Скільки себе пам'ятаю, був оптимістом. Сам себе таким не зробиш, це – божий дар.
У моєму житті було три періоди: до кризи, три роки кризи з 2008-го, і зараз – вихід із кризи. У другому я втратив усе, надбане роками, і декілька друзів. Як виявилося, це були просто люди, які ніби їхали з тобою поруч у маршрутці, не більше. Залишилося кілька близьких, які не зважають на мої статки.
Дружба – це коли вдвох пережили якийсь біль.
Приходиш у банк брати кредит. Питають: "Яка застава?" Кажу: "Книжки". Банкір відповідає: "Хіба порахую їх, як вартість макулатури". Доки світогляд не зміниться у бізнесменів – доти матимемо проблеми в країні.
Найбільший гріх – гординя. Від неї починаються конфлікти в подружжя, зажерливість, неправда. У мене теж вона була. Тому втратив усе, що нажив. Але мені Бог подарував найлегшу кару. Бо втратив лише гроші.
Образа – це зворотний бік гордині. Колись ображався на багатьох людей, а сьогодні їм вдячний. Через них вивчив життя.
Колись був показово релігійний. Ішов до церкви, щоб усі бачили, давав велику пожертву – щоб було видно. А зараз ходжу до храму, коли там нікого нема.
Буває, чужа людина прийшла – а ти її одразу відчуваєш інтуїтивно. Вибираю з-поміж десятка резюме одне, яке мене зачепило. Ще не помилявся у працівниках.
Криза привела мене до Бога. Я пізнав піст і молитву. Важив 96 кілограмів, зараз – 86. Пережив мікроінфаркт. Але зараз п'ю по 10 горнят кави на день. Мав інші хвороби, які сцілив постом, і сьогодні не вживаю жодної таблетки. Цінності змінилися. Поспішаю додому з роботи – не щоб швидше поїсти, а щоб побачити рідних.
Мав статки, апетити росли, і я втратив землю під ногами. Вібрації моєї душі були на одній хвилі з тими, для яких матеріальні цінності – основне. Я втратив цих людей. Але зрозумів, що нічого насправді не втратив. Лише сам перестав бути таким.
Гроші – це свобода. Щоб випити улюблену каву, поїхати подивитися світ. Але вони мають іти ззаду. Попереду – людяність.
Коли починає боліти голова, думаю: кому щось зробив не так, кого образив, про кого погано подумав?
Меж досконалості немає. Я тільки в підвалі, а ще повзти на 10-й поверх.
Для молитви інколи варто просто глибоко зітхнути.
Роблю світ кращим. Бо якщо фраза з книжки змінить людську думку – це вже велика робота.
Коли вперше зустрівся з Марією Матіос, розмовляли, наче знайомі сто років.
Я був дуже сором'язливий. Якось у дитинстві йшов зі Снятина з музичної школи додому. Бо запізнився на останній автобус. Дорога – 18 кілометрів. Був такий змучений і голодний, що відчув – зараз упаду. Тоді вперше в житті пересилив свою сором'язливість – зайшов у найближчу хату в селі Залуччя і попросив кусочок хліба. Досі не уявляю, як я міг це висловити. Якась жінка нагодувала мене. Тепер намагаюся згадати ту хату, знайти тих людей.
Через сором'язливість першого кохання, як у більшості, не було. Дружину зустрів після армії. Викладав у технічному училищі в поліграфістів. Вона там училася. Побачив, як креслить, і по мені мороз пробіг. Допоміг їй домалювати. А через півроку зрозумів: це – моє. Поїхав велосипедом до неї на день народження в село Великий Дорошів піді Львовом. На подарунок узяв магнітофон. Вона вийшла з хати і каже: "О, вже меблі звозяться!" І справді, я там досі мешкаю. Потім почав їздити туди на побачення. Батько вивів мене на подвір'я й питає: "Що робити будемо?" А я: "Весілля". Так ми й видали Оксану заміж без неї. Тепер, коли злиться, то згадує нам це.
Дружина – це мій фундамент і стіна.
Був період, коли ми жили в трикімнатному особняку разом – я, дружина, двоє наших дітей, тесть і теща, її брат і сестра. Люди дивувалися, що жодного разу сварки не чули. А ми просто віримо одне одному.
Не важливо, який стіл тебе чекає, коли приїжджаєш до батьків. Важливо, що тебе чекають.
У хвилини непорозуміння головне – змовчати.
Чоловік відкриває себе через любов жінки. Якщо вона не дає любові, він замикається, відчужується і робить щось непотрібне. Чоловік реагує на її емоції.
Люблю каву в маленькому горнятку, дружина – у великому, по вінця. Замолоду вона робила й мені таку. Це дратувало. Зараз – так, як люблю я. Але тепер і я розумію, що вона робила так з любові – як для себе.
Розумна жінка – це як Вікіпедія: все знає. А мудра ці знання втілює.
Гармонія – жити в селі і працювати в місті.
Найкращий подарунок людині – ставлення до неї. На день народження дружини встаю перший і цілую її ніжно.
2 
1
Коментарі