Ексклюзиви
Четвер, 17 квітня 2008 18:29

Віталій Кейдун вишиває лівою рукою

  Віталій Кейдун хоче вишити портрети президентів України
Віталій Кейдун хоче вишити портрети президентів України

56-річний Віталій Кейдун із Новгорода-Сіверського на Чернігівщині відчиняє двері майстерні, де розмістилося творче об"єднання "Княжа скарбниця", яким керує. Стіни увішані вишивками й картинами місцевих художників — на полотні, бересті.

Розправляє на столі шитво. Сідає й починає орудувати голкою.

— Доки розмовлятимемо, я ще трішки хоругви вишию, — пояснює, тримаючи голку в лівій руці. — Те, що я лівша — вишиванню не заважає.

На прохання настоятеля Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря Кейдун вишиває хоругву.

— У дитинстві я часто хворів, — згадує. — Щоб убити час — вишивав. Бачив, як бабуся це робить. А вона вчила, щоб не дай Боже на вивороті корявки (плутанини ниток. — "ГПУ") не було.

Першу свою вишивку подарував бабусі Марії Луківні на 8 Березня. У п"ять із половиною років на клаптику тканини, яку йому відірвали на онучі, вишив свинячу стежечку — так на Новгород-Сіверщині називають один із узорів.

— Тепер і ночами вишиваю, — додає. — Десь із одинадцятої до третьої-четвертої ранку. Лампу денного світла для цього купив.

Виймає з пакета кілька рушників, вишитих хрестиком.

— Традиційна вишивка Новгород-Сіверщини — хрест, — пояснює, показуючи виворіт. Шитво чисте, не видно, куди й нитка ховається. — Гладь прийшла до нас із Брянщини у 1950-х.

Каже, що за 50 років вишив із сотню рушників та ікон. І лише два рушники та дві ікони продав.

— Соромно якось таке продавати, — ділиться. — Друзям, знайомим роздарував весільні, коровайні, вінчальні рушники. Мої роботи є в приватних колекціях у 12 країнах. А в мене залишилось їх із десяток.

Віталій Кейдун обходив увесь рідний Красний Хутір Вороб"ївської сільської ради. По хрестику змальовував узори на вишивках, що вціліли після війни. Назбирав 1300 орнаментів. Розпитував у літних людей, які елементи мають бути на тому чи іншому рушнику.

— Головне — не порушити канонів, — пояснює, дістаючи вишитого червоним рушника. — Ця вишивка зветься великодньою. А на весільному рушникові обов"язково має бути гільце, яке символізує продовження роду, багатство в родині, благополучні пологи. Ніколи не сідаю за вишивку в поганому гуморі. Старі люди казали, що негативна енергетика передається на шитво.

17 червня 1951 року — Віталій Кейдун народився у селі Красний Хутір на Новгород-Сіверщині
1981 — закінчив історичний факультет Новгородського державного педінституту
Із 1976 по 1989 — вчителював на Сумщині
1989 — повернувся в рідне село. Створив Краснохутірський соціально-культурний центр національного та духовного відродження "Сіверське Полісся"
1994 — закінчив культурологічний факультет Київського державного інституту культури
2002 — керівник творчого об"єднання "Княжа скарбниця"

Зараз ви читаєте новину «Віталій Кейдун вишиває лівою рукою». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода