Найсучасніший вокзал Європи і чортопхайки - які цікавинки показують у музеї залізниці

29

Фото: Валерій Шмаков

"Львівська магістраль - найстаріша залізниця України. 4 листопада 1860 р. перший потяг прибув до Перемишля. Це зараз територія Польщі. Рівно через рік, з Відня поїзд дістався до Львова. В переддень іменин ерцгерцога Карла Людвіга - молодшого брата імператора Австрії Франца Йосифа І. Також мав посаду Generał jazdy (на зразок сучасного міністра транспорту, - Gazeta.ua)", - розповідає художник і завідувач Музею історії Львівської залізниці Роман Патик.

При вході в музей відвідувачі можуть подзвонити у чугунний дзвін, яким оголошували про відправлення і прибуття потягів на станціях. На ньому літери МПС (Министерство путей сообщения СРСР - Gazeta.ua). За часів Австро-Угорщини дзвони робили з якіснішого металу — латуні. Були іменні — відлиті з назвою станції.

Музей знаходиться в Палаці культури залізничників "РОКС", де в травні 1999 р. відбулась VI зустріч президентів країн Центральної Європи. Приміщення в стилі функціоналізму збудоване в 1937 році для профспілок залізниці. Експозиція розповідає про народження та будівництво залізниці в Галичині, Волині, Буковині і Карпатах. Серед експонатів унікальні документи, фотографії, макети, інструменти та однострої.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як виглядала залізниця на Західній Україні у 1868 - фото

На стіні висять намальовані Романом Патиком олійні портрети начальників Львівської залізниці з ХІХ століття по сьогодні. Поряд - богиня Фортуна опирається ногою на крилате колесо, що є символом залізниці. З нею ангелочок тримає в руці паротяг. Малюнок є копією титульного листа одного з 7 томів історії Австрійських залізниць. Написаних 1897 році до 50-річчя правління цісаря Франса Йосифа.

"Сучасний символ Укрзалізниці — теж стилізоване крилате колесо Фортуни. Символ, який крізь часи прийшов до наших днів. Воно вишите золотими нитками на кашкеті і петлицях одностроїв польських і австрійських залізничників XIX-поч.XX ст. Колесо Фортуни і крилатий шолом Гермеса є в архітектурі львівського вокзалу і були у оздобленні парадних шабель, які носили перші керівники залізної дороги. Натомість, на уніформі залізничника царської Росії емблема у вигляді схрещених якора та сокири. Символом Міністерства шляхів Російської імперії стали через те, що з давніх часів річки були основними магістралями там", - пояснює завідувач музею.

 

Перші залізниці будувались приватними товариствами. Колію до Львова проклало Привілейоване товариство Галицьких залізниць імені Карла Людвіга. Ініціаторами побудови колії були відомі і багаті люди: граф Анджей Потоцький, князь Леон Сапіга, літератор Олександр Фредро. 97-кілометрову колію з Перемишля до Львова побудували за рік. Разом із вокзалами, станціями, ремонтними майстернями, водонапірними вежами для заправки паротягів та всією інфраструктурою.

"Траса, яка пролягала по болотах, пагорбах і низинах будувалася по всій довжині одночасно. Уявіть масштаби. Бульдозерів та екскаваторів не було. Десятки тисяч людей працювали по 12 годин на добу. З тачкою, в яку насипали 100 кг землі, робітник проходив до 14 км в день. І навіть дорога до вокзалу, по якій ходив кінний трамвай, була зроблена за рік. Хоч місцевість була заболочена, воду відводили в Білогорщу. Теперішня влада ремонтує площу Двірцеву вже другий рік", - каже Роман Патик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чхали, кашляли, але їхали далі: як подорожували пасажири першого паровозу

Перший потяг прибув до Львова у складі паротягу Jaroslav, двох пасажирських вагонів та чотирьох платформ. Їхав зі швидкістю 20 км/год. Вагони називались каретники. Не мали тамбура і коридора як зараз. В вагон з перону пасажири заходили одразу в купе.

В музеї є зображення всього рухомого складу, який використовувався на львівській залізниці. Поряд - зразки залізничних рельсів різних часів від 1878 року. А також освітлювально-сигнальні ліхтарі.

 

"Є ліхтарі на свічки і на нафту — як тоді називали гас. У нас нафти тоді було хоч залийся. Іноді досі у Бориславі нафта підходить до поверхні. Гасову лампу придумали також у Львові. Багато давніх інструментів досі використовуються. Наприклад, костиловисмикувач. Візьміть в руки, спробуйте, який це "легенький" інструмент. Або німецькі кліщі для перенесення шпал 1943 року. Є дерев'яна лопата зі станції Любинці 1925 року. Маємо колекцію башмаків, які ставились під колесо вагона, аби не покотився. Той, що з відкидною ручкою дуже давній. Коли приїжджали залізничники з усіх куточків України то кажуть вперше такий бачать. Унікальним є металевий портфель, з написом "Dyrekcja Kolei Państwowych Lwów" (Дирекція державних колій Львова – Gazeta.ua). Замикався на замок і використовувався для перевезення важливих документів. Збереглась табличка з польських вагонів Dla niepalacych (для тих, хто не палить – Gazeta.ua)", - показує на експонати Роман Патик.

Цікавою є складна лавка для російських вагонів-трансформерів найнижчого 4-го класу комфорту. Знайшли її на Волині. Закріплювалась в підлогу вагона за петлі. А коли потрібно було перевозити вантаж, такі лавки знімались.

На початку парової ери, в середині XIX ст, перших поїздів люди боялися.

"Вважалось, що роботу можуть виконувати тільки живі істоти — віл, кінь. А тут якась машинерія їде і димить. Придумували різні страшилки, що корови перестануть доїтися, а кури нестися. До прикладу, коли на теренах України з'явилися перші автомобілі і мотоцикли, їх називали чортопхайки. І керувати паротягами могли лише достойні. Машиністи працювали в в чорному фраку, в білосніжній сорочці з метеликом і в білих рукавичках. Що було свідченням чистоти, порядку і успіху. Звертались до нього: "Пан механік" Підкреслювалась повага та наявність технічної освіти. Та з розвитком техніки ореол професії нівелювався", - розповідає він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хрестилися і тікали - як волиняни зустрічали перший потяг

Цікавим є фото Коломийського вокзалу, на якому зафіксовано мить, коли містом через площу проходить потяг. Попереду іде чоловік із прапорцем, розганяючи людей, щоб потяг міг безперешкодно їхати. Така практика була поширена в Європі, а в Коломиї це збереглося до 1970-х.

 

Унікальним вважають оригінал фотографії львівських залізничників. Зроблена на території депо "Львів-Захід" або ремонтних майстерень Warsztaty Kolejowe - теперішній Львівський локомотиворемонтний завод. На фоні відремонтованого паротяга kkStB-170 сидять і стоять 50 працівників. Деякі тримають в руках свій робочий інструмент. У центрі – начальство. Дату зйомки вдалося визначити за серією паротяга на кабіні. Паротяги цієї серії працювали на Львівській залізниці в 1890-1895 роки. Також на паспарту фотокартки витиснено напис Lissa. Lwow ul.Academicka 18. Назва і адреса фотоательє українських фотохудожників.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 30 років тому в Індії їздили паровози ХІХ століття - рідкісні фотографії

"Аби паротяг виблискував так, як на фото його малювали і пуцували (полірували, - Gazeta.ua) натуральними фарбами, - каже Роман Патик. - Синтетичних, якими зараз фарбують автомобілі, тоді не було. Натирати могли до 40 разів".

