Вівторок, 03 червня 2008 15:16

Айседора Дункан до кінця життя не оговталася від смерті дітей

  Дружиною російського поета Сергія Єсеніна Айседора Дункан була із 1922-го по 1924-й
Дружиною російського поета Сергія Єсеніна Айседора Дункан була із 1922-го по 1924-й

"Я так і знала, що народиться монстр, — зізналася акушерці 27 травня 1878-го американка Мері Дункан, щойно на світ з"явилася її донька Айседора. — Ця дитина не може бути нормальною. Вона стрибала і скакала ще в моїй утробі".

Батько, банкір-невдаха Джозеф, збанкрутував і втік, залишивши Мері з чотирма дітьми на руках. Вона не могла нічого їсти, крім устриць, які запивала крижаним шампанським.

Її слова виявилися пророчими. У 13 років Айседора покинула школу, захопилася музикою й танцями. А у 18 поїхала підкоряти Чикаго. Там закохалася у свого шанувальника — 45-річного поляка Івана Міроського. Однак їхні стосунки не клеїлися. Іван був бідним, і до того ж одруженим.

Дочекавшись повноліття, Айседора залишає США й на судні для перевезення худоби відправляється до Англії. У Лондоні виступи починаються зі світських вечірок. Вона танцює босоніж, у легенькій туніці. Тоді це шокувало публіку. Під час гастролей у Будапешті до танцівниці підійшов 27-річний угорський актор Оскар Бережі:

— Я хочу познайомити вас зі своїми батьками. Їдьмо прямо зараз.

За місяць Бережі влаштував публічні заручини. Однак за тиждень до весілля він увірвався до гримерки Дункан і заявив:

— Мені запропонували роль. Неймовірну. Післязавтра починаються зйомки. У Мадриді.

— А як же наше весілля?

— Ти думаєш, що я буду жертвувати кар"єрою заради твоїх жіночих примх? Якщо є роль, то весілля не буде!

Невдовзі Дункан знайомиться з німецьким театральним режисером Гордоном Креґом. У свої 32 він уже був батьком вісьмох дітей від трьох жінок. Айседора ділила з ним свої заробітки. Коли завагітніла, продовжувала танцювати, аби було за що жити.

1906-го Дункан народжує доньку Дідру. Ледь оговтавшись після тяжких пологів, знову виходить на сцену. Якось під час одного з виступів вона непритомніє. Це ображає Гордона. Адже вона підводить його, не забезпечивши фінансування чергового проекту. Зрештою вони розходяться.

Одного дня в Парижі до гримерки Дункан зайшов 28-річний Паріс Зінґер — син винахідника швейної машинки Ісаака Зінґера. Новий шанувальник робив їй дорогі подарунки й оточував турботою. 1910-го в них народився син Патрік. Зінґер запропонував Айседорі одружитися. Однак вона заявила, що її "не можна купити". Чоловік ревнував, та Дункан не збиралася відмовлятися від своєї незалежності, фліртувала з іншими. Невдовзі після народження сина вони розійшлися.

У січні 1913-го танцівниця поїхала на гастролі до Росії. Тоді в неї почалися видіння. Бувало, вчувався траурний марш або ввижалися дві дитячі труни у снігу. Вона заспокоїлася, лише коли відвезла дітей до Парижа. Там разом із гувернанткою їх відправили до Версаля. Дорогою заглух двигун, водій вийшов його перевірити. Раптом машина рушила з місця. Збивши шофера, автомобіль скотився в Сену. Діти загинули.

Від цієї втрати Айседора так і не оговталася. Галюцинації переслідували й надалі. Якось їй привиділося, що вона бачить у річці своїх дітей. Жінка кинулася на землю й заридала. Над нею схилився якийсь юнак.

— Врятуйте мене, — благала його. — Подаруйте мені дитину.

Молодий італієць був заручений. Їхні стосунки тривали недовго. Дитина, що народилася, прожила лише кілька днів.

1921-го Айседорі запропонували відкрити свою школу в Москві. На одному з танцювальних вечорів її, 43-річну, побачив 26-річний поет Сергій Єсенін. Зачарований, він зняв взуття і босий станцював перед нею дикий танок. Кілька днів потому Сергій переїхав до будинку Айседори на Пречистенці. Попервах коханці спілкувалися через перекладача. Незабаром Айседора вивчила кілька десятків російських слів і стала називати коханого "Сергей Александрович". Вони ходили на прийоми та літературні вечори. Дункан танцювала, а Єсенін читав вірші.

Невдовзі з"ясувалося, що поет страждає на нервові розлади. Іноді на нього щось находило, він кричав на Айседору, навіть бив. Сергій тижнями десь вештався, гульбанив, пив, а потім повертався і ставав перед нею на коліна. Айседора пробачала.

— Серёжа, я люблю тебя, — говорила ламаною російською.

Аби врятувати коханця від запоїв, вона вирішила повезти його до Європи. Для цього треба було одружитися — інакше Сергія не випустили би з країни. Однак за кордоном Єсенін не зміг примиритися з тим, що його сприймають як чоловіка великої Айседори. Тужив за батьківщиною і продовжував пити. Подружжя сварилося. Зрештою він сказав:

— У меня была страсть, большая страсть. Это длилось целый год. Мой Бог, каким же слепцом я был! Теперь я ничего не чувствую к Дункан.

Після повернення до Росії вони розлучилися. Невдовзі Айседора отримала від Єсеніна телеграму: "Я люблю другую, женат, счастлив". За два роки після розриву, 28 грудня 1925-го, поета знайшли повішеним у номері петербурзького готелю, де він колись зупинявся з Дункан. На аркуші паперу кров"ю з порізаної вени був написаний вірш "До свиданья, друг мой, до свиданья".

Останнім коханням Айседори Дункан став 25-річний російський піаніст Віктор Сєров. Невпевненість у його почуттях і ревнощі довели Айседору до спроби самогубства. Її врятували. За пару днів, 14 вересня 1927 року, у Ніцці вона пов"язала на шию свій улюблений червоний шарф і сіла за кермо спортивного авто. Машина рушила, а потім раптово зупинилася. Голова Айседори впала на край дверцят. Шарф потрапив у вісь колеса і, затягнувшись, зламав їй шию. Танцівницю поховали в Парижі, на цвинтарі Пер-Лашез.

Зараз ви читаєте новину «Айседора Дункан до кінця життя не оговталася від смерті дітей». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода