"Зважаючи на Христові слова "да всі будуть єдино", християнам слід єднатися в любові й богопочитанні. Приєднуємося до Російської православної церкви. Собор вважає необхідним вислати в цій справі прохання до патріарха Московського і всієї Русі Алексія", – йдеться в заяві Львівського собору Української греко-католицької церкви, що розпочався 8 березня 1946 року.
До Другої світової війни Галичина належала до складу Польщі. Після приходу радянських військ територію приєднали до УРСР. Нова влада взялася за радянізацію регіону й боротьбу з українськими рухами.
Для знищення УГКЦ розробляють спецоперацію. Нею керує полковник Народного комісаріату державної безпеки Сергій Карін. Протягом 1944–1946 років репресують священників та єпископів. 11 квітня 1945-го арештовують митрополита Йосипа Сліпого (1892–1984) і відправляють у Сибір.
Ліквідувати церкву хочуть шляхом "добровільного об'єднання" з Російською православною. Під контролем спецслужб створюють ініціативну групу, яку очолює професор Львівської духовної семінарії 60-річний Гавриїл Костельник. Володіє ораторським мистецтвом і має групу прихильників.
Кагебісти арештовують його 17-річного сина Богдана і змушують виконувати вказівки стосовно ліквідації УГКЦ. Він закликає духовенство й вірян відходити від Ватикану та сповідувати обряди східної традиції.
До ініціативної групи входять вікарій Перемишльської єпархії Михайло Мельник і парох міста Копичинці на Тернопільщині Антін Пельвецький. Офіційне рішення про приєднання до Російської православної церкви планують винести на соборі.
– Отче-професоре, пане докторе, як же то буде? Та ж ми то кидаємо свою віру? Як то буде? – напередодні зібрання приходить додому до Гавриїла Костельника священник Богдан Нуд.
– А що зробиш? Хочете, щоб таке було, як на Україні? Ні церков, ні релігії – нічого? Мусимо витримати, – відповідає той.
Наркомат фінансів СРСР виділяє 400 тис. руб. Делегатів з інших міст і сіл селять у найкращі готелі Львова, годують. Серед них більшість – агенти НКГБ. Перевіряють співмешканців на благонадійність.
До собору Святого Юра частину священників везуть під конвоєм.
"У п'ятницю вранці делегати підкріпились на сніданку 100 г водки та 200 г вина і прибули до собору Святого Юра. Там мали під надійною охороною виконати відведену їм роль у розписаному до дрібниць "возз'єднавчому" зібранні, – писав Богдан Боцюрків у книжці "Українська греко-католицька церква і Радянська держава (1939–1950)". – О 10 год. 30 хв. молебнем "О призванії Св. Духа" собор розпочав роботу. У присутності 216 представників від духовенства і 19 від мирян співслужили три засновники ініціативної групи – Костельник, Пельвецький і Мельник".
Серед учасників є делегація Московської патріархії. Без обговорення приймають декларацію "Про ліквідацію Берестейської унії 1596 року, про розрив із Ватиканом та про возз'єднання з Руською православною церквою".
Надсилають телеграму голові радянського уряду Йосипу Сталіну: "У цей історичний епохальний момент ми не можемо не висловити вам почуття величезної вдячності за вашу велику справу – зібрання разом українських земель. Без цього неможливо було й мріяти про ліквідацію нашого церковно-релігійного роз'єднання".
Більшість духівників УГКЦ після псевдособору йде у підпілля. Митрополит Йосип Сліпий у таборі видає рекомендації про таємне сповідування віри.
20 березня 1948-го Гавриїла Костельника вбивають поблизу Преображенської церкви в центрі Львова. Радянська пропаганда звинувачує українських націоналістів. Та організатори й виконавці вбивства залишаються невідомими.
УГКЦ вийшла з підпілля й почала відновлювати храми 1990-го. Собору ніколи не визнавали. Його мали право скликати лише єпископи. А вони на той час усі були заарештовані.
9 березня 1959-го на ярмарку іграшок у Нью-Йорку почали продавати ляльку Барбі. Її розробила 43-річна Рут Гендлер – дружина директора виробництва іграшок і сувенірів Mattel. Помітила, що її донька Барбара відтворювала за допомогою паперових ляльок життя дорослих. Вирішила зробити іграшку, максимально схожу на реальну жінку. Ляльку зі світлим волоссям одягнули у смугастий чорно-білий купальник.
11 березня 222 року в Римі солдати-преторіанці вбили імператора 18-річного Геліогабала. Римляни обурювалися його розпусним життям і зневагою до традиційної релігії. Правитель оголосив себе богом Сонця Елом. Знав, що його хочуть убити. Підготував коштовну зброю та шовкові мотузки. Наказав принести їх до палацу. Солдати ж задушили імператора ганчіркою з туалету. Тіло викинули в каналізаційний канал.
13 березня 1852-го Сенат США вперше в історії розпочав процедуру імпічменту президента 44-річного Ендрю Джонсона. Звинувачення Конгресу виклали в 11 пунктах. Серед порушень – використання необмеженої влади й неповага до Конгресу. Рішення не набрало необхідних для відставки президента двох третин голосів. Він залишився при владі до кінця терміну.
191 людина загинула під час вибухів у чотирьох приміських потягах в іспанському Мадриді 11 березня 2004-го. Спочатку відповідальність поклали на баскських сепаратистів. Розслідування вказало на членів ісламістської організації. 21 особу засудили до 40 років ув'язнення. Вибухи сталися через 911 днів після терактів у США 11 вересня 2001-го. Серед загиблих були двоє громадян України
2 
1
Коментарі