Середня зарплата у львівських персональних водіїв $300. Також вони отримують гроші на бензин. Понаднормово платять рідко. Якщо й вдається домовитися — два-чотири долари за годину.
Львів"янин Олександр Байда, 28 років, працює особистим водієм півтора року. Кого саме возить — не розповідає, мовляв, не знати, скільки з цією людиною доведеться працювати. Найбільше Сашку докучає те, що його робочий день ненормований.
— Мій шеф на роботі забуває про все, — каже Олександр. — Я мушу чекати його до пізньої ночі, доки він закінчить свої справи. До того ж постійно розповідає, що підлеглі його не цінують, родичі використовують, а він добра і чуйна людина. Я замість психолога в нього.
— А знаєте, куди б ні за які гроші не пішов? — раптово переводить розмову на іншу тему. — Особистим водієм жінки. Мій товариш возив дружину якогось багатія — це були суцільні магазини і салони. Для неї не існувало ніяких правил дорожнього руху, вимагала, щоб водій зупинявся, де їй заманеться. Якщо відмовляв — вчиняла та-а-акі скандали!
Однак люди, які користуються послугами особистих водіїв, кажуть, що у Львові найняти його непросто.
— До водіїв я маю три основні вимоги — порядність, пунктуальність та акуратність, — розповідає директор приватного підприємства "Ярослава" Євген Мороченець, 49 років. — В одного з моїх шоферів на дорозі просто зривало дах. На завантажених трасах він міг розганятись до 120 кілометрів на годину. Із ним я був як на голках, а він мені казав: "У вас така гарна машина (у мене тоді був БМВ-325), я не можу на ній їздити з меншою швидкістю". Після того, як ми врізалися в тролейбус і машину довелося продати на запчастини, у мене інший водій. Син мого двоюрідного брата — молодий, але водить добре. Хоча до цього мав принцип — родичів на роботу не брати.
2 
1
Коментарі