Ексклюзиви
Вівторок, 03 березня 2015 15:55

15 хвилин зачитують список імен загиблих
2

Уве Ґьоссель, 48 років, драматург (ліворуч).  Народився в німецькому місті Пфорцгайм поблизу кордону з Францією. Вивчав прикладну культурологію та естетику в університеті Гільдесгайма. 1999–2002 років – штатний драматург Народного театру в місті Росток, Німеччина. З весни 2002-го по 2014-й був головним драматургом Берлінського театру імені Максима Горького. Член правління національного об’єднання драматургів Німеччини. З 2006-го очолює Міжнародний форум найдавнішого у Німеччині театрального фестивалю Theatertreffen Berlin. – Хороший театр – як флірт, – каже Уве. – Коли чоловік і жінка незнайомі, але поглядами встановлюють зв’язок. Починають спілкуватися, незважаючи на гучну музику в кафе і відстань. Між публікою і виконавцем на сцені теж має виникнути подібний зв’язок поглядів. Уве Ґьоссель проводив майстер-класи із сучасної драматургії та організації театральної справи в різних країнах. Гість українських театральних фестивалів ”Драма.UA” у Львові і ”Тиждень актуальної п’єси” в Києві. Живе у Берліні. Одружений, має доньку і сина
У виставі ”Чистилище в Інґольштадті” йдеться про хлопця, який закохується в сусідку, вагітну від малознайомого чоловіка. Хоче одружитися з нею, але пара не може порозумітися.  37-річна Сузанна Кеннеді поставила спектакль у Мюнхенському камерному театрі. В Німеччині її виставу називають ”рентгенівським знімком суспільства”

Про шість найцікавіших нових вистав розповідає німецький драматург Уве Ґьоссель. У листопаді він відвідав "Тиждень актуальної п'єси" у Києві

"Командний пункт", німецько-швейцарська театральна група Rimini Protokoll

Німеччина – четвертий у світі продавець зброї. Наш високий рівень добробуту на чверть спирається на цей бізнес. Зброя – 25 відсотків німецького експорту. Причому, смертельний товар ми часто постачаємо для обох сторін конфлікту. Учасники групи Rimini Protokoll порушили питання, що таке операції зі зброєю.

На цей проект вони витратили спонсорських 500 тис. євро, ще й залишилися в боргах, бо цього виявилося замало. Спробували розповісти 20 історій людей з усього світу. Їх попередньо привезли у Берлін. В одному з театрів обладнали 20 кімнат. До деталей відтворили кабінет швейцарського інженера, розробника нових видів гвинтівок, офіс фірми, що збуває його вироби, куточок виставки озброєння в одній з арабських країн, митний пункт на кордоні з гарячою точкою, кабінет хірурга, який оперує вогнепальні поранення. 20 глядачів можуть з інтервалами пройтися цими приміщеннями. У навушниках слухають оповіді реальних учасників подій. Наприклад, хлопця зі Сьєрра-Леоне, який чекає на вирок і не знає, коли його застрелять чи відпустять на волю. В кожному боксі – свій текст, а також iPad з відео. Можна прилягти на операційний стіл і побачити на моніторі цю ж кімнату очима пораненого або лікаря, який дістає кулю з тіла.

"Перед самими вашими очима", німецько-британська театральна група Gob Squad

На сцені стоїть велика скляна скриня, всередині – дзеркала. Глядач може бачити, що там відбувається, а його зі сцени не видно. У скрині – діти від 8 до 14 років. Голос із динаміків ставить їм завдання. Наприклад, зіграти себе у майбутньому. Показати, яким підліток бачить свій 30-й день народження або де опиниться після смерті. Діти постають блазнями, які можуть говорити гострі речі, не боячись відповідальності. Вистава існує три роки.

"Еффі Бріст", Берлінський театр імені Максима Горького

Колись був крихітним театральним майданчиком у НДР. Тепер чи не головна сцена столиці Німеччини. Позаторік на свій 60-річний ювілей вони прославилися на весь світ, поставивши першу виставу в соцмережі. За кілька днів до прем'єри у Facebook з'являлися фото, пости і статуси від персонажів. У проекту був не тільки режисер, але і модератор, який запрошував користувачів сідати зручніше і просив публіку втриматися від неадекватних постів. Глядачів було півтори тисячі. Вони давали поради акторам і навіть вибирали сукню для головної героїні.

"Дедлайн", німецько-швейцарська театральна група Rimini Protokoll

Rimini Protokoll – це нове слово у мистецтві. Для історій, які вони хочуть розповісти, актори не підходять. У виставі "Дедлайн" про себе говорять шестеро осіб, які за професією мають справу зі смертю. Лікар-патологоанатом детально описує, як препарує небіжчика і бальзамує перед похованням. Скрипаль ділиться, які мелодії обирає для цвинтаря. Біохімік читає лекцію про зміни в організмі на різних етапах після смерті. Також задіяні священик, власник ритуального бізнесу, автор приватних некрологів. Вистава – документальна.

"Чистилище в Інґольштадті", Мюнхенський камерний театр, режисер Сюзанна Кеннеді

Тогорічна постановка "Чистилища в Інґольштадті" збурила хвилю дискусій. П'єса написана 1924-го. Дія відбувається в баварському містечку, де всі все про всіх знають. Герої – батько, двоє доньок і сусідський хлопець. Актори виголошують репліки під фонограму, їм заборонено сходити з місця. Немає можливості для імпровізації, але ці обмеження дозволяють максимально розкрити майстерність акторської гри.

Вони хотіли постійно спостерігати за публікою. Тому яскраве світло було не тільки на сцені, але й у глядацькій залі.

"Не час для мистецтва", режисер Лайла Соліман, Єгипет

Після падіння Берлінського муру багато хто з німецьких драматургів втратив ґрунт під ногами. Не знали, про що писати. Позаторік у Берліні побачив спектакль єгипетської режисерки Лайли Соліман "Не час для мистецтва". Це історія її друга, який загинув під час революції. Лала запросила кількох спільних товаришів, які зі сцени ділилися досвідом арешту, катувань, інших злочинів влади. Ця частина триває 40 хвилин. Ще 15 – наприкінці вистави її учасники зачитують список імен загиблих.

Зараз ви читаєте новину «15 хвилин зачитують список імен загиблих». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода