Ексклюзиви
Вівторок, 21 листопада 2017 16:00

"Треба виховувати особистостей, а не носіїв знань" - експерт

Більше половини українців працює не за спеціальністю. Кожен третій змінює професію після закінчення вузу. Випускники підлаштовуються під обставини. Йдуть навчатися на популярні спеціальності з високими зарплатами. Тому часто шкодують про свій вибір, каже Gazeta.ua керівник Української академії лідерства Роман Тичківський.

Він розповідає про те, чому не всі школярі готові до правильного вибору майбутньої професії.

Чому випускники шкіл не готові до правильного вибору спеціальності?

У нашому суспільстві існує стереотип, що після школи одразу потрібно вступати в університет. У випускників бракує часу на роздуми, ким вони себе бачать, у чому вони найкращі. Підтримати дитину на обраному шляху мають батьки. Підтримати, а не скеровувати туди, де більше платять. Епоха суддів, юристів, лікарів, вчителів, які потрапляють на навчання за корупційними схемами, минає. Але досі більшість молодих людей сліпо біжать на популярні спеціальності, а потім у 23 роки шкодують про свій вибір і звинувачують у цьому всіх навколо.

Хто має допомогти школярам з майбутнім вибором?

Вчителі, які мають надихнути учнів, спровокувати їх до розвитку. Якби більшість викладачів залишилися вірними ідеалам учительства, а не намагалися пристосуватися до обставин, такої б проблеми не існувало.

Проблема у шкільній освіті?

Важливо проаналізувати контекст, у якому ми зараз живемо. Одиниці навчальних закладів дають розуміння того, як розвивається країна і які фахівці їй будуть потрібні через кілька десятків років. Школа орієнтована на те, щоб дати учневі комплект енциклопедичних знань. Вона не вчить ці знання використовувати, не показує, як жити у сучасному світі. Зараз школу активно реформують. Змінюють шкільні програми, дають свободу університетам, залучають молодих фахівців та інноваторів – всі ці зміни важливі. Втім є потреба у глибшій реформі – світоглядній. Її успіх не залежить від набору предметів і таланту авторів підручників. Бачення світу формується оточенням: людьми, із якими ти живеш, навчаєшся, створюєш спільні проекти та розважаєшся.

Автор: УАЛ
  Роман Тичківський з керівниками осередків
Роман Тичківський з керівниками осередків

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Навчання без оцінок та іспитів: в Українській академії лідерства відбудеться день відкритих дверей

Вища освіта теж втрачає привабливість для молодих людей?

Після школи діти потрапляють в університет, де така ж традиційна система освіти. Не остання причина - старіння викладацького складу. Викладачі не створюють динаміки в тому освітньому середовищі, яке було б цікаве молоді. А треба вміти стати на рівень студентів, адаптуватися до них, щоб прищепити їм любов до предмета.

Українська Академія Лідерства - це аналог gap year в Україні, коли випускники шкіл можуть не спішити з вибором вишу, а провести 10 місяців в інтенсивному навчанні і пізнанні себе. Як це може допомогти у виборі майбутньої професії?

Сам процес триває трохи більше року. Окрім десятимісячної програми, ми комунікуємо з нашими потенційними учасниками у процесі набору. Він триває більше чотирьох місяців. В академії ми поставили за мету сформувати цілісних особистостей, здатних приймати рішення: ким бути, що робити і для кого. В основі навчально-виховної програми - загальнолюдські цінності. Вони мають бути не словами, а інструментом для щоденного прийняття рішень. Ми формуємо світогляд майбутнього студента за принципом "великі книги, великі вчителі, великий досвід". Під час навчання студенти мають змогу спілкуватися з різними особистостями, які за часи незалежності сформували себе у підприємництві, політиці, дипломатиці, медицині чи будь-якій іншій галузі. Кожен студент може обрати для себе певну рольову модель. Вибір майбутньої професії має бути свідомим та відповідальним. У 16-18 років дитина стає дорослою. Має зробити цей вибір або самостійно, або під чиїмось впливом. Якщо дитина зробить його сама, це буде її перший важливий вибір у житті, з яким вона йтиме далі. Чим швидше людина зробить правильний вибір, тим швидше вона сформується як особистість, яка може нічого не залишити у цьому світі, а може принести користь. В Академії Лідерства ми прагнемо створити місток між школою і університетом.

Яка місія Української Академії Лідерства?

У першу чергу, розвиток української молоді. Ми прагнемо сформувати покоління молодих людей, які візьмуть відповідальність за націю, вплинуть на глибинні соціальні процеси у суспільстві. В академії наші студенти не лише навчаються, а й займаються волонтерством, допомагають незахищеним верствам населення. Вони працюють з лідерами думок, щоб перейняти естафету відповідальності за країну. Ми намагаємося сформувати зв'язок між тими людьми, які нині перебувають на піку розвитку суспільства, і молоддю, яка візьме відповідальність за суспільство через 10-15 років.

Академія з'явилася після Революції гідності. Чи став Майдан чинником зародження організації?

