"Гілларі Клінтон найкраще обізнана з гібридною війною Москви і виступає за надання Україні оборонної зброї"

Сполучені Штати Америки зможуть допомогти Україні, якщо вона сама собі допоможе, – каже експерт з питань безпеки Джоб Геннінг

Що відрізняє вибори у Сполучених Штатах цього року від попередніх?

– Ні в Республіканської партії, ні в Демократичної немає головних висуванців, як це було раніше. Є широке поле кандидатів.

Американці розчаровані економічною ситуацією. У більшості країн справи гірші, їм би за щастя американські реалії (за президентства Барака Обами внутрішній валовий продукт США зріс із –3 до +7%, рівень безробіття знизився з 10 до 4,5%. – Країна). Але зменшення рівня доходів і безробіття залишаються найбільшими проблемами. Люди досі не оговталися від кризи 2008 року, хоч офіційна статистика цього не відображає. Насправді середній клас заробляє не більше, ніж на початку 1990-х. Люди відчувають невідповідність між тим, що чують від політиків, і тим, що бачать. Їм здається: проблеми глибші, ніж каже влада.

Як наслідок, значна підтримка Дональда Трампа – кандидата з крайніми поглядами. Це не означає, що їх поділяють більшість американців. Але ці люди не відчувають, що демократи чи республіканці представляють їхні позиції. Трамп зібрав протестний електорат.

Якщо глянути ширше, країна ввійшла в процес оновлення політичної, економічної та соціальної систем. США проходили це багато разів. Суспільство потребує змін. Воно розчароване "старими" політиками, нездатними адекватно відповісти на теперішні запити.

Чому Майкл Блумберг відмовився спробувати свої шанси як незалежний кандидат? (Медіа­магнат, колишній мер Нью-Йорка заявляв про намір балотуватися у ­президенти. 8 березня сказав, що не братиме участі в кампанії. Посів восьме місце у списку найбагатших людей світу. Його статок оцінюють у $40 млрд за версією Forbes. – Країна)

– Він замовив дослідження і зрозумів: має замало шансів на перемогу. Блумберг не вкладає грошей у невиграшні справи. Він хотів іти на вибори, коли думав, що обидві партії висунуть кандидатів крайніх поглядів – Трампа і Сандерса. І вирішив не вплутуватися, коли виявилося: в Берні Сандерса мало шансів проти Гілларі Клінтон, яка представляє традиційні для демократів погляди.

 

Які її шанси стати президентом?

– 2008 року Гілларі ледь не перемогла на праймериз, доки її не обійшов менш відомий тоді Барак Обама. Цього разу вона добре підготувалася. Має, мабуть, найкраще організовану кампанію з-поміж усіх кандидатів.

Вона переможе Трампа?

– Традиційно, якщо два терміни президентом США був демократ, то наступним стає республіканець. Але були винятки. Сьогодні в усіх опитуваннях Клінтон перемагає Трампа.

Плюс для неї – республіканська більшість у Конгресі. Американці схильні розділяти законодавчу і виконавчу владу між партіями. Надмірна її концентрація в одних руках – не до добра. Хоча це не надто ефективно для реформ.

Клінтон знає про невдоволення американців станом справ в економіці. Для неї великий виклик – переконати озлоблену частину виборців, які на боці Трампа, що вона може дати раду їхнім труднощам.

Гілларі – найсильніша в зовнішній політиці. Хоча для американців важливіші внутрішні справи. Але коли вони чують від Трампа, що Путін – "чудовий хлопець", якому слід віддати Сирію, то розуміють: цю особу не можна призначати головнокомандувачем.

На виборах Україна – не в головному списку міжнародних проблем. Більшу роль грає Близький Схід.

Кого з кандидатів можна назвати найбільшим другом України?

– Гілларі Клінтон. Вона найкраще знає українські проблеми й відчуває небезпеку для союзників США на кордоні з Росією. Обізнана з гібридною війною Москви та підривною тактикою Путіна проти гарантій колективної безпеки Альянсу. Вона добре знає про недофінансування оборони союзників НАТО в Західній Європі. Її адміністрація приділятиме більше уваги посиленню безпеки Європи, зокрема, обороноздатності України. Клінтон – за надання Києву оборонної зброї.

Та в самій Україні багато що заважає підтримці Сполучених Штатів. Зокрема, корупція. В команді Гілларі за цим пильно стежать. Вашингтон зможе допомогти, якщо Київ сам собі допоможе. Потрібна консолідація українських політиків, недекоративні реформи. Україну також ослаблює ледь жива економіка і суспільна втома. Путін розуміє це і маніпулює. Без надійних партнерів у Києві Вашингтон не зможе дієво підтримати безпеку і розвиток України.

Які ще плани в Гілларі Клінтон щодо Східної Європи, України, Росії?

