"За тиждень маю відбути гастролі в кількох різних країнах"

 

Скрипаль Олег Криса, 65 років, народився в Польщі, 43 роки прожив в Україні, вчився в Москві. А за часів Горбачова виїхав до Америки, де й живе нині.

— Я завжди був українцем і ним залишуся, —розповідає Олег Криса. —У Польщі я прожив три роки. То ж практично нічого не пам"ятаю. Після війни родина відразу перебралася до Львова. У Росії багато для мене як музиканта дало спілкування з маестро Давидом Ойстрахом, в якого я вчився. Також щасливий, що знав та навіть був у дружніх стосунках з Альфредом Шнітке. Ну, а в Америці я живу. Там моя сім"я, робота.

У Національній філармонії в Києві Олег Криса виконував скрипковий концерт молодої київської композиторки Наталії Рожко. Вона присвятила твір йому.

Успіх твору молодого композитора залежить від іміджу виконавця?

— І так, і ні. Безперечно, імідж виконавця допомагає. Але це — не гарантія того, що завдяки виконавцю музика стане відомою. Переважно твори з"являються унаслідок співпраці композитора й музиканта. Останній фактично дає творові шлях у життя. Але після того, як він прозвучав, — твір уже не належить ані композиторові, ані виконавцеві. Лише світові.

Часто граєте твори молодих композиторів?

— Нині нечасто. Але в 1960-х, коли я переїхав зі Львова до Києва, тісно співпрацював з молодими композиторами — грав музику Скорика, Станковича, Карабиця. Потім, як навчався в Москві, був першим виконавцем творів молодих авторів: Шнітке, Денісова, Губайдуліної. Вважаю, це обов"язок кожного музиканта: знаходити і виконувати цікаві твори своїх сучасників.

Знав та був у дружніх стосунках з Альфредом Шнітке

Як познайомилися з Альфредом Шнітке?

— То було досить смішно — біля афіші Московської консерваторії. Я підійшов до нього зі словами: "Альфреде, я гратиму вашу "Сюїту в старовинному стилі". А він відповідає: "Це не моя музика, а мелодія з кіно". Посміялися, розкланялися. Потім стали друзями.

Він щось написав спеціально для вас?

— Кілька творів. 1982-го світ святкував 200-річчя з дня народження Паганіні. Оскільки я був лауреатом конкурсу імені Паганіні, мене запросили взяти участь у фестивалі, присвяченому ювілеєві. Але треба було виконати щось, спеціально написане до цієї події. І я звернувся до Альфреда. Він нічого не пообіцяв. Сказав лише: "Треба зачекати". І буквально через пару тижнів приніс твір. Я його виконав з колосальним успіхом.

У яких країнах гастролювали?

— Америка, Південна Америка, Канада, Китай, Тайвань, Корея, Австралія, Японія. Навіть в Африці був — грав там концерт Моцарта.

Олег Криса також викладає в Школі Музики в місті Рочестер штату Нью-Йорк. Там працює і його дружина, Тетяна Чекіна, піаністка. Вони часто дають концерти разом.

Серед ваших студентів є українці?

— Досі не було. Лише росіянин і одна казашка. Але, сподіваюся, скоро в моєму класі заговорять українською. Нещодавно зустрівся в Києві з львів"янином Маркіяном Мельниченком. Він хоче в мене вчитися, от тільки повернеться з гастролей в Австралії.

Де виступатимете найближчим часом?

— Корея, Японія, Болгарія, Франція, можливо, Австралія…  Намагаюся спланувати графік так, щоб не їхати з одного кінця світу в інший — наприклад, з Кореї до Болгарії. Бо буває й так, що за тиждень маю відбути гастролі в кількох різних країнах.

Україну Олег Криса намагається відвідувати кілька разів на рік. У Львові живе його мати.

1943 — Олег Криса народився в містечку Лютмин у Польщі
1946 — сім"я переїхала до Львова. Тут Олег вступив до музичної школи ім. Соломії Крушельницької, клас педагога Костянтина Михайлова
1962 — вступає до Московської філармонії, клас Давида Ойстраха; під час навчання знайомиться з майбутньою дружиною Тетяною Чекіною
1967 — викладає в Київській консерваторії
1971 — дебют в Америці — у "Карнеґі-холі"
1974–1988 — викладає в Московській консерваторії
1989 — емігрує із сім"єю з СРСР до США
Має двох синів — Тараса та Петра — обоє музиканти

×