шість років тому розповіли про нову російську ракету. Ми запитали про це в Росії, але конструктивної відповіді не отримали. Зрозуміли, що вона цей договір порушує, – розповідає високопоставлений чиновник НАТО, просить не вказувати його імені. – Торік у Гельсінкі на двосторонній зустрічі щодо ракети SSC-8 російська сторона зізналася: "SSC-8? Так, є така ракета. Але це не те, що ви думаєте". Ми сподівалися, що Москва все знищить і скаже, що це помилка. Але цього не зробили.
Чиновник кілька разів повторює, що Росія не виконує домовленостей. Окрім ДРСМД, для прикладу наводить Віденський документ, за яким країни-підписанти, зокрема РФ, щороку мають обмінюватися військовою інформацією про сили, розташовані на територіях країн-учасників. Згадує і Будапештський меморандум, яким Україні надали гарантії безпеки через її приєднання до договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Однак кожна теза чиновника закінчується словами, що конфронтації з Росією ніхто не хоче. Мовляв, тому НАТО й далі співпрацюватиме з Кремлем і намагатиметься схилити його до рішення знищити ракету SSC-8.
– НАТО не бере участі в гонці озброєнь, яку Москва намагається нав'язати світу. Ми на Заході вважаємо, що ядерна зброя – це не інструмент для ведення війни. Це інструмент для її стримання. Колись США і СРСР вважали, що військова рівність – це нормально. Але ця конструкція не витримала перевірки часом. Тому ми будемо думати про політику стримання і розбиратимемось, як краще захиститися.
– Росія має знищити всі пускові установки, обладнання та ракети, що порушують ДРСМД. Даємо їй на це півроку. Якщо відмовиться, будемо жити без договору. Займаємо оборонну позицію й не плануємо розміщувати в Європі ракети наземного базування. Нова гонка озброєнь не відповідає нічиїм інтересам. Якщо переважатиме думка, що для нашої безпеки потрібно більше ядерної зброї – доведеться робити. Але зараз ми вважаємо, що нам це не потрібно.
Не під диктофонний запис чиновники НАТО кажуть, що Росія порушує не лише договір про ракети. Вона провокує Альянс і в інших сферах. Зокрема, її кораблі помічали біля берегів Норвегії. Також Москва активізує військові сили на Кольському півострові. Кажуть, там теж є російські підводні човни і ядерна зброя. Крім цього, блокує GPC-установки, що загрожує повітряній безпеці цивільної авіації. Натовські чиновники говорять, що росіяни вдаються до таких провокацій, бо вважають, що країни Альянсу теж порушують свої зобов'язання.
– Москва переставляє все з ніг на голову, – пояснює на брифінгу дії РФ генсек НАТО 59-річний Єнс Столтенберг. – Проблема не в нас, а в російських ракетах. І вони вже є в Європі (кажуть, що заборонені РСМД розташовані в Калінінграді й на російсько-українському кордоні. – Країна), мають ядерні можливості. Ці ракети мобільні, їх складно виявити. Оплот безпеки Європи під загрозою. Тому НАТО готується жити без ДРСМД, у світі з великою кількістю російських ракет.
Як приклад оборони НАТО від агресивних дій Росії генсек наводить нову ініціативу боєготовності "Чотири по тридцять". 30 бойових кораблів, 30 сухопутних батальйонів і 30 авіаескадрилей мають бути готові до розгортання протягом 30 днів. Це мусить посилити "здатність НАТО швидко і рішуче реагувати на будь-яку кризу". Додає, що Альянсу вдалося розподілити між країнами-учасниками фінансовий тягар. Європейські члени і Канада спрямують на оборону додаткові $100 млрд до кінця 2020 року. Решта країн-членів модернізовують техніку і збільшують внески у місії та операції НАТО.
– Росія створює системи ядерної зброї. Вона застосувала силу проти України, – каже Столтенберг. – Тому ми втричі збільшили чисельність сил реагування НАТО у східній частині Альянсу. Реформували нашу командну структуру і можемо швидше перекидати війська через Атлантику й усю Європу. Робимо багато чого, але не маємо жодних намірів розгортати нові ядерноздатні наземні системи в Європі.
7 лютого Верховна Рада підтримала зміни до Конституції України, що закріплюють курс на європейську інтеграцію та вступ до Північноатлантичного альянсу. Українські журналісти, які працюють на саміті міністрів оборони країн НАТО, цікавляться у генсека Столтенберга, що він про це думає.
– Україна – важливий і цінний партнер, – каже. – Ми підтримуємо різні програми, модернізуємо інститути оборони, створюємо потенціал військово-морських сил. Багато співпрацюємо, щоб Україна просунулась до НАТО, включаючи й боротьбу з корупцією.
Усі члени Альянсу висловили підтримку суверенітету України та її територіальної цілісності. Союзники НАТО заявили, що агресивні дії Росії проти України – неприйнятні. В тому числі незаконна анексія Криму, дестабілізація України, абсолютно невиправдане захоплення українських кораблів біля Керченської протоки. Союзники НАТО надають Україні потужну підтримку. Збільшуємо нашу присутність в Чорноморському регіоні. Будемо не лише на морі, а й на суші й у повітряному просторі. Візьмемо участь у навчанні кораблів НАТО в Чорному морі.
– Такою позицією НАТО намагається показати Росії свою єдність, – говорить керівник української місії при НАТО Вадим Пристайко, 49 років. – Бо Москва може комусь пряничок дати, комусь пригрозити, в когось переворот влаштувати. Консолідація позицій країн НАТО не дає Кремлю можливості це робити. Якщо в Альянсі скажуть, що ми рухаємося в одному напрямку, то Росія отримує сигнал, що не все йде за їхнім планом.
Уперше за два останні роки з колегами зустрічалася й українська делегація на чолі з міністром оборони Степаном Полтораком, 54 роки. Доти такі зустрічі блокували угорці – через закон про освіту. Він зобов'язує українських угорців вчити державну мову. Будапешт вважає це порушенням прав нацменшини.
– Природа угорського режиму не зрозуміла не тільки нам, – каже Пристайко. – В угорців є проблеми з румунами, словаками. Останні навіть прийняли закон, яким мають право відбирати у співвітчизників громадянство, якщо з'ясується, що ті мають також угорське. Україна в цьому плані – прут, який найлегше зірвати. Ми не члени Альянсу, не члени Європейського Союзу. Тим більше в нас війна й вибори.
Ми досі не можемо отримати навіть запрошення до Плану дій для членства. Маємо пройти фільтр перед фільтром. Заявка на ПДЧ може статися, якщо буде консенсус. Для цього маємо розв'язати нашу проблему з угорцями.
Президент Петро Порошенко каже, що до 2023 року Україна може подати заявку на отримання Плану дій щодо членства. Ми багато уваги приділяємо цьому, але про План і слова немає в Північноатлантичному договорі. Там написано: що "кожна країна європейської демократії, яка відчуває можливість і може вносити свій вклад в безпеку регіону, може стати членом Альянсу". ПДЧ придумали на якомусь етапі, щоб готувати і фільтрувати.
– Ми не затягуємо інші країни в НАТО проти їхньої волі, – говорить натовський чиновник, просить не вказувати імені. – Прагнення України є вже кілька років. Але це питання насамперед слід проговорити і продискутувати саме у вас. Усе йде в хорошому напрямку.
2 
1
Коментарі