"Государь император ввиду проявлений украинофильской деятельности и в особенности переводов и печатания учебников и молитвенников на малорусском языке, Высочайше повелеть соизволил учредить Совещание для всестороннего обсуждения этого вопроса", – таке розпорядження підписує начальник ІІІ відділення імператорської канцелярії – політичної поліції – Олександр Потапов наприкінці літа 1875 року.
Ініціатором наради був голова Київської археографічної комісії Михайло Юзефович (1802–1889). Родом із Полтавської губернії, нащадок реєстрових козаків. Замолоду приятелював із Миколою Костомаровим і Тарасом Шевченком. Був членом підпільного Кирило-Мефодіївського товариства. Працював помічником попечителя Київського навчального округу. 1847 року більшість членів товариства арештували, однак Юзефовичу вдалося уникнути покарання.
1873-го він стає співзасновником південно-західного відділення Російського імператорського географічного товариства. Претендує на посаду голови. Але більшість членів відділення – учасники "Громади", підпільної організації, яка виступає за культурне відродження українців. Зокрема публіцист Михайло Драгоманов, фольклорист Павло Чубинський, історик Володимир Антонович. Керівником обирають прихильного до "громадівців" поміщика Григорія Ґалаґана.
У жовтні 1875 року Юзефович готує записку "О так называемом украинофильском движении". Головними осередками цього руху вказує відділення Географічного товариства і газету "Киевский телеграф" – серед її авторів було чимало "громадівців".
"Сейчас старания демократов оживить предания и старые буйные инстинкты в народе здешнем как будто начинают уже вызывать с его стороны отклики, – пише. – Разбойничьи шайки, вооруженные, в масках, появляющиеся в крае, суть не что иное, как зачатки зарождающейся в современных умах гайдамаччины. Поэтому энергические меры для пресечения зла необходимы. Но меры не частные, пресекающие отдельные явления, и не паллиативные, а радикальные, искореняющие самые причины, которые дают злу возможность разростаться".
Нарада відбувається у квітні наступного року. Окрім Потапова і Юзефовича, у ній беруть участь міністр внутрішніх справ, міністр народної просвіти і обер-прокурор Святійшого синоду. Висновки містять 11 пунктів. Найважливіші – перші три:
"1. Не допускать ввоза в пределы империи без особого на то разрешения Главного управления по делам печати каких бы то ни было книг, издаваемых за границей на малорусском наречии.
2. Воспретить в империи печатание на том же наречии каких бы то ни было оригинальных произведений или переводов, за исключением исторических памятников, но с тем, чтобы и эти последние, если принадлежат к устной народной словесности, издаваемы были без отступления от общерусской орфографии.
3. Воспретить равномерно всякие на том же наречии сценические представления, тексты к нотам и публичные чтения".
Також чиновники рекомендують заборонити газету "Киевский телеграф" і південно-західне відділення Географічного товариства. Натомість пропонують надати щорічну субсидію львівській русофільській газеті "Слово". Міністерству народної просвіти наказують укласти список усіх викладачів на території України. Якщо серед таких виявляться "неблагонадежные", їх слід негайно перевести в російські губернії. Останній пункт: "Немедленно выслать из края Драгоманова и Чубинского, как неисправимых и положительно опасных в крае агитаторов".
30 травня 1876 року розпорядження підписує імператор Олександр ІІ. В цей час він відпочиває в німецькому курорті Бад-Емс. Документ отримує неофіційну назву "Емський указ". Хоча кияни часто називають його "законом Юзефовича". "Громада" припиняє діяльність. Михайло Драгоманов за півроку до цього виїхав у Женеву. Павло Чубинський змушений перебратися до Санкт-Петербурга.
Вже у вересні київська поліція повідомляє: "Прибывшие после каникул из Малороссии студенты рассказывают, что там сильное неудовольствие местной интеллигенции возбудило известное правительственное распоряжение, воспретившее пьесы и издания на малороссийском языке. Результатом этого запрещения было то, что почти во всех помещичьих семействах женщины начали носить национальный костюм – малороссийские рубашки, – который давно уже не был в употреблении. Профессора Драгоманова называют главным виновником происшедшего, и он приобрел огромную популярность в Малороссии, особенно в Киеве".
Формально указ припинить дію 17 жовтня 1905 року. Того дня імператор Микола ІІ підпише "Высочайший Манифест об усовершенствовании государственного порядка".
30 травня 1431-го в Руані стратили 19-річну Жанну д'Арк. Тривала Столітня війна між Англією і Францією. За шість років до цього у Жанни було видіння – архангел Михаїл і свята Катерина сказали, що саме вона повинна прогнати загарбників із Франції. Дівчина рушила до капітана найближчого містечка й повідомила про свою місію. За два роки очолюване Жанною військо здобуло кілька гучних перемог. Зокрема вибило англійців з Орлеана. Воєначальницю почали називати Орлеанською дівою. Наприкінці 1430-го її захопили в полон англійці, звинуватили в єресі та спалили на вогнищі. Попіл розвіяли над річкою Сеною.
30 травня 1816 року Хосе Гаспар Родріґес де Франсія-і-Веласко (1766–1840) проголошений вічним диктатором Республіки Парагвай. Він правив державою до смерті. Скасував вищу освіту, газети й пошту, розпустив органи місцевого самоврядування. Заборонив імпорт будь-якої продукції і встановив тотальне стеження за іноземцями. Водночас остаточно вивів країну з-під впливу Іспанії. Зараз його називають "батьком парагвайської нації".
30 травня 1922-го у Вашингтоні відкрили Меморіал 16-го президента США Авраама Лінкольна (1809–1865). Його споруджували вісім років. Основна будівля нагадує давньогрецький храм. По периметру стоять 36 колон – стільки штатів було у складі держави на час убивства Лінкольна. Всередині розташована 6-метрова статуя президента з білого мармуру. Щороку меморіал відвідують майже 6 млн осіб.
532 кілометри становила довжина колій Катерининської залізниці на момент відкриття 30 травня 1884 року. З'єднала два найбільші промислові басейни України – Донецький вугільний і Криворізький залізорудний. До 1913-го протяжність колій зросла уп'ятеро. Роботу забезпечували 1250 паровозів, 3072 товарних і 995 пасажирських вагонів
"Джентльмени, заводьте ваші мотори" –
такою фразою починаються щорічні автомобільні перегони Indianapolis-500 в Індіанаполісі. Перші змагання відбулися 30 травня 1911 року. Традиційно ці слова говорить хтось із родичів власника автодрому. Також виконують гімн США і неофіційний гімн штату Індіана.
1978-го участь у перегонах вперше взяла жінка. Тоді фразу змінили на: "Леді та джентльмени, заводьте ваші мотори"
3 
1
Коментарі