Світлана Мисечко з міста Вараш Рівненської області прикрашає дзеркала вітражами. Необхідні для цього контури, фарби, пензлі й лак купує в магазинах канцелярського приладдя.

— Із вітражними дзеркалами хата виглядає, як храм, — каже Світлана Мисечко. — Вперше побачила такі в Польщі, як їздила на екскурсію. На вікнах вітражі не роблю, бо тоді пропускають менше світла.

Дзеркало кладе на стіл. Знежирює скло спиртом, наносить візерунок маркером. Тонким пензлем обводить контур фарбою. Підсушує кілька годин і заливає потрібним кольором. Якщо витекло далі, після висихання можна зняти лезом.

— Що рідша фарба, то менш стійка, — говорить. — Усі лінії контуру мають бути з'єднані, щоб кольори не змішувалися. Фарбую в один шар, інакше поверхня пліснявіє і псується. Зверху можна приклеїти пласкі намистини чи мушлі. Дзеркало залишаю на три доби, аби висохло. Зверху наношу акриловий лак. Сохне ще тиждень. Лак зберігає колір, захищає малюнок від пилу, сонячних променів і вологи.

Вітражне дзеркало що два місяці протирає ганчіркою й мильним розчином.

— Аерозольні засоби для скла краще не використовувати, бо тьмяніє колір, — каже Світлана Мисечко.

×