Революція Гідності показала, що цінності — це клей, який здатний склеїти суспільство докупи. Під час Майдану на вулиці міст вийшли люди по всій країні. Майдан показав, що нове покоління в нашій країні є, що молодь здатна брати відповідальність на себе, об'єднуватися і робити важливі речі. Молоде покоління треба виховувати для того, щоб воно могло відповідати на виклики суспільства, трансформувати нинішню Україну у нову державу, де діятимуть однакові для всіх правила, де існуватимуть цінності, які об'єднуватимуть нас усіх. Спливе багато часу, перш ніж ми станемо країною, де людину поважають. Але вже зараз потрібно готувати молодь до такого життя. Нинішнє покоління українців, якому 15-16 років, повинно розуміти: "Я не на початку і не в кінці тих подій, які відбуваються зараз. Я є продовженням тривалої історії". Тисячі хлопців полягли на сході. Тому нам є перед ким відповідати за те, що буде завтра.

Чому важливо бути лідером?

Бо лідером є та особистість, яка знає, навіщо вона живе, має сильну ідентичність, розуміє своє призначення та знає, як його втілити. Важливо бути лідером, бо лідер формує середовище довіри, оптимізму і дії, творить умови розвитку для інших, творить спільноту, об'єднану цінностями. Бо це постійна праця над собою і ефективне управління своєю особистістю задля того, щоб бути доброю людиною. Це формування нової свідомості, збалансованої особистості на індивідуальному рівні, а відповідно і здатність творити нову якість відносин у своєму суспільстві. Важливо бути лідером, бо лідер здатен ефективно скористатися з наявних ресурсів задля подолання викликів, аби досягти поставлених цілей. Важливо бути лідером, бо лідер є тим, хто служить, надихає інших людей, утверджує їх у здатності жити.

Як стати лідером?

Це постійний процес вдосконалення. Кожен день потрібно розвивати себе фізично. Тіло або стане нашим ресурсом, або нашим обмеженням. Поки ми здорові, ми можемо працювати. Потрібно працювати над емоційним розвитком. Це здатність розуміти самого себе і здатність формувати зв'язки з іншими, вчасно приймати рішення. Третій компонент - інтелектуальний розвиток. Духовний розвиток – це утвердження своїх цінностей, пошук відповіді на великі запитання про своє призначення. Поєднання цих компонентів допомагає творити збалансовану, ефективну особистість, яка буде прикладом для інших. Кожен із нас завжди ставить перед собою мету. Тому те, що ми робимо, свідчить про те, наскільки ефективно досягаємо поставленої цілі. А ми повинні вміти організувати самих себе, організувати свій життєвий простір, а відтак організувати свою країну.

В Українській Академії Лідерства ми пропонуємо свої механізми виховання. Ми не хочемо виховати лише людей з величезним багажем знань чи лише великих мрійників. Сьогодні важливим є емоційний інтелект. IQ вже не є достатнім критерієм ефективної особистості. Емоційний інтелект дозволяє кожному з нас мобілізувати свій ресурс, аби прийняти будь-які виклики, щоб реалізувати себе за будь-яких умов.

Лідерами не народжуються — лідерами стають. І щоб стати лідером, в першу чергу, потрібно бути лідером над собою. Це щоденна праця над собою, яка починається з маленьких кроків: застеляти ліжко, підтримувати порядок у шафі, поповнювати свій інтелектуальний, емоційний ресурс, щодня налагоджувати взаємодію з іншими (бути вдячним, визнавати свої помилки, шукати порад, ділитися ідеями), допомагати іншим. У таких, здавалося б, дрібницях виробляється певна системність, цілеспрямованість.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Американський фонд відкрив в Україні першу академію лідерства

Чи можна виростити лідера? Що мають робити батьки, щоб розвинути в дитині лідерські задатки?

З дитиною потрібно спілкуватися — це найголовніше. Вона не повинна відчувати себе одинокою і тому непотрібною. У сучасному світі дорослі поспішають нагромаджувати багатство та комфорт. Вони забувають про те, що у них є діти, про те, що самі колись були дітьми. Якщо батьки прагнуть прищепити цінності своїм дітям, вони повинні стати їхніми друзями. Дуже хороший приклад - книга "Гаррі Поттер". Це історія хлопчика з прийомної сім'ї, який відчуває себе покинутим. Його інтереси чи побажання не сприймають серйозно. Згодом він таки потрапляє у середовище, де його слухають і чують, створюють умови для розвитку, спілкуються з ним на рівні та підтримують. І він стає лідером. Але майбутнє дитини починається з сім'ї. Про це не варто забувати.

Зараз ви читаєте новину «"Треба виховувати особистостей, а не носіїв знань" - експерт». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 3410
Голосування Якою має бути стипендія в університетах?
  • 830 грн, як зараз
  • як прожитковий мінімум 1228 грн
  • студентам не потрібна стипендія
  • лишити тільки для пільговиків
  • платити тільки відмінникам
Переглянути