— Штрудель для мене — це Львів, де я народилася, — розповідає киянка Любомира Мишко, 32 роки. — Бабуся щонеділі пекла. Як прокидалася, аромат носився по всьому будинку. Водночас підходило какао. Випічка така була добра, в роті танула. Тому не купую штрудлів у магазинах чи кафе. Вріжуть шматок, і не розпробуєш. Як сама печу, то не менше трьох. Один собі, а іншими друзів і сусідів пригощаю.
Робить пісне тісто без яєць та цукру.
— Тільки борошно, вода і трохи масла. У листкового смак не той. Яблука для начинки комбіную з корицею. Родзинки будуть зайві, забагато кислого. Горіхи теж, бо тверді, до м'яких яблук не годяться. Смакують із маком і вишнями.
Просіває крізь сито півсклянки борошна. Додає щіпку солі й перемішує. Вливає столову ложку розтопленого вершкового масла та півсклянки води. Замішує, перекладає на стіл, присипаний борошном.
— Тісто активно вимішую 5–7 хвилин, доки перестане прилипати до рук та стола. Б'ю ним із розмаху об стільницю. Має бути гладеньке та еластичне, але не дуже круте. Загортаю в плівку і кладу на півгодини в холодильник.
3 ст. ложки родзинок заливає коньяком на 20 хв. Півлітра вишні у власному соку відкидає на друшляк. На столі розстеляє рушника, присипає борошном. Качалкою розкачує тісто вздовж нього. Виходить прямокутне.
— Як качалкою стає важко, розтягую долонями. Підсовую їх під тісто. Має бути міліметр завтовшки, щоб просвічувався візерунок на рушнику. Посипаю борошном чи сухарями, щоб увібрали сік. Розкладаю вийняті з коньяку родзинки. Висипаю півсклянки подрібнених горіхів. В одному модному кафе їла штрудля з кедровими. Дуже смачно, але дорого. Кладу вишню й посипаю трьома-чотирма столовими ложками цукру.
Любомира згортає тісто в рулет з вузького кінця. Що більше витків, то смачніший. Допомагає собі рушником. Краї міцно защіпує. Посипає столовою ложкою цукру. Розігріває духовку до 180°C. Рулет пече на пергаменті 40 хв.
— Штрудель їдять теплий чи кімнатної температури. Можна покласти на тарілку морозива.
1 
1
Коментарі