В другій половині ХІХ ст. на місці теперішнього Приміського вокзалу у Львові був красень-гігант Чернівецький вокзал.
В Австрійській імперії багато залізничних напрямків були приватною власністю. Колію до Львова будувало Товариство Карла Людвіга, яке мало в планах з'єднати Австро-Угорщину з Російською імперією. Після побудови залізничної інфраструктури у Львові вони продовжили будівництво колії до Бродів. Але зі сторони Росії особливо не поспішали будувати дороги до кордону. Тому один із членів правління Товариства Карла Людвіга, Віктор Оффенгайм, якого багато-хто вважав авантюристом, почав активно працювати над напрямком на Станіславів (сучасний Івано-Франківськ) і Чернівці, щоб в майбутньому з'єднати, через Кишинів, Львів з Одесою. Оффенгайм в Англії зареєстрував компанію "Limited Company", а 15 жовтня 1868 року компанія отримує офіційну назву "Товариство Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці". Президентом даного товариства став князь Леон Сапєга, а князь Кароль Яблоновський – його заступником.
У травні 1865 року розпочалося будівництво колії зі Львова через Ходорів і Станіславів на Чернівці, яке велось шаленими темпами. Керував будівництвом англійський підприємець Томас Брессей, який мав досвід будівництва залізниць у всьому світі. І вже 1 вересня 1866 року було відкрито сполучення у 267 кілометрів між столицями Галичини і Буковини. Звісно що будівництво такими шаленими темпами не могло не спровокувати проблем в якості залізничного полотна, які почались у 1868 році. Однак це було потім, а тоді у Львові постав великий Чернівецький вокзал.
Вокзал був виконаний у неоготичному стилі за проектом Людовіка Вежбицького і мав чотири поверхи. До будівлі підходила трамвайна колія, крім того сам двірець був на 400 метрів ближче до міста, що було набагато зручніше для подорожуючих.
Між залізничними компаніями почалась конкуренція. На старих схемах видно, що залізниці не мали навіть спільних колій, тобто жоден потяг не міг переїхати з Чернівецької гілки на Краківську. Але "війна" тривала не довго. Після відкриття колії до Підволочиська, компанії знаходять спільну мову і всі потяги прибувають на вокзал Карла Людвіга, а Чернівецький вокзал стає товарною станцією.
Двірець успішно переживає Першу світову війну, але у 1919 році, на вокзалі стається вибух амуніції, після чого двірець повністю руйнують і Львів втрачає ще одну історичну будівлю назавжди.
Коментарі
1