Сорокарічний Сосо Масіашвілі приїхав з Грузії в Україну 12 років тому. Досі працював шеф-кухарем в Одесі. З лютого – у ресторані готельно-відпочинкового комплексу "Софія" на виїзді з райцентру Долина Івано-Франківської області.
Каже, любить готувати м'ясо. Але шашлики вже усім проїлися. Тому, щоб подивувати відвідувачів, щонеділі влаштовує на відкритому майданчику кулінарне шоу. На вертелі смажить індика, барана або поросятко.
Тушки купує у селян напередодні. Потрошить, миє й маринує.
Зараз купив шестимісячне порося на 80 кілограмів. Так побажали клієнти. Заготував чотири мішки березового вугілля. Натер тушку зверху й середини сіллю, перцем і сумішшю грузинських спецій. Ніч маринував., - розповідає Сосо, час від часу повертаючи ручку вертеля.
Каже, найважче закріпити порося, щоб воно не поверталося на вертелі під час обертів. Також дуже важливо, щоб порося не було занадто низько до вугілля. Бо згорить. Відстань має бути не менше 50-60 см. Інакше шкіра почне вкриватися пухирями з жиром раніше, ніж потрібно, жир почне виливатися на вугілля й буде пожежа.
На столику біля тушки стоять декілька наповнених рідиною пластикових пляшок. М'ясо під час приготування потрібно поливати. Для цього беруть розведений 50:50 винний оцет, вино, гранатовий сік або сік недоспілого винограду. Усе розводиться холодною кип"яченою водою. Якщо тушка пісна, треба змазати її маслом.
Готовність тушки Сосо перевіряє кухарською голкою або вилкою. Каже, сік має бути прозорим. Зазвичай на запікання йде 5-6 годин. На індичку менше вдвічі.
Солити й перчити м'ясо потрібно за 10 хвилин до завершення смаження.
Сосо ножем відрізає декілька великих куснів м'яса й ставить допікатися на решітку. У цей час прокручує знову вертіль. І так аж поки не залишиться, як у казці - "хвостик і ріжки".
100 гр печеного на вертелі м'яса коштує у "Софії" 20 гривень.
Коментарі