"Маю власний досвід в економіці як господарник, який свого часу створив чимало робочих місць. Добре знаю, як примножити наше національне багатство й наповнити бюджет", – ішлося в передвиборній програмі Петра Порошенка рік тому. Наголошував також, що зробить усе, аби стягнути гроші з Росії – за збитки, завдані Україні від анексії Криму.
За фінансову політику в Україні загалом відповідає уряд, однак президент призначає голову Національного банку. А до Валерії Гонтаревої, яка його очолила після обрання Порошенка главою держави, є багато запитань. Бодай тому, що торік у травні курс був 11,9 гривні за долар. Нині ж в обмінниках – близько 23. Не кажучи про обвал гривні в лютому до понад 30 гривень за долар
– Призначення Валерії Гонтаревої головою Нацбанку – прорахунок президента, – вважає економіст Володимир ЛАНОВИЙ, 62 роки. – Президент вручає портфелі не людям зі стратегічним мисленням. Такі, як Гонтарева просто виконують накази згори. Це неприпустимо при організації державної влади. Інформації про діяльність Нацбанку мало. Доступ до статистичних даних постійно звужується. Гривня перестала бути грошовою одиницею. Банки перестали бути банками. Вони вже не кредитують. До них не надходять депозити. Адже населення розуміє, що є всі підстави втратити свої гроші. Перед багатьма банками постала перспектива закриття. Економіка падає величезними темпами. І тут відповідальність як президента, так і решти гілок влади.
Чи прозорим і виправданим було рефінансування банків? Найбільше отримав "Приватбанк" Ігоря Коломойського, який до останнього часу був губернатором Дніпропетровщини.
– Нацбанк використовував два основні важелі. Перший – рефінансування. Другий – надрукував величезну кількість грошей, які видавав комерційним банкам. Політика рефінансування – непрозора і невиправдана. Запити банків обумовлюють обсяг наданої допомоги. Тобто скільки банк замовив грошей – стільки йому виділяють. Треба тільки мати підтвердження, що в нього багато активів, клієнтів тощо. У "Приватбанку" це все є, тому отримав найбільше – майже 17 мільярдів гривень. Ще НБУ обґрунтовує рефінансування "Привату" тим, що з його рахунків громадяни зняли найбільше коштів. Та гроші, які надає Нацбанк, не можна обґрунтовувати вилученням депозитів. Бо тоді банки взагалі не думатимуть про депозити, кредити, повернення коштів вкладникам. Адже в будь-який момент Нацбанк їм надрукує купюри. Тому обсяги такої допомоги мають бути обмежені.
Гонтарева – людина президента. Він у першу чергу має відповідати за її дії на посаді голови Нацбанку?
– За падіння гривні повинна бути сукупна відповідальність – і президента, і голови уряду, і спікера.
Як з обіцянкою президента на тривалий час зберегти систему спрощеного оподаткування для малого й середнього бізнесу?
– Зараз підприємці для реєстрації бізнесу щодня вистоюють у чергах по 200 осіб. Хіба тут можна говорити про якісь спрощені умови? Деякі регуляції стали ще жорсткіші. Як бізнес може розвиватися без кредитів? Ніяк. А в нас банківська система розвалена. Кредитів ніхто не дає, процентні ставки – ненормальні. Обсяги збитків на підприємствах перевищили обсяги прибутків. Це "дірява"економіка, в яку ніхто не вкладає гроші. За останній рік бізнес полегшення не відчув.
Рік тому президент обіцяв домогтися стягнення з Росії грошей, які Україна втратила від анексії Криму. На сьогодні ЗБИТКИ СТАНОВЛЯТЬ БЛИЗЬКО ТРИЛЬЙОНА ДОЛАРІВ.
Це і майно державних корпорацій, і незаконно захоплені понад чотири тисячі підприємств. Чому досі позов не подано? Тому що кримська тематика не є сьогодні пріоритетною в української влади. На першому місці – війна на Донбасі. Але ж ці процеси займуть багато років. Позови Грузії проти Росії були подані ще 2008 року, та досі не відбулося жодного судового засідання. Тому якщо не почнемо зараз, то цих позовів узагалі ніколи не буде. Їх треба готувати, і цим повинно займатись Міністерство юстиції. А президент мав би підписати контракт із міжнародними юридичними компаніями. Бо поки що кілька з них працюють у цьому напрямку на волонтерських засадах.
Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ, 40 років, політтехнолог
Найбільше питання до президента в економічній і фінансовій сфері – щодо керівника Національного банку, якого він призначає. Тим паче, нинішній керівник працювала в його бізнес-структурі. Позитивного в діяльності Нацбанку немає нічого. Відбувається глибока девальвація гривні, банки і громадяни втрачають вклади. І НБУ САМ СПРОВОКУВАВ ДЕВАЛЬВАЦІЙНІ ТЕНДЕНЦІЇ. Бо публічно висловлював негативні прогнози, анонсував майбутню ліквідацію банків.
Процедура рефінансування банків відбувалася непрозоро – в ручному режимі керівництвом НБУ. За кордоном такі банки виставляють на продаж, і їх купляють або інші фінансові установи, або Нацбанк. В обох випадках вкладникам гарантують повернення грошей до копійки. У нас проблемні банки одразу ліквідовують. А це провокує паніку. Єдиний позитив із того, що сталося, – виживуть лише справді здорові й надійні банки. Але якщо НБУ не змінить правила гри щодо діяльності комерційних банків, то через кілька років знову ставатимемо на ті самі граблі.
Нині першочергове завдання для президента – змінити ситуацію на валютному ринку і в банківській системі. Для цього треба змінити керівництво НБУ. До теперішнього немає довіри – ні в банків, ні в населення, ні в суб'єктів господарювання.
Андрій НОВАК, 42 роки, економіст
Венеціанська комісія розкритикувала законопроект щодо децентралізації в тій частині, де роль президента посилювалась там, де її не повинно бути. В управлінні територіями жодних повноважень у глави держави немає. Немає ж територіальних відділень Міністерства оборони, закордонних справ. Але президент має шептунів, які йому радять КОНТРОЛЮВАТИ ВСЕ, ЩО РУХАЄТЬСЯ, – бо так робили попередники. Він має контролювати легітимність, а не ефективність. За решту повинен відповідати уряд.
Юрій ГАНУЩАК, 54 роки, радник міністра регіонального розвитку
Президент помилився, поставивши на чолі Нацбанку непрофесіонала. Гонтарева допустила обвал гривні й почала "закривати" великі банки – це помилка. Юридичні особи втратили на своїх рахунках загалом 40 мільярдів гривень. Банкрутство банків негативно позначиться на економіці. У світі такого не допускають.
Олександр ОХРІМЕНКО, 51 рік, економіст
2 
1
Коментарі