Якщо не запропонуємо свого погляду на Україну, за нас це завжди робитиме Росія

17 українських видавництв взяли участь у 70-му Франкфуртському книжковому ярмарку в Німеччині. Це найбільший подібний захід у світі. Тривав 10–14 жовтня. Про нього розповідає заступниця директора київського видавництва "Смолоскип" Ольга ПОГИНАЙКО, 36 років

Середа, 10 жовтня

Видавництво "Смолоскип" цього року увійшло до двадцяти учасників, яким дають окремий стенд. Мати його – складніше, ніж бути частиною національного стенду (решта 16 вітчизняних видавництв представляли продукцію на стенді України. – Країна).

Переїзд, проживання й участь у програмі оплачують організатори. Більшість видавців привезли за свій рахунок ще одного-двох колег. Я з видавництва приїхала сама. На час ярмарку готелі у Франкфурті різко підвищують ціни.

Усі книжки привезла у валізі. На ярмарку продають не примірники, а права на переклад. Тож достатньо мати по екземпляру кожної книжки. Основні інструменти роботи – каталог, візитка і вміння зацікавити. Назад нічого не везтиму – передам видання українському посольству в Німеччині.

Потоваришувала з видавцями дитячих книжок із Непалу і нон-фікшну – з Марокко. Слухали семінари про авторські права, дизайн.

Світовий книжковий ринок монополізується. Великі групи викуповують малих видавців. З одного боку, це добре, бо корпорації можуть друкувати більше. З другого, погано – бо це конвеєр. Незалежні видавці приділяють книжці більше часу.

Цього року Грузія – почесний гість Франк­фуртського ярмарку. Цей статус передбачає масштабну програму заходів, окрему територію, де можна представити видання. Дизайн павільйону вони обіграли навколо грузинського алфавіту, який визнали культурною спадщиною ЮНЕСКО. По залу розставили двометрові фігури у формі літер. Вони такі великі, що можна зайти всередину. Внутрішня частина покрита білою фарбою, містить слова, що починаються з цієї літери, і пояснюють більше про країну. На музичній сцені слухали піаністів і грузинське багатоголосся. Зробили виставку книжок іноземними мовами про культуру, кухню, виноробство Грузії.

Почесного гостя ярмарку обирають на п'ять років наперед. 2019-го це буде Норвегія, далі – Канада, Іспанія, Словенія, Італія. Україна поки що не була почесним гостем – ні у Франкфурті, ні на інших книжкових ярмарках.

 

Четвер, 11 жовтня

Потролила росіян. Поміж книжками на їхньому стенді розклала рекламу нашої книги "Як працює путінська пропаганда" політолога Миколи Давидюка. Не стала спостерігати за реакцією, не хотіла скандалів.

Ця книжка – найпопулярніша серед виданих у "Смолоскипі". Про неї запитували колеги з Македонії й Казахстану. Там теж страждають від російської пропаганди. Зацікавлені у книжці, яка пояснила б, як це працює. І як протистояти пропаганді Кремля. Підходив міністр культури Іракського Курдистану. Казав, їм ця тема цікава, бо мають під боком Сирію.

Російський стенд виглядав агресивно – як і торік. Під стелею повісили червоне полотно. Шрифти на вивісках – у радянському стилі.

Всі проводять презентації англійською чи німецькою, щоб бути зрозумілими відвідувачам. Тільки росіяни на усіх заходах говорять російською.

Українців дратувало, що наш національний стенд межував із російським. Це тому, що вони розташовані за географічною ознакою. Біля України також Польща, Туреччина, Угорщина, Румунія. Так зручно орієнтуватися.

П'ятниця, 12 жовтня

Видавці з Китаю запитували, чи є в нас програма перекладів. Заперечно похитала головою.

Більшість країн мають гранти на переклади. Видавництвам виділяють державні кошти на підтримку своїх книжок у світі. Такі програми допомагають укладати міжнародні угоди, бо можна зменшити витрати на переклад і придбання прав. Це – спосіб збільшити присутність нашої культури в світі.

Колеги наткнулися на стенд, присвячений книжці "Петро П'ятий". Описує, який хабарник і корупціонер президент Порошенко. Її написав мільйонер, колишній "регіонал" Олександр Онищенко, якого звинувачують у державній зраді. Від українського правосуддя переховується в Німеччині. "Петра П'ятого" видали російською, англійською і німецькою. Ярмарок не перевіряє книжки на зміст. Це залишається на совісті видавців.

Зустрічалася з представниками онлайн-платформи для публікації книжок. Готовий текст вміщуєш у редактор і за годину маєш зверстаний твір. Вручну такий обсяг роботи забирає кілька днів. Такий підхід значно здешевлює виробничий процес.

Субота, 13 жовтня

Із середи по п'ятницю аудиторія Франкфурта професійна. На вихідних приходять читачі. Серед них – багато косплеєрів, які перевдягаються у героїв книжок і фільмів. Їх впускають безкоштовно. А одноденний квиток коштує майже 30 євро.

Між рядами ходять принцеси Леї із "Зоряних війн", Капелюшники з "Аліси в Країні чудес". Цього року менше Гаррі Поттерів, більше супергероїв. На піку популярності – комікси Marvel.

Видавництва, які мають багато примірників, продають книжки. У книгарнях більшості західноєвропейських країн – фіксована ціна. А на Франкфуртському ярмарку можна сторгуватися наполовину дешевше.

Біля російського стенда провели мовчазну акцію протесту на підтримку Олега Сенцова. Видавці, письменники, представники Інституту книги стояли з табличками Save Oleg Sentsov.

Днем раніше акцію проти Росії організували грузини. Вбралися у футболки з написами "Грузинські письменники і видавці не терпітимуть російську окупацію". Під ним – контури Абхазії і Південної Осетії.

Неділя, 14 жовтня

Територія ярмарку настільки велика, що другий рік не вдалося обійти її. Це чотири павільйони для книжок і один – для почесного гостя. Щоб уявити масштаб, "Книжковий Арсенал" треба помножити щонайменше на п'ять. У протилежних кінцях комплексу – по станції метро.

Головною метою було продати права на переклад книжок "Смолоскипа". Вдалося укласти попередні домовленості. На ярмарку контрактів не підписують.

Сфотографувала багато книжок, які хотіла б побачити в Україні. Серед дитячих найбільше вразила серія грецького видавництва. Свої давні міфи переписали простими словами з мінімумом тексту.

Із наукової літератури – дослідження Торонтського університету про історію України ХХ століття. Видавництво Манчестерського університету видало тритомник "Комунізм" під редакцією історика Нормана Дейвіса. Кожна книжка обсягом 600 сторінок. Гортаю такі видання й шукаю згадки про Україну. Торік у французькій монографії про Жовтневий переворот 1917-го не побачила їх. Жодного слова про Центральну Раду, Михайла Грушевського. Зрозуміла: якщо не запропонуємо світові свого погляду на Україну, за нас це завжди робитиме Росія.

×