"Табірні шоу стали частиною життя ваших синів, братів, чоловіків і коханих", – ідеться в рекламному буклеті Об'єднаних організацій обслуговування (USO), яку створили в Нью-Йорку 4 лютого 1941-го. Дбала про дозвілля вояків збройних сил США.
Ініціатива належала президенту Франкліну Рузвельту (1882–1945). Вважав, що підняттям морального духу слід займатися окремому відомству. За його створення береться президентка бруклінського відділу Християнської асоціації молодих жінок Мері Шотвелл Інґрагем (1887–1981). Об'єднує своє товариство, Армію порятунку, Християнську асоціацію молодих чоловіків, Службу національної католицької громади, Національну асоціацію допомоги мандрівникам і Національну раду єврейського благополуччя.
"Військові заслуговують на підтримку кожного громадянина", – під таким гаслом збирають гроші на діяльність. Перші заходи проводять для військових у відпустках. Організовують у церквах, замках, ангарах, вагонах, музеях і на палубах суден. Влаштовують танці та покази фільмів. Пропонують безкоштовну каву та випічку.
По містах створюють клуби. У кожному визначаються з директором і його помічником. Лише вони отримують платню. Решта учасників заходів – волонтери. Проходять підготовку в Національному центрі USO. За кілька років структура залучає мільйон волонтерів.
Закликають молодих жінок спілкуватися з військовими. 18-річна Гелен Шейдель раз на місяць приходить на танці до Центру військовослужбовців у Чикаго.
"Ми робили все, аби хлопці не сиділи мовчки. Розпитували про дім і сім'ї, – розповідала Гелен. – Та, коли солдат чи моряк здавалися занепокоєними, ми були недостатньо зрілими, щоб говорити про їхні проблеми. Їм потрібен був хтось, хто зайняв би місце матері. Тоді передавали хлопців старшим жінкам. Вони приходили на танці для серйозних розмов".
Найпопулярнішими стають "табірні шоу", куди запрошують зірок. Виступають по військових частинах. Більшості платять по $100 на місяць, це більш як 1,7 тис. на сьогодні. Найвідомішим артистам – по $10 на день.
У листопаді 1941-го вперше виступають за межами країни, відвідують військових на островах у Карибському морі. За місяць США вступають у Другу світову війну. USO починає опікуватися призовниками, налаштовують тих на бої. Бізнесмени активніше виділяють гроші на підтримку організації.
Після висадження американських військ у Європі 6 липня 1944-го туди їде американська кінозірка 51-річний Едвард Робінсон. Бере участь у виставі перед солдатами вздовж лінії фронту. Грає італійського мафіозі з прізвиськом Маленький Цезар, який хоче піти на війну, але його не пропускає медкомісія.
"Це найкращий момент у моєму житті – можливість бути з вами. Я бачу чоловіків, які перемагають Гітлера", – говорить він після вистави.
Об'єднані організації обслуговування працюють для американських військових і під час війни у В'єтнамі 1955–1975 років.
"Ми ходили від палати до палати, співали й танцювали. Намагалися підняти моральний дух цих чоловіків. Це було пекло, – розповідала акторка й танцюристка Енн Міллер про виступи в госпіталях. – Я розвалювалася. Мене шокувало побачене. Там були військові з відірваними руками та ногами. Намагалися піднімати їхній настрій. Хоча самі мали розбиті серця".
Вона ставить 48 шоу для поранених у В'єтнамі. Під час останнього непритомніє. Її переправляють у США військовим літаком і госпіталізують.
Організація існує досі. Підтримує американських військових в Іраку й Афганістані.
86 колишніх рабів відпливли з Нью-Йорка до міста Фрітаун на західному узбережжі Африки 6 лютого 1820 року. Південніше від нього була земля, яку викупило Американське колонізаційне товариство. Його створив 1818-го Роберт Фінлі для повернення чорношкірих рабів на історичну батьківщину. Прибулі заснували колонію Ліберія, яка 1847 року проголосила незалежність
"Це було немов у мріях: я міг зупинитися і зависнути в просторі. Ні на що не опираючись, не будучи прив'язаний до шлангів і трубок. Раніше часто снилося, що лечу, розправивши руки-крила. І ось тепер я ширяв насправді. Згадав, з якими труднощами пересувалися водолази раніше. З громіздкими калошами, прив'язаною до костюма довгою кишкою та мідним ковпаком. Наче каліка в чужій країні", –
писав про винайдення акваланга моряк-дослідник 42-річний Жак-Ів Кусто у книжці "У світі безмовності". Вона надійшла у продаж у Франції 3 лютого 1953-го. У науково-популярному стилі виклав результати трирічного вивчення підводного світу. За мотивами книги зняли стрічку, яка отримала "Оскар" у категорії "Кращий документальний фільм" і Золоту пальмову гілку на Каннському кінофестивалі
1 лютого 1908-го в Лісабоні терористи-республіканці Алфреду Кошта і Мануел Буїса застрелили короля Португалії 44-річного Карлуша I та його сина Луї-Філіпа, 20 років. Сім'я монархів проїжджала містом на кареті. Дружина 42-річна Амелія відбилася від нападників букетом квітів і врятувала сина 18-річного Мануела. Той посів трон, але за два роки його змусили виїхати в Англію. Президентом Республіки Португалія обрали письменника Теофілу Брага (1843–1924).
5 лютого 62 року активізувався вулкан Везувій за 9 км на схід від теперішнього італійського міста Неаполь. Він спричинив землетрус силою до 6 балів за шкалою Ріхтера. Було зруйнувано багато будівель у давньоримських містах Помпеї та Геркуланум. Філософ Сенека писав про загибель отари з 600 овець від отруйних вулканічних газів. 79-го сталося виверження Везувію. Під 5-метровим шаром попелу загинули всі жителі Помпеїв і Геркуланума – до 25 тис. людей.
5 
35413
Коментарі