Переробні підприємства наступного року продовжать приймати молоко від населення. З 1 січня 2023-го мала набути чинності заборона, відповідно до наказу Мінагрополітики 2019 року. Це пов'язано з новим стандартом якості. За ним усе молоко поділяють на екстра, вищий, перший і другий ґатунки.
Спочатку планували, що молоко від господарств населення переробні підприємства прийматимуть до 1 січня 2021-го. Пізніше термін продовжили ще на два роки.
— Звернулися до міністерства, щоб дозволити продовжувати брати молоко в населення на переробку ще два роки. Поки що отримали підтвердження на рік — до січня 2024-го, — розповідає 55-річний Арсен Дідур, виконавчий директор Спілки молочних підприємств України.
Скільки молока від домогосподарств йде на переробку?
— Виробництво молока в Україні впало на 20 відсотків, порівняно з минулим роком. Уже заводи переробили 6 мільйонів тонн. До кінця 2022-го буде 6,5–7. Населення виробило 3,5 мільйона тонн молока. Стільки ж — фермерські господарства. Офіційно знаємо, що на переробку від населення надходить 20–30 відсотків молока. Не офіційно бачимо всі 100 відсотків. Порівняно з 1991 роком, виробництво молока приватними господарствами впало вшестеро.
Щоб молочна галузь України й далі працювала, потрібно переробляти щонайменше 7–9 мільйонів тонн за рік. Нині дефіцит становить майже 1,5 мільйона. Тому відмова від молока населення створює проблеми для переробної галузі. Є ризик закриття підприємств.
Що робити українцям, щоб підвищити ґатунок домашнього молока?
— Потрібно об'єднуватися в сімейні молочні ферми. Зрозуміло, що в держави зараз немає можливості підтримати цей сектор. Як варіант, шукати допомогу від західних партнерів. Основне завдання — простежити виробництво молока з точки зору якості та безпечності. Щоб воно відповідало всім нормам, сімейні ферми треба обладнати відповідними апаратами. Україна має пройти польський шлях. Там домогосподарства з однією-двома коровами переформатувалися в молочні ферми. Однак в Україні систему поки що не змінили. Тому необхідно зберегти можливість переробки молока від населення.
Як населення ставиться до нових вимог?
— В Україні є приклади роботи успішних сімейних молочних ферм на Хмельниччині, Волині. Вдалося створити Асоціацію сімейних молочних ферм. Населення тримає десь 1,5 мільйона корів. Це той ресурс, який можна задіяти. Зрозуміло, що селяни виробляють молоко не стільки для заробітку, скільки для виживання. Україні потрібно зберегти об'єм виробництва, що маємо. Держава повинна забезпечити людей роботою. Можна поступово укрупнювати та перетворювати поголів'я корів населення в більш цивілізовані форми. Виділяти землю, об'єднувати до 100 голів, забезпечувати за рахунок спонсорської допомоги обладнанням і технологіями. Тоді галузь отримає необхідну кількість якісного молока. Це спільне завдання держави, місцевого самоврядування, переробних підприємств. Поки що якість молока, що потрапляє на переробку, риторична. В один бідон зливають продукт із різних домогосподарств. Виробники виживають, тому й закривають дефіцит сировини в такий спосіб.
Яка ситуація із закупівельними цінами?
— Бізнес егоїстичний і прагне отримувати прибуток. Зараз виникли проблеми у крупного світового виробника — Нової Зеландії. Більшість їхньої продукції була зорієнтована на китайський ринок. Останній зазнав значного впливу пандемії коронавірусу. Плюс Китай почав сильно нарощувати власне виробництво. Зрозуміло, щоб замістити імпорт, знадобиться 10–15 років. Але він уже поступово скорочується.
Погіршилася ситуація в Європі. Щоправда українські виробництва влітку — на початку осені експортували туди вершкове масло, казеїн, сухе знежирене молоко. Але в Європі теж відбуваються інфляційні процеси, пов'язані з війною, подорожчанням енергоносіїв, погіршенням споживчих настроїв.
В Україні закупівельна ціна молока від крупних виробників доходить до 16–18 гривень за літр. Населення продає по 8–9, з податками виходить 10 гривень. Великі затрати йдуть на заготівлю молока від приватних господарств у крупні партії. В результаті собівартість на підприємстві досягає 13–14 гривень за літр. Поки що тенденції для збільшення ціни немає. Однак маємо аварійні відключення електропостачання. Підприємства змушені переходити на генератори, що здорожує собівартість продукції. Крім того, вартість штучно можуть піднімати торговельні мережі, які монополізували ринок роздрібних товарів.
Можливий дефіцит молока у зв'язку з повномасштабною війною?
— Спілка молочних підприємств давала розрахунки Міністерству економіки під час підготовки постанови Кабміну щодо критичного імпорту. Остання зараз скасована. Тоді ми наголошували, що Україні не треба молочні продукти як гуманітарна допомога. Відправляйте грошима, а заводи молочну продукцію населенню готові віддавати безкоштовно. Зараз дефіциту не бачу. Потрібно забезпечити 25–30 мільйонів українців. Адже частина територій тимчасово захоплені, багато громадян виїхали за кордон. На заході України молочних продуктів споживають більше за рахунок переселенців. У центральних областях — менше. Крім того, при переробці з літра молока отримуємо побічні продукти. Наприклад, суха сироватка при виробництві сирів чи казеїн, якщо йдеться про масло. Ці продукти на внутрішньому ринку не споживають у великих об'ємах. Їх можна продавати за кордон. Для нас важливо зберегти ефективність молокозаводів. Зокрема, й за рахунок 2,7–3 мільйонів тонн молока, що надходять на переробку від населення.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
3 
35413
Коментарі