– Обамі дістався жахливий спадок від Буша-молодшого – економічна криза, антиамериканізм по світу, війни в Іраку та Афганістані. Тож він пішов на роль миротворця. Проте політика "перезавантаження" відносин із Росією від початку виявилася помилковою. Вона не принесла користі Сполученим Штатам. Обама пізно це зрозумів. Майже наприкінці президентства – після агресії Росії в Україні. Досі в його кабінеті є достатньо тих, хто не хоче сваритися з Москвою.

Позиція Гілларі щодо дій Москви значно агресивніша, ніж у більшості демократів. Вона розуміє: ми знову у стані холодної війни. Під час дебатів Клінтон назвала Росію найбільшою загрозою Америки.

 

Миролюбну позицію Обами в Російській Федерації сприйняли за слабкість, і це стало однією з причин агресивної політики Кремля?

– Так, його політика заохотила Путіна до агресії. У Вашингтоні знають, що Москва фінансує крайні праві та ліві партії Євросоюзу, які працюють на його розвал. У таборі демократів зростає переконання: США мають впевненіше протидіяти цьому.

Американська еліта ще відчуває свою країну наддержавою, чи невдачі в Афганістані та Іраку похитнули цю впевненість?

– Багато хто ще бачить провідну роль США в світових подіях. Проте в кабінеті Обами є немало діячів зі скромним поглядом на американський вплив у світі.

Рішення Джорджа Буша напасти на Ірак коштувало казні трильйон доларів і тисячі жертв. Ще трильйон – на Афганістан. А наслідки цих війн засмучують американців. Виклик для наступного президента – знайти щось краще, аби підтримувати лідерську роль США у світі.

У США обиратимуть 45-го президента

Від 1 лютого у Сполучених Штатах Америки триває президентська кампанія. Вибори відбудуться 8 листопада. Обиратимуть 45-го президента країни.

Американці 50 штатів проголосують за 538 представників до Колегії виборників. Кожна партія в кожному штаті укладає свій список виборників. Та політсила, що отримує більше голосів, відправляє своїх представників від штату обирати президента. Для перемоги кандидат має набрати щонайменше 270 голосів.

Виборам президента передують праймериз – коли члени партії голосують за кандидата.

На цих праймериз головні претенденти: у демократів – Гілларі Клінтон, у республіканців – Дональд Трамп. Партії до кінця липня мають визначитися, кого з кандидатів висувають на посаду глави держави.

Демократична партія США. Символ – осел, колір – синій. Вважають, що третій президент США Томас Джефферсон створив партію 1792 року.

Виступають за підвищення податків для багатих, зростання соціальних виплат, розвиток високотехно­логічних галузей, боротьбу за екологію, захист секс- та расових меншин, не підтримують жорстких законів проти іммігрантів. Проти заборони абортів і застосування смертної кари. За обмеження права на володіння вогнепальною зброєю.

Республіканська партія США. Символ – слон, колір – червоний. Заснована 1854 року Авраамом Лінкольном. Відображала інтереси промисловців Півночі.

Виступають за зниження податків, проти соціальної держави, за обмеження нелегальної імміграції, вільну торгівлю й носіння зброї, зміцнення ролі релігії, моралі та сімейних цінностей, неприйняття гомосексуальних відносин і абортів. А також – за невтручання держави в економічні процеси. Вважають, що глобального потепління немає, це – пропаганда демократів.

Гілларі Клінтон, 68 років. Держсекретар США 2009–2013 років, сенатор від штату Нью-Йорк із 2001-го по 2009-й, перша леді США з 1993-го по 2001 роки.

Закінчила юридичний факультет Єльського університету. Політичну кар'єру розпочала з допомоги чоловікові Біллу Клінтону в передвиборній кампанії 1992-го. Під час секс-скандалу з практиканткою Монікою Левінськи, що ледь не завершився імпічментом 1998-го, залишилася з чоловіком.

Стала сенатором США і першою в історії країни дружиною екс-президента, яка пішла в політику. 2008 року балотувалася на главу держави. Всередині Демократичної партії програла праймериз Бараку Обамі.

Обіцяє реформу Волл Стріт, спрощене отримання громадянства для нелегальних мігрантів.

Дональд Трамп, 69 років. Власник однієї з найбільших будівельних компаній США, телеведучий. Народився в Нью-Йорку у сім'ї будівельного магната. ­Після закінчення університету працював у компанії батька, пізніше створив власну. Торік журнал Forbes оцінив статок Трампа в $4,1 млрд.

Тричі одружений, батько п'ятьох дітей. Троє з них працюють у його компанії.

Республіканець. Закликав заборонити мусульманам в'їзд у США. Хоче збудувати стіну на кордоні з Мексикою й депортувати всіх нелегалів.

×