Ексклюзиви
Середа, 29 серпня 2018 14:53

"Щось звисає ззаду. Думаю, що це – одяг, але це – шматки моєї шкіри"

"Ніколи у світі в історії авіашоу не було такої катастрофи. Завжди є Всемогутній, який втручається в останню мить і рятує невинних. Цього разу Він був в іншому місці. Значно важливішому, ніж Рамштайн", – пишуть упорядники книги спогадів "Пронизані серцем" – про падіння літака на авіашоу Flugtag.

Фатальне дійство відбувається 28 серпня 1988 року на німецькій авіабазі Рамштайн. Перед початком польотів на полі збираються близько 350 тис. глядачів. Їх розважають духові оркестри. Італійські кондитери безкоштовно роздають морозиво, німецькі кухарі – смажені сосиски й пиво.

У небі складні фігури виконують британські, французькі й португальські пілоти. По обіді в повітря піднімаються яскраво розфарбовані штурмові літаки італійської пілотажної групи "Триколірні стріли". За кожним залишається дим кольорів національного прапора. Родзинкою має стати фігура "Пронизане серце" – дев'ять літаків димом у небі малюють серце, а десятий "пронизує" його стрілою.

Автор: silvercircle.github.io
  Літак італійської команди льотчиків ”Триколірні стріли” падає на глядачів, які прийшли подивитися авіашоу біля німецького містечка Рамштайн, 28 серпня 1988 року
Літак італійської команди льотчиків ”Триколірні стріли” падає на глядачів, які прийшли подивитися авіашоу біля німецького містечка Рамштайн, 28 серпня 1988 року

Пілот заходить на позицію для завершення композиції і розуміє: йому не вистачає висоти для маневру. Машина прямує на пагорб із глядачами. Льотчик тягне важіль управління на себе – і літак врізається в машину з групи, яка малювала серце. Та чіпляє крилом ще одну. Лунає вибух – три реактивні літаки перетворюються на одну вогняну кулю.

Один штурмовик падає поряд із трибуною для почесних гостей і вибухає. На голови людей летять розпечені уламки. Другий повністю розлітається в небі. Третій падає на полі біля ятки з морозивом. Одразу гинуть 15 дітей і понад 20 дорослих. На глядачів розливається понад 800 літрів палива. Загоряються фургони й автомобілі.

"Від ударної хвилі падаю на землю. Відчуваю, як на спину полилася якась рідина. Це паливо, яке одразу спалахує, – писав у спогадах британець Роланд Фукс, якому тоді було 20. Він втратив 18-річну дружину Кармен і 2-річну доньку Надін. – Не можу встати, шукаю очима дружину й дитину. Навколо багато мертвих – хтось чорний, інші ще горять. Коли встаю, щось звисає ззаду. Думаю, що це одяг, але це шматки моєї шкіри. Потім непритомнію і прокидаюсь у госпіталі. Дізнаюсь, що Кармен померла миттєво, доньку рятували шість днів".

Перевантажена телефонна лінія дає збій. На дорогах утворюються затори. Поранені сидять в авто по кілька годин. Вмирають від больового шоку. До лікарні привозять близько 400 постраждалих, 35 із них одразу помирають. Усього нараховують 70 жертв.

"Звичайний день перетворюється на хаос – "швидкі", легковики й вантажівки привозять покалічених людей. Нестерпний сморід горілого м'яса і крики, – згадує 19-річний лікар-інтерн Трой Вега. – Мені дають завдання: оглядати поранених і розподіляти їх для прийому. Людей із невідкладними травмами негайно забирають в операційну. Інші чекають у приймальні чи палатах".

Справу розслідують міжнародні експерти. Доходять висновку, що трагедія сталася через помилку пілота. Після катастрофи біля Рамштайну авіашоу не проводять у Німеччині протягом трьох років.

Автор: 4.bp.blogspot.com
  64-річний Ежен Трюа спостерігає за сонячним затемненням у французькому місті Фуа в Піренейських горах, 30 серпня 1905-го. Він приїхав із Вернона – на півночі країни. Для спостереження зробив спеціальний телескоп. Залишився жити в Фуа. Працював фотографом
64-річний Ежен Трюа спостерігає за сонячним затемненням у французькому місті Фуа в Піренейських горах, 30 серпня 1905-го. Він приїхав із Вернона – на півночі країни. Для спостереження зробив спеціальний телескоп. Залишився жити в Фуа. Працював фотографом

30 серпня 526-го в італійському місті Равенна від дизентерії помер король остготів 75-річний Теодоріх Великий. Він підкорив римлян і був першим одноосібним правителем Італії. Зробив столицею Равенну. Не воював, а домовлявся з різними народами та представниками релігійних течій. За його правління на італійських землях розвивалися господарство й торгівля. Щоб поховати Теодоріха, донька Амаласунта збудувала десятикутний мавзолей. Пізніше візантійці викинули його останки з будівлі й зробили в ній християнську церкву.

1 вересня 1482 року кримський хан Менглі I Герай із 10-тисячним військом захопив Київ. Про його наближення до міста воєвода Іван Ходкевич дізнався за чотири дні. Не встиг організувати оборону. Багато жителів потрапили в полон. Нападники cпалили собори й церкви. Далі взялися розорювати руські міста в околицях. Вистояли тільки Черкаси й Канів. Великий князь Литовський Казимир Ягайлович надіслав 40-тисячне військо, і хан відступив. Для відбудови Києва зігнали все селянство з наддніпрянських волостей – 20 тис. осіб. Нову фортецю завершили 1548 року.

2 вересня 1967 року британець Педді Рой Бейтс проголосив створення незалежного князівства Сіландія на покинутій військово-морській платформі в нейтральних водах поблизу Великої Британії. Флот не зміг відсудити свою власність у нього, бо британські закони не поширюються на ту територію. Бейтс запровадив паспорти й поштові марки. Ухвалив конституцію, власні прапор, герб і гімн. Проголосив зону вільної торгівлі без митних зборів та обмежень щодо грального бізнесу. Педді Рой Бейтс помер 2012-го. Його правонаступником став син – князь Майкл І Бейтс.

47 хвилин тривала найкоротша в історії англійсько-занзібарська війна 27 серпня 1896 року. Почалася після відмови визнавати протекторат Великої Британії султаном Занзібару – острова біля східного узбережжя Африки. О 9:00 англійський корабель відкрив вогонь по палацу султана. У відповідь стріляти почало занзібарське судно. Британці одразу його потопили і продовжили обстрілювати палац. Загинули 570 занзібарців. Султан Халід ібн Баргаш утік до німецького посольства. Серед британців був один поранений. Переможці сформували новий уряд колонії

"Рана на шиї була близько двох дюймів (50,8 мм. – Країна) у ширину. Тіло знайшли в калюжі крові. У морзі побачили, що нижня частина живота повністю розірвана. З неї витягнули кишківник. Руки в синцях свідчать про опір жертви й жорстоку боротьбу. Деякі з передніх зубів вибиті, а обличчя понівечене", –

пише 31 серпня 1888 року газета Sunderland Echo про вбивство повії Поллі Ніколз у лондонському районі Вайтчепел. Її вважають першою жертвою маніяка на прізвисько Джек-Різник. Згодом він убив ще чотирьох жінок. Його особу не встановили

Зараз ви читаєте новину «"Щось звисає ззаду. Думаю, що це – одяг, але це – шматки моєї шкіри"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода