Ексклюзиви
пʼятниця, 03 червня 2016 06:25

"Супермаркет вимагав, щоб продукція не закінчувалася. Інакше сплатимо штраф"

Автор: фото надане Сергієм Тереном
  Сергій Терен із селища Путила Чернівецької області показує консервовані гриби, які його кооператив випускає для мережі супермаркетів. Банка коштує 150–200 гривень
Сергій Терен із селища Путила Чернівецької області показує консервовані гриби, які його кооператив випускає для мережі супермаркетів. Банка коштує 150–200 гривень

— Гриби та ягоди — один з основних заробітків у карпатському селі. Ще можна виготовляти сувеніри, вести господарство. Іншу роботу знайти важко, — говорить 36-річний Сергій Терен із селища Путила Чернівецької області. Торік створив кооператив "Дари ­Гуцульщини".

— У дитинстві їздив продавати гриби і ягоди на ринок у Чернівці. Це забирало чимало часу й зусиль. Можна здавати їх заготівельникам у селі. Але вони платять небагато. З часом почав замислюватися, як можна більше заробляти і щоб не торгувати на базарі. Найкраще для селян підходить кооператив. Гуртом можна переробляти гриби та ягоди. Постачати їх супермаркетам.

Торік запропонував місцевим створити кооператив. Вступили 33 жителі Путили й сусідніх сіл. Скоро почнеться сезон збору трав, потім ягід, а з серпня — грибів. Збираємо білі й лисички. Ніхто нікого не примушує, не встановлює норм. Усе залежить від працьовитості. Одна людина за сезон може зібрати від 100 кілограмів до тонни.

Перші 300 кілограмів грибів законсервували в банки. Спочатку продавали через інтернет. Пересилали в різні міста. Потім запропонували свою продукцію супермаркетам. Я пішов у головний офіс однієї з місцевих мереж. Показав гриби менеджеру. Йому вони сподобалися. Погодився взяти, підписали договір. Бо мають ексклюзивний товар, якого ніде немає. Але супермаркет вимагав, щоб продукція не закінчувалася. Інакше кооператив сплатить величезний штраф. Ми ризикнули. Грошей закупити багато грибів не було. Але їх можна зібрати. Почали агітувати місцевих здавати нам. Приваблювали вигіднішими цінами. Заготівельники, які скуповують гриби по селах, ділять їх на сорти. За кілограм першого платять у середньому 50 гривень, другого — 30. Кооператив дає 90 гривень за кілограм. На гроші доведеться чекати тиждень або місяць, доки гриби продамо. Також у нас можна дешевше купити висівки для худоби. На базарі мішок коштує 170 гривень. Кооператив споряджає машину й закуповує оптом по 100 гривень. Селянам продаємо на 10 гривень дорожче, з урахуванням доставки.

У Чернівецькій області торік тривав конкурс грантів від програми розвитку Організації Об'єднаних Націй. Ми подали свій проект. Отримали 25 тисяч доларів на закупівлю обладнання. Доклали ще 5 тисяч доларів із бюджету кооперативу. Купили камеру шокової заморозки для грибів і ягід. Також морозильну, сушильні камери, різаки, ящики, ваги. Обладнали велике приміщення, де переробля­ємо продукцію. Протягом трьох років фахівці з ООН наглядатимуть, як ми працюємо. Якщо проект оцінять добре, можна претендувати на новий грант.

Банка консервованих грибів коштує 150–200 гривень. Кілограм сушених — тисячу. Цьогоріч почнемо продавати фіточаї. Збиратимемо листя суниці, малини, арніки, звіробою, меліси та інших рослин. Зараз домовляємося, аби продавати продукцію за кордон. Нею цікавляться європейці. ­Плануємо консервовані гриби фасувати не в скляні банки, а в спеціальні пакети. Так їх продають у Європі.

Гранти не дають грошима

— Найбільше звертаються по гранти (безповоротна допомога на реалізацію певного проекту. — ГПУ) люди від 30 до 45 років, — говорить 31-річна Оксана Левицька, координатор координатор програми самозайнятості переселенців громадської організації "КримSOS". — Неважливо, ваша ідея працюватиме в селі чи місті. ­Торік грант виграв і бізнесмен, який виготовляє тротуарну плитку в селі, і дизайнерка зі ­столиці.

Гранти не видають грошима. Підприємці вказують, яке обладнання хочуть придбати. Чи оплатити послуги, потрібні для старту бізнесу. Наприклад, курси англійської мови. На рішення надати чи не надати допомогу найбільше впливає успішність бізнес-ідеї. Враховують, коли бізнес окупиться і стане прибутковий.

— Є декілька шляхів отримати грант, — каже бізнес-консультант Віталій Манько. — Перший — звернутися до організацій, що надають безповоротну фінансову допомогу за програмами економічного розвитку. Це Європейський банк реконструкції та розвитку, посольства різних країн, європейські фонди. Другий варіант — спільнокошт. На спеціальному сайті представляють свою ідею. Якщо вона подобається людям, вони перераховують гроші.

Щоб отримати грант, потрібно чітко описати — що хочете робити. Вкажіть, яка від вашого проекту буде економічна, соціальна користь. Важлива репутація людини, яка подає заявку. Багато програм допомоги розраховані на розвиток сіл. У містах фінансують проекти, пов'язані з екологією, енергоефективністю.

Зараз ви читаєте новину «"Супермаркет вимагав, щоб продукція не закінчувалася. Інакше сплатимо штраф"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути