Ексклюзиви
Четвер, 09 вересня 2021 06:01

"Русь дала життя сьогоднішній Україні"
2

Назву ”Русь-Україна” використовували історики у 1910 роках. Олександр Алфьоров купив на інтернет-аукціоні Щоденник генерального підскарбія Гетьманщини Якова Марковича. Його видала Археографічна комісія Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Києві 1913‑го у серії ”Жерела до Історії України-Руси”
Фото: fbcdn.net
Реконструктор Валерій Міщенко й історик Олександр Алфьоров створили об’ємну модель корони Королівства Русь, яка належала Данилові Романовичу (1201–1254). Вчені проаналізували митні пломби того часу, де збереглося нечітке зображення корони. Врахували тодішні тенденції в європейських країнах. Корона короля Русі у висоту відповідала розміру обличчя, була оздоблена перлинами й дорогоцінним камінням, за геометричною формою завершувалася трилисниками. — 1253 року князь галицький, волинський, холмський, перемишльський Данило Романович, старший із династії Мономаховичів, Рюриковичів коронувався і став королем Русі, — каже про важливість відкриття Олександр Алфьоров. — Цю сторінку історії замовчували довгий час: і в часи Російської імперії, і в часи Радянського Союзу. Зараз її не визнають російські джерела, називаючи ці території Галицько-Волинським князівством, а свої князівства відповідно — Московська Русь, Новороська Русь і тому подібне.

46‑річний Олексій Арестович, радник керівника Офіса президента Андрія Єрмака, запропонував змінити назву країни на "Русь-Україна". Це нібито стане ударом по Росії в ідеологічній боротьбі.

Ідея викликала дискусію між фахівцями. Більшість проти такого кроку, бо він заплутає людей і призведе до розмиття українства. Зміна назви на "Русь-Україна" може спричинити легітимізацію російської мови, культури і світогляду.

"Переназва держави — ніяка не перемога, — написав у фейс­буку 29‑річний Роман Кулик, співзасновник освітнього проєкту "Експертний корпус". — Перегравати тему спадку варто через культурну дипломатію, посилення напрямку роботи з національною пам'яттю".

Викладач Києво-Могилянської бізнес-школи 55‑річний Валерій Пекар вважає, що забрати назву "Русь" у Москви — правильна ідея. Але перед тим треба розвалити Росію і перейменувати її правонаступницю на Московію.

— Бо просто написати собі із суфіксом їхню нинішню назву — це засвідчити вторинність і підпорядкованість, зрадити десяток поколінь героїв, що полягли за сенс України, — пояснює він.

Історики переконані, що замість перейменування краще витратити зусилля держави на вивчення і популяризацію минулого, подолання російських і радянських міфів.

— Люди не готові сприймати Русь, як попередницю України. Не розуміють, що вони успадкували державність від Русі. Насамперед слід працювати над цим. Ініціатива потребує детального аналізу. Зараз вона неактуальна через загострення політичної кризи, — каже історик 37‑річний Олександр Алфьоров.

Він помітив, що після заяви Арестовича люди почали висміювати назву "Русь-Україна" та применшувати важливість давньоруської держави в історії.

— Всі активно почали говорити про перейменування, але керуються тільки емоціями, — продовжує Алфьоров. — Це шкодить Україні та відвертає увагу від справжніх проблем і потреб. Роз'єднує суспільство.

Русь — держава, яка дала життя сьогоднішній Україні. Історики писали про це. Держави під час розвитку змінювали назви. Румунія була Валахією, Німеччина — Священною Римською імперією германських націй. Росія з'явилася 1721 року, до того була Московія.

— Маємо величезний потенціал, щоб на міжнародному рівні показати зв'язок України з Руссю. Було б непогано, щоб вона для всіх стала аналогом назви України. Це правильно. Для цього треба запустити складну роботу. Спочатку кожен українець має зрозуміти, що Русь — це Україна.

Українські історики не готові до інформаційної кампанії щодо назви "Русь" на міжнародному рівні через проблеми з термінологією.

— Переважна більшість дослідників у англомовних роботах пишуть про Київську Русь вживаючи термін, який перекладається як Росія, — пояснює Олександр Алфьоров. — Українська наука залишилася на задвірках. Без академічних знань ми не здатні репрезентувати державу з будь-якою назвою, яка в неї буде. Слід розвивати науку, а потім можна поговорити про спадкоємність.

Зараз ви читаєте новину «"Русь дала життя сьогоднішній Україні"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі