21–22 травня у Ризі відбувся саміт "Східного партнерства". Крім України, в ньому взяли участь п'ять країн колишнього СРСР — Грузія, Молдова, Білорусь, Вірменія та Азербайджан.
Україна очікувала від ЄС чіткої перспективи щодо запровадження безвізового режиму та додаткової фінансової допомоги. Наприкінці саміту учасники підписали спільну декларацію. ЄС пообіцяв скасувати візи для українців та грузинів, тільки-но країни виконають усі умови для цього. Зазначили, що це може відбутися 2016-го, однак конкретної дати не вказали. Не сказали в Ризі чітко і про європейські перспективи України.
— Європа виконує обіцянки, й наші наміри не змінилися. Ніхто не обіцяв, що Східне партнерство є автоматичним вступом у ЄС. Це довгий шлях, — каже голова Європейської Ради Дональд Туск, 58 років. — Наша декларація і так є амбітною. Це максимальний рівень досягнень.
Також за результатами саміту ЄС ухвалив рішення про надання Україні ще 1,8 млрд євро допомоги.
— Ця сума піде на поповнення золотовалютних резервів Нацбанку, — обіцяє голова НБУ 50-річна Валерія Гонтарева, яка була присутня під час підписання меморандуму.
У підсумковій декларації також засудили анексію Криму. Але підписалися під цим лише країни ЄС. Із країн Східного партнерства засудити анексію півострова відмовилися Білорусь і Вірменія. Затягнулися консультації щодо підписання остаточного документа з делегацією Азербайджану.
— Дуже радий, що всі дебати продемонстрували єдність ЄС і солідарність з Україною. Це життєво важливо для нас у ці надзвичайно складні часи, — говорить 22 травня на підсумковій прес-конференції президент Петро Порошенко, 49 років.
Реалізація поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, розпочнеться з 1 січня 2016-го.
— Важливо, щоб у будь-якому європейському документі згадувалася анексія Криму, окупація Донбасу, порушення Росією основ міжнародного права. Лише тоді продовжуватиметься політика санкцій проти Москви. — вважає колишній нардеп Тарас Чорновіл, 50 років. — Росія в якийсь момент може перестати брати участь у конфлікті на Донбасі. В Заходу в такому випадку з'являється спокуса зняти санкції. Такому варіантові реально запобігти. Треба зафіксувати в міжнародних документах право України на повну територіальну цілісність. А без повернення Криму це неможливо. В декларації Ризького саміту статус півострова чітко означений. Його визнали анексованою територією. Отже, санкції проти РФ триватимуть далі. Білорусь і Вірменія виступили проти формулювань щодо анексії Криму. Висновок — політика Східного партнерства дала тріщину. На Мінськ і Єреван натиснула Москва. Україна, Грузія та Молдова обрали європейську перспективу. Білорусь і Вірменія — теперішній статус. Брюссель має шукати нові форми партнерства для цих груп країн Східного партнерства.
Окрема ситуація з Азербайджаном. Він орієнтований на Туреччину, що прагне в ЄС. Тому Баку займає антиросійську позицію. Хоч і до останку не підписувало текст декларації. Але це не означає, що Баку залежне від волі Москви. Азербайджан на заходах Східного партнерства завжди робить демарш. Хтось із його представників заявляє, що підпише документ, якщо Вірменію визнають країною-окупантом (Нагірний Карабах, який офіційно є територією Азербайджану, понад 20 років перебуває під контролем Вірменії. Країни не підтримують відносин. — "ГПУ"). Відбувається скандал. Але врешті-решт Баку все підписує. Хоч і каже, що йде на поступки востаннє. Основне — заявити на весь світ про свою позицію.
Важливий пункт декларації — те, що зона всеосяжної торгівлі України з ЄС запрацює із січня наступного року. Це означає, що Росія ніяк не зможе втрутитися у процес. І жодних відкладань не буде.
Зафіксована перспектива безвізового режиму з ЄС із 1 січня 2016-го. Це пролунало у спільній заяві глав Євросоюзу в Ризі. Україні треба виконати певні зобов'язання щодо візової лібералізації до осені. Встигнемо — в січні зможемо вільно перетинати кордони Європи.
1 
1
Коментарі