65-річний столичний пенсіонер Олександр Тихобой три роки тому купив дачу біля міста Богуслав Київської області. Оцинкований дах пофарбований "серебрянкою" — сумішшю алюмінію з оліфою.
— Той дах фарбували попередні господарі років десять тому, — розповідає Олександр Іванович. — У багатьох місцях фарба повитиралася і з"явилася іржа. Під час дощу дах почав текти на стиках металевих листів. Вирішив його перефарбувати.
Більшість будинків із цинковими дахами у Богуславі досі фарбують "серебрянкою". У людей позалишалися запаси. Розводять порошкоподібну суміш з оліфою. Кажуть, головне, щоб фарба була не густа й не рідка. Бо густа погано лягатиме на метал, а рідка розтікатиметься. Іноді в розчин додають лак для дерева — тоді дах виблискує на сонці.
Але Тихобой вирішив перефарбувати дах фарбою для цинкових поверхонь. Два роки тому так зробив сусід по дачі. Каже, метал виглядає як новий.
У містечку не продають фарби для оцинкованих поверхонь. Можна замовити кілька банок продавцям на базарі. Але тоді вона подорожчає десь на 20 грн. Тихобой поїхав до столиці. Там можна вибрати й фірму, й колір.
— Мій приятель Олексій живе на Татарці, — розповідає Олександр Іванович.— Поряд велика будівельна крамниця "Олді". Недавно був у товариша в гостях, то й зайшов.
У "Олді" саме такої фарби не було. Продавець В"ячеслав пояснив, що є фарби для металу, але вони не підійдуть. Бо в них немає цинкового наповнювача, який має захищати поверхню від іржі. Тихобой поїхав до "Епіцентру" на Позняках, де навесні сусід купував інструменти. Казав, що й вибір фарб там великий.
— Для цинкової поверхні фарби роблять кілька марок. У нас є "Тікуріла" та "Віваколор", — пояснює продавець "Епіцентру" Валерій Сушій, 40 років. — Крім фарби, треба купити розчин, який знімає іржу, і ґрунтовку. Бажано тієї ж фірми, що й фарба. Бо до ґрунтовки іншого виробника фарба може не взятися. Такий дах можна буде не чіпати десять років.
Робота зайняла два дні
Нові листи цинку фарбувати не варто. Залізо має постояти хоча б рік, щоб його покриття трохи окислилося. Потім іржу зачистити металевою щіткою і змити водним розчином засобу від іржі, а вже тоді можна заґрунтувати й фарбувати. Фарбу, що полущилася, теж зчищають.
Крім "Тікуріли" й "Віваколору", фарбу для цинкових поверхонь робить "Дніпропетровський лакофарбовий завод". 6-кілограмову банку їхньої фарби на складі столичної фірми "Світ фарб" пропонують за 103,5 грн. Тихобой у магазинах такої не бачив. Він купив у "Епіцентрі" дві банки фарби "Віваколор Панцер" по 3 кг і їхню ж ґрунтовку. За все заплатив 410 грн. За таку саму фарбу "Тікуріли" довелося б заплатити десь на 50 грн більше.
— Фарбувати взявся сам, — розповідає Олександр Тихобой. — Хоча перед цим сусіди фарбували дах, то заплатили маляру 100 гривень.
Саморобну драбину — дошку з набитими на неї брусочками — чоловік позичив у сусідки Ольги Іванівни. Драбина має металевий гак, яким її зачіпляють за гребінь — щоб лежала на похилому даху.
Робота зайняла в Олександра Тихобоя два дні. Спершу позмітав сухе листя й обрізав гілля дерев, що звисало. Потім зчистив стару фарбу, іржу і заґрунтував метал. Фарбував наступного дня. Купив поролоновий валик, а стічні канавки дофарбовував щіточкою. Бо валик не пролазив.
На сонці дах висох до вечора. Наступного дня була злива. Але фарба встигла добре взятися, дощ її не зіпсував.
Коментарі