Минулого тижня президент Петро Порошенко висловив задоволення діяльністю голови Національного банку Валерії Гонтаревої. Хоча коли її призначили в червні 2014 року, долар коштував близько 12 гривень, а зараз – понад 25. На той час в Україні працювали 180 банків, тепер – 117. Люди забрали з фінустанов 156 мільярдів гривень, бо втратили довіру до них та до національної валюти
Які банки потрібні Україні і нам, її громадянам?

Російські банки нам потрібні, якщо вкладають кошти в українську економіку. НБУ слід розробити правила роботи таких фінустанов, обмежити перелік їхніх операцій. Наприклад, заборонити обслуговувати Міністерство внутрішніх справ, Міноборони, державні підприємства.
Дрібні регіональні банки будуть ефективні для економіки країни і людей. У США МАЙЖЕ СІМ ТИСЯЧ БАНКІВ І 90 ВІДСОТКІВ ІЗ НИХ – ДРІБНІ. Такі краще відчувають потреби клієнтів і ринок.
Віталій ШАПРАН, 38 років, фінансовий аналітик
Державні банки повинні виконувати таку саму роль, що й комерційні. Тобто працювати як кредитно-депозитні установи. При цьому держава має отримувати частку їхнього прибутку.
Російські банки займають близько 15 відсотків ринку. Тому "вольовий" вивід їх мав би негативні наслідки для системи. Підприємства і громадяни повинні самі вирішувати – мати справи з російськими банками чи ні.
Ілона СОЛОГУБ, 36 років, економіст
Присутність іноземного капіталу в нашій банківській системі необов'язкова. Україна сама здатна забезпечити себе банківськими послугами. Іноземні фінустанови мали технологічні переваги перед вітчизняними у 1990-х. Але вже 2008 року українські були нічим не гірші.
Не менше 70 відсотків банків мають бути з вітчизняним капіталом.
НБУ повинен виконувати двоєдине завдання – сприяти зростанню економіки і забезпечувати стабільність цін. Однак останні п'ять років він знищує українські банки, гривню. Це робили Арбузов, Соркін, так діє Гонтарева.
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА НЕ ПІДНІМЕТЬСЯ, ДОКИ НЕ БУДЕ РОЗУМІННЯ ТОГО, ЩО РОБИТИ В ЕКОНОМІЦІ.
Олександр СУГОНЯКО, 62 роки, президент асоціації українських банків
Україні потрібні різні банки. У сучасному глобальному світі вже не має значення – з якої вони країни і хто ними керує. Все переплуталося. Банківська реформа має полягати не в скороченні кількості банків до 40 чи 50. А в тому, щоб вони робили свою справу – видавали кредити під 3–5 відсотків, іпотеку на 30 років, гарантували надійність депозитів, забезпечували стабільність курсу валюти. Щоб люди не боялися нести свої кошти туди. Такі банки потрібні країні. Решта мають зникнути. Тоді банківська система буде здоровою і працюватиме на відновлення економіки. Але такого підходу немає. У НБУ говорять про рефінансування, що іншими словами називається "злодійство", про скорочення кількості банків. Останнє – це взагалі корупція. Бо ЧЕРЕЗ ВМИРАЮЧІ ФІНУСТАНОВИ З КРАЇНИ ВИВОДЯТЬ МІЛЬЯРДИ ГРИВЕНЬ.
Володимир СПІВАКОВСЬКИЙ, 63 роки, бізнесмен, президент корпорації "Гранд"