На Львівській залізниці залишився унікальний британський танк-паротяг Beyer-Peacock Ь-2137 1932-го, що стоїть на приміському вокзалі. Таких в цілому світі збереглись одиниці. Також на постаменті в депо "Львів-Захід" стоїть радянський 9П-460 1954-го. Паротяга-велетня Су 253-25 1950 року можна побачити на постаменті в Ковелі. Досі на ходу Л-3535 1954-го, який возить екскурсії на різдвяні свята.

 

Перший залізничний вокзал у Львові був збудований в стилі неоготики. Перон, куди прибували потяги знаходився на рівні привокзальної площі. Зараз приблизно на 7 м вище.

На місці сучасного приміського вокзалу був 4-поверховий Чернівецький вокзал у неоготичному стилі. Але коліями з головним двірцем з'єднаний не був, бо приватні товариства залізниць конкурували між собою. 1919 року на Чернівецькому вокзалі стався вибух амуніції, після чого будинок зруйнували. Залишився одноповерховий флігель, який використовується як зал очікування у приміському вокзалі.

"Мало хто знає, та у Львові було 7 вокзалів. Збереглось приміщення Личаківського. У тому будинку на вул. Станція "Личаків", 2 зараз живуть люди. 1902 року аби уникнути масових заворушень через безробіття, з Відня прийшов наказ будувати у Львові новий головний вокзал. Старий двірець розбирають, а на його місці за півтора роки зводять і урочисто посвячують той, який стоїть дотепер. Проект в стилі сецесії розробив архітектор Владислав Содловський. Використали все найновіше у технологіях. На той час це був найгарніший і найсучасніший вокзал Європи", - зазначає завмузею.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні хочуть створити музей діючих ретро-паровозів

Куполи на вежах і стальні конструкції накриття дебаркадеру пофарбували фосфорною фарбою і вночі світилися. Майже 120 років тому на вокзалі працювали 70 електричних годинників, підключених до єдиної матриці. Показували одинаковий час. Також електричне освітлення і вентиляція. Багаж з пакувальної лави доставлявся до перону на 2-му поверсі електричним ліфтом. І не пізніше ніж за 15 хв до відправлення потягу.

 

"До потягів вело 5 тунеів, зараз діє тільки 3. Була така система, що відїжджаючі і приїжджаючі пасажири між собою не пересікались. Не потрібно було пробиватись крізь юрбу. Між касами стояли металеві турнікети, яких зараз немає. Люди не товпились у чергах, була чистота і порядок. Усі написи на табло і залізнична документація велися німецькою, польською і українською. В музеї є тримовні пасажирські квитки 1918-1921 років. За Польщі всі написи на залізниці зробили лише польською", - розповідає Патик.

У 1915 році головний вокзал підпалили відступаючі російські війська. Під час Другої світової війни двічі бомбардували нацисти — в 1939 та 1941 роках. Але під час окупації відновили.

"Найсильніших руйнувань зазнав від бомбардувань совєтами в 1944 році. Відбудований був вже з радянською символікою і сталінським ампіром у інтер'єрі. Хоча, на старих фото у касовому залі був значно красивіший сецесійний декор. За радянської влади на 2-му поверсі добудували офіцерські та солдатсько-сержантські зали. До того між куполами на вежах був одноповерховий", - показує на фото Роман Патик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Робітники працювали у 3 зміни понаднормово та у вихідні дні - випустили найпотужніший паровоз

У 1866 році збудовали відрізок залізниці Львів–Станиславів–Коломия–Чернівці. За задумом Леона Сапеги, східний експрес через львівську залізницю мав сполучити Ла Манш з Бомбеєм в Індії. Однак, через війни і економічну кризу проект так і не втілили.

1869 року колію зі Львова побудували до прикордонного тоді міста Бродів. Лише 1873 року Російська імперія збудувала колію з Радивилова до Бродів, з'єднавши дві імперії залізницею. Втім, це не перша міжнародна лінія в Галичині. Так, 1871 року збудовано відрізок Львів-Красне-Золочів-Тернопіль-Підволочиськ-Волочиськ. Мостом над Збручем лінія сполучала Львів з Одесою і прямувала далі на захід - через Краків і Вроцлав до Гамбурга. З'єднуючи Чорне море з Балтійським.

 

"1973 року в Радянському Союзі відмічали 100-річчя львівської залізниці. Тобто, почали рахувати від 1873-го. 12 "австрійських" років просто викинули. Радянська історіографія вона така. На жаль, досі на нашій залізниці термінологія використовується ше радянська. Чому столична залізниця називається Південно-Західна, а харківська — Південна? Або кілометрові стовпчики вздовж рейок. Наприклад, пише на стовпчику 1450 км. Це відлік скільки кілометрів від Москви", - обурюється завмузею.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві запустили ретро-потяг для закоханих

1887 року на вул. Січових Стрільців, 3 збудували першу дирекцію державних залізниць у Львові. За проектом відомого скульптора і архітектора Леонарда Марконі.

"Відомий будинок з Меркурієм на даху. Має багато декорацій на залізничну тематику. Над вікнами 2-го поверху є 2 напівлежачі фігури чоловіка і жінки. Жінка тримає в руці пучок блискавок, а чоловік - трубку з ізоляторами. Символізують винахід електрики і телеграфу. Також між колонами голова лева тримає кільце з картушем. На ньому єдине у Львові зображення крилатого колеса Фортуни у формі шестерні. Над вікнами 1-го поверху чергуються голівки з крильцями — чоловіча і жіноча. Гермес і Фортуна відповідно. Звісно, львівські голуби зробили їм корони", - говорить посміхаючись.

Приміщення теперішнього управління Львівської залізниці, споруджене 1914-го. Разом з житловим блоком є найбільшою будівлею міста. Вище начальство жило при дирекції аби в будь-який момент бути на роботі. Найвищий будинок Львова собор Св. Єлизавети також будувався як парафіяльний костел львівських залізничників.

 

Цінним скарбом музею є фотоальбом "Будівництво колії Володимир-Волинський-Сокаль" 1916-го. Чимало російських подарункових облігацій кінця ХІХ ст. Були інвестиціями в розбудову колії в Російської імперії. Маємо фото маловідомого факту - візиту російського царя Микола ІІ в окупований Самбір 1915 року. Приймав військовий парад.

Двосторонні жалюзі у музеї, оформлені зображеннями із давніх австрійських та польських поштівок. Завдяки їм відвідувачі мають уявлення як виглядали залізничні вокзали у Стрию, Ходорові, Татарові, Івано-Франківську, віадук у Ворохті та мости у Заліщиках і Тернополі. Деякі з них під час світових війн зруйнували, як віадук у Яремче. Мав 5 арок і на 1928 рік був найбільшим кам'яним склепінням Європи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На відкритті першої російської залізниці пасажири побилися

"Зараз молодь думає, що раз маємо мобільні телефони, то дуже розумні. У ті часи люди не були дурніші. Наприклад, два австрійських посвідчення залізничників 1909 року. Чоловіка і його дружини із Закарпаття. Виготовлені з тонкого пресованого картону. Візьміть в руки! Нічого не нагадує? Майже сучасний ID-паспорт", - захопливо каже Роман Патик.

Захоплюючою атракцією для дітей є можливість закомпостувати квиток на механічному компостері 1954-го. Ним користувалися ще донедавна при відключенні світла на станції Кам'янка-Бузька.

"А цей багатостраждальний електротяг уже декілька разів реставрований. У кожній екскурсійній групі знайдеться 1-2 маленьких кулібіни, які ніжними ручками його покурочать", - показує на макет електротяга Н60-001.

У музеї можна побачити як виглядав телетайп – своєрідний факс минулого, чи предок комп'ютера - дічильна машинка Коптомір. Використовувалась на Львівській залізниці до 1939 року. Також з технічних експонатів є білетодрукуючі машинки, телеграфний апарат Морзе зразка 1936-го, арифмометр Фелікс-М 1970-х.

×