О 17.30 у холі Волинського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка пахне трояндами. За півгодини розпочнеться прем'єра вистави "Гамлет" режисера Петра Ластівки, 53 роки. Глядачі з великими букетами товпляться біля гардероба.
— А як же на виставу без квітів, — усміхається 48-річна Ольга Ковпак. Одягнена у темно-сірий діловий костюм. — У нас у Луцьку так заведено — по дорозі до театру по квіти йти. І друге правило — обов'язково приходити заздалегідь. Щоб потім не товпитися поміж рядами під час вистави. Я колись у Львівській опері була. Так там публіка дуже різношерстна. На виставу запізнюються, шумлять.
— Постановку "Гамлета" чекала з весни, — каже 35-річна Інна. Прийшла в театр із 8-річним сином Богданом. — Прочитала в газеті, що Ластівка покаже щось суперсучасне.
Квитки на "Гамлета" коштували 10–50 грн. Усі розкупили. Прем'єра відбулася 24 вересня.
Вистава починається зі сцени смерті короля. Посередині стоїть зелена труна, до неї по черзі підходять родичі та придворні. Всі чекають на Гамлета. Та його немає. На задньому плані — кладовище. Ззаду на підсвіченому полотнищі з'являються силуети героїв, які вже зійшли зі сцени. Упродовж вистави декорації не змінюються. В одному з епізодів стіл ставлять догори і він уже служить кімнатою для сповіді. В іншій сцені два столи зводять разом і вони перетворюються на ліжко королеви.
Режисер поставив спектакль за текстом Вільяма Шекспіра в українському перекладі Григорія Кочура. Та Король Клавдій зачитує листа від Розенкранца і Гільденштерна суржиком: "Парадуют державні інтєреси ці дивні витєвкі".
У залі зривається сміх.
— Та це ж Азаров так говорить, — перешіптуються глядачі.
У фіналі вистави на сцену виходить чоловік у сучасному діловому костюмі із саквояжем. Тримає якісь документи і заявляє: "Я маю право на цю державу".
— Ото Ластівка, ото дає! Показує, як донецькі хочуть на Україну лапу покласти, — вигукує пенсіонер у третьому ряді.
Глядачі аплодують, викрикують: "Браво".
На сцену виходять всі актори, режисер. Люди підводяться зі своїх місць, скандують: "Ластівка!". Засипають його квітами.
— Зірвав трохи голос. Дуже багато емоційних сцен, — хрипло каже після вистави Дмитро Мельничук, 34 роки. Він зіграв короля Клавдія.
— Актори справились на ура, молодці, — додає Петро Ластівка. — Вони сім місяців готувалися. З деякими вже працював. Приміром, 22-річний Дмитро Реп'юк, який зіграв Гамлета, кілька разів брав участь у моїх постановках. Я намагався показати глядачам людину-бунтівника, яка не опускає руки у складних життєвих ситуаціях і бореться, рветься, хоче щось змінити. Таких Гамлетів у нашому суспільстві дуже бракує. Мова Клавдія схожа на мову Азарова? Їх мови ідентичні, — сміється.
Петро Ластівка 20 років тому вже ставив "Гамлета" у Тернополі.
— Цього разу все вийшло по-іншому. Я став сучасніший, більш молодіжний. Підібрав музику душевно розривну, з криками. Вона чудово підкреслила сюжет.
Петро Петрович готує ще одну прем'єру — у Черкаському театрі покаже "Назара Стодолю".
2 
35413
Коментарі