"Слава Всевишньому, що вибрав мене для здійснення цієї великої справи! Я перевершив тебе, Соломоне!" – вигукнув візантійський імператор Юстиніан І (482–565), увійшовши в собор Святої Софії в Константинополі. Зараз це мечеть Ая-Софія у Стамбулі, Туреччина. Храм перевершив пишністю єрусалимський, побудований царем Соломоном. Має висоту 55 м і купол діаметром 33 м.
27 грудня 537 року собор освячують на честь святої Софії, вдови-мучениці, яка виховувала доньок Віру, Надію й Любов. Влаштовують всенародне свято. Імператор розкидає срібло з балконів. До бенкету ріжуть 1 тис. биків, 10 тис. баранів, 600 оленів, 1 тис. свиней, 10 тис. курей. М'ясо смажать на вулицях на великих вогнищах. Разом із хлібом роздають усім охочим.
Юстиніан І хотів звести найбільший християнський храм у світі. Щоб у ньому можна було не лише проводити богослужіння, а й приймати послів, влаштовувати свята. Основні вимоги – великий простір у центрі та пишне оздоблення.
Фундамент закладають 23 лютого 532 року. Архітектори застосовують нові на той час технології – в розчин для міцності додають вершкове масло, вапно розводять ячмінною водою. Стіни й купол будують з полегшених цеглин. На кожній клеймо: "Нехай Господь допоможе".
Зводять на найвищому пагорбі в місті, де в античні часи стояв акрополь давньогрецького міста Візантія. Імператор призначає математика Анфімія Тралльського й архітектора Ісидора Мілетського відповідальними за виконання проекту. Набирають групу архітекторів, у кожного в розпорядженні по 100 майстрів-каменярів. Їм допомагають по 10 підсобників. Усього на будівництві задіяні майже 10 тис. осіб. Імператор щодня відвідує його, оглядає матеріали, майстерні, заохочує працівників. Найстараннішим робить подарунки.
Мармурові брили, золото, срібло, слонову кістку, перли, коштовне каміння для оздоблення доставляють з усієї імперії – Близького Сходу, Північної Африки, Південної Європи. Із Греції прибувають судна з вісьмома колонами зеленого з чорними плямами та білого з рожевими жилками мармуру. Він – із храму Діани в Римі. Блакитний мармур завозять із Лівії, червоний граніт – з Єгипту.
Підлогу в храмі Юстиніан хоче вимостити золотими плитами. Але побоюється гніву виснаженого будівництвом народу й відмовляється від цього. Її роблять із різнобарвного мармуру та яшми. Престол у вівтарі майструють із литих золотих плит. Кріплять на золотих стовпах. Ювеліри зробили сплав із золота, срібла, товчених перлів і коштовного каміння. Поверхня престолу має 72 кольори й відтінки. Посеред церкви – амвон для проповідей. Він напівкруглої форми й оточений балюстрадою – огорожею з перилами. Над ним балдахін із дорогоцінних металів.
По завершенню будівництва набирають понад 500 служителів собору. Всі доходи імперії за роки будівництва не покривають витрат на храм. Казна майже розорена, чиновникам перестають виплачувати зарплату.
"І прийшли ми в Грецьку землю, і повели нас туди, де вони служать богу своєму, і не знали ми, чи на небі, чи на землі ми. Нема на землі такого видовища та краси такої, і не знаємо, як розповісти про це", – писали посли київського князя Володимира Святославовича (963–1015) після відвідин Константинополя 987 року.
Майже тисячу років собор Святої Софії був символом християнства. Останню літургію в ньому провели 28 травня 1453-го. Того дня вранці в храм увірвалися яничари Мехмеда ІІ, які захопили Константинополь. Будівлю перетворили на мечеть Ая-Софія. Турки добудували мінарети й павільйони, знищили мозаїки. Інтер'єр пристосували для потреб ісламу. З 1935 року собор став музеєм, а з 2006-го діє як мечеть.
100 карбованців ШТРАФУ ВИПИСУВАЛИ В СРСР ДО 1961 РОКУ ЗА ВІДСУТНІСТЬ ПАСПОРТА МЕШКАНЦЯМ МІСТ, РОБІТНИЧИХ СЕЛИЩ І РАДГОСПІВ. ЦЕ СУМА СЕРЕДНЬОЇ ТОДІШНЬОЇ ЗАРПЛАТИ РОБІТНИКІВ. ПАСПОРТИЗАЦІЮ ЗАПРОВАДИВ УРЯД 27 ГРУДНЯ 1932-ГО. МАЛА СПРИЯТИ БОРОТЬБІ ПРОТИ ТИХ, ХТО ПЕРЕХОВУВАВСЯ, – ВИЗНАНИХ КУРКУЛЯМИ Й АНТИРАДЯНСЬКИМИ ДІЯЧАМИ. КОЖЕН, ХТО ХОТІВ ВИЇХАТИ В ІНШУ МІСЦЕВІСТЬ, МАВ ПОДАТИ ЗАЯВУ В МІЛІЦІЮ, ОТРИМАТИ ПАСПОРТ І ПРОПИСАТИСЯ В ДОМОУПРАВЛІННІ ЗА МІСЦЕМ ПРИБУТТЯ
25 грудня 1652 року парламент Великої Британії заборонив жителям імперії відзначати Різдво. Англійські протестанти, які були тоді при владі, вважали: церкви не повинні дотримуватися звичаїв, про які не сказано в Біблії. Аби показати, що цей день не відрізняється від буднів, засідав парламент. Священнослужителі, які згадували в проповідях про Різдво Христове чи прикрашали храми, ризикували потрапити до в'язниці. Всі крамниці повинні були торгувати, як у звичайні дні. Заборона діяла вісім років.
27 грудня 1845-го американський лікар 29-річний Кроуфорд Ланг уперше у світі застосував наркоз під час пологів. Випробував на власній дружині. Використовував диетиловий ефір – хімічну речовину-розчинник. До пологів застосовував його для знеболення під час ампутацій кінцівок і пухлин. Змочував ефіром рушник, прикладав до рота пацієнту і змушував подихати випарами. Люди непритомніли й не відчували болю.
29 грудня 1995-го запрацював метрополітен у теперішньому місті Дніпро. Будівництво тривало 14 років. Його розпочали, коли населення міста перевищило 1 млн. Лінія завдовжки 7,1 км мала шість станцій. Пролягла вздовж правого берега Дніпра. Кінцеві станції – Вокзальна й Комунарівська. Відстань між ними поїзд долав за 14 хв.
4 
35413
Коментарі