Потрібні надійні банки, які не видають ризикованих кредитів. ТРЕБА ПРИЗУПИНИТИ СПОЖИВЧЕ КРЕДИТУВАННЯ. Натомість заохочувати фінустанови давати позики на малий бізнес. І не під 30 відсотків на один рік, а на 20–30 років під розумну процентну ставку. Тоді зростатиме кількість робочих місць, більше податків йтиме до бюджету. Коли зміцніє гривня, можна розвивати і споживче кредитування.
Іноземні банки сприяють стабільності системи. Наша фірма працює з вітчизняним "Приватбанком" і з "Правекс-банком", де власники – італійці. З другим – спокійніше. Бо господарі "Привату" влізли в політику. Тепер багато хто боїться, що його націоналізують. Вкладники починають панікувати.
Чи потрібні російські банки? Кажуть, гроші не пахнуть. Насправді пахнуть. Гроші, здобуті на крові, наркотиках, війні – добра не принесуть. Хоча, якщо російські банки пропонуватимуть вигідніші умови, ніж конкуренти, категорично від них відмовлятися не потрібно.
Державні банки повинні давати кошти на космічну галузь, літакобудування, аграрний сектор. Бізнес хай фінансують приватні. НБУ має контролювати, щоб на ринку були ДЕШЕВІ ДОВГОТРИВАЛІ КРЕДИТИ, міцна гривня і не водилися фіктивні фінустанови, які ошукують вкладників.
Петро ПИСАРЧУК, 60 років, власник львівського торгово-виробничого комплексу "Південний"
Зараз наші банки виконують лише одну зі своїх функцій – ЗБЕРЕЖЕННЯ ГРОШЕЙ. Виплачують депозити погано й не кредитують. Нам потрібні ті, що справлятимуться з усіма функціями. Особливо важливо налагодити доступне кредитування. Зараз це – найнеобхідніша функція. Якщо банки даватимуть кредити бізнесу, збільшиться ВВП країни, тобто можна буде підняти пенсії і зарплати. Це стимулюватиме економіку до розвитку.
Банки з іноземним капіталом необхідні, але до 60 відсотків усіх фінустанов.
Державні банки не потрібні. Їх треба продати і створити банк розвитку. Такі є в Китаї, Угорщині, Польщі. В усіх розвинених країнах державних банків не існує, окрім банку розвитку. Він забезпечує довгострокове кредитування малого і середнього бізнесу, фінансування інфраструктурних проектів. Звичні функції державного банку виконують комерційні фінустанови. Приватний капітал завжди працює ефективніше, ніж державний.
Олександр САВЧЕНКО, 57 років, колишній заступник голови Нацбанку
Банки з іноземним капіталом мають великі "материнські" компанії. У кризу такі надійніші, ніж деякі приватні вітчизняні фінустанови. Порівняно з російськими, більш конкурентоздатні європейські та американські банки. У них широкий доступ до іноземної валюти. З психологічної точки зору, не хотілося б, щоб на нашому ринку працювали російські фінустанови. Наші державні банки створені для перерозподілу фінансових потоків у країні – на зарплати, депозити. У таких надійніше ТРИМАТИ ГРОШІ ПІД ЧАС КРИЗИ.
Роман ШЕВЧЕНКО, 27 років, аналітик FIBO Group
Зараз найпопулярніша модель банку – "приватівська". Завдяки їй через інтернет розраховуються між собою люди й бізнес. Можна розплачуватися карткою за товари, брати невеликі кредити. Україні потрібно ще кілька фінустанов подібного типу. Тоді більше грошей потраплятиме в банківську систему.
Від іноземних банків нікуди не дінемося, адже живемо в умовах глобальної економіки. Вони мають вищий рівень управління, професійніше керівництво, потужніше фінансове забезпечення. Тому готові давати гроші на довший період та під менші відсотки.
Російські банки зараз нам непотрібні. До того ж
більшість із них – ДЕРЖАВНІ. А це означає, прив'язані до політики країни-агресора. Вони збирають інформацію про вкладників і власників кредитів, формують п'яту колону і фінансують сепаратизм. Роблять нашу банківську систему ще більш залежною від Росії.
Олег СОСКІН, 61 рік, економіст

Треба якомога більше фінансових установ різного типу. Для людей, що займаються цінними паперами, потрібні інвестиційні банки, для бізнесменів – невеликі регіональні з українським капіталом. Корпорації та холдинги працюють через великі банки.
Олександр ОХРІМЕНКО, 51 рік, президент Українського аналітичного центру
Господарі банків мають власними активами відповідати за якість своїх фінустанов. НБУ вже працює в цьому напрямку – збільшив мінімальний статутний капітал банків. Це добре вплине на їх надійність. Адже що більший капітал фінустанови, то більше власник зацікавлений її зберегти.
Також варто ретельніше перевіряти кредиторів на платоспроможність. У тому числі – боротися з інсайдерськими позиками. Це коли банк дає кредит підприємству свого власника й таким чином виводить капітал із фінустанови. Підприємство, звісно, позики не віддає.
Ринок іноземних банків потрібно розвивати. Це додаткова конкуренція для наших фінустанов, передача досвіду і запровадження нових технологій у цій сфері. Однак СЕРЕД ІНОЗЕМНИХ МАЮТЬ БУТИ ЛИШЕ ПРИВАТНІ ФІНУСТАНОВИ. Державні пускати не треба. У них на першому місці – політичні цілі. На жаль, в Україні досі працюють російські державні банки – ВТБ і "Сбербанк".
Олександр ЖОЛУДЬ, 35 років, економіст
Мають залишатися ті банки, які готові працювати в нинішніх умовах. Роботу російських фінустанов, як і компаній держави-агресора, треба обмежити. РОСІЙСЬКИЙ БІЗНЕС ЗАПОЛІТИЗОВАНИЙ. А взагалі, що більше в нас працюватиме іноземних банків, то менш ймовірними будуть змови і зловживання на ринку. Але це – з розряду мрій. Бо зараз Україна неприваблива для будь-якого бізнесу, зокрема й банківського. Нам би втримати ті фінустанови, які маємо зараз. Бо UniCredit пішов з України (11 січня цього року італійський UniСredit продав Укрсоцбанк власнику російського "Альфа-Банку". – "Країна").
НБУ торік і позаторік катастрофічно підірвав довіру до банківської системи. Бо запровадив повно обмежень на використання грошей на валютному й депозитному ринках. Зокрема, обмеження на зняття готівки з поточних рахунків.
Володимир ДУБРОВСЬКИЙ, 52 роки, старший економіст CASE Україна
Коментарі
1