"Золотоноша — єдине в Україні місто, де "Батьківщина" і Партія регіонів вирішили підтримати одного кандидата. Крім них, мене підтримували комуністи, соціалісти, партія Литвина і більше як 10 громадських організацій. Думаю, що всі вони просто хотіли відчути зміни в місті, приплив свіжої крові", — розповідає 43-річний Віталій Войцехівський, мер Золотоноші.
На місцевих виборах він набрав 51% голосів. Ішов від партії "Союз. Чорнобиль. Україна" До цього працював генеральним директором лікеро-горілчаного заводу "Златогор".
Розмовляємо у вівторок у його кабінеті на другому поверсі міської ради. На робочому столі — кілька ікон. Поруч — великий портрет губернатора Сергія Тулуба. На стіні — фото президента Віктора Януковича. На невеличкому столику попід стіною — кілька пляшок "Моршинської" та коробка цукерок.
— Ікони — це єдине, що взяв із собою на нове місце, — бере до рук невелику ікону Георгія Побідоносця. — Більше нічого не привіз, бо планую ремонт. Але поки що його не робимо, бо треба поміняти покрівлю на міськраді. Ви ж бачили, мабуть, які всюди тріщини. Зробимо ремонт, а дах потече. Це будуть викинуті на вітер гроші.
Чому вирішили йти у мери?
— Люди до виборів готувалися роками, а я ще на початку вересня навіть не збирався балотуватися у мери. У вересні зустрічався з керівниками інших великих підприємств міста. Обговорювали майбутні вибори і кандидатів. Хтось і запропонував: "Віталію, ти не хочеш спробувати?". Я одразу ж відмовився, навіщо це мені? Проте інформація про цей випадок просочилася в місто. Після цього мені почали телефонувати і з партій, і з громадських організацій. Казати, що підтримають. Для мене самого це було дивно. Тижні два-три я дозрівав, а потім наважився. Я не кидався на цю посаду. Просто вирішив спробувати себе в чомусь іншому. Хочеться побачити, як можна змінити місто. Я живу тут понад 20 років, знаю всі проблеми.
Скільки грошей витратили на кампанію?
— Набагато менше, ніж решта кандидатів. А голосів набрав більше за всіх них разом узятих. Моя передвиборна кампанія тривала всього три тижні. Фінансував її з власної кишені.
Що для вас найважче у роботі мера?
— На вихідних відкривав міську ялинку і водив хоровод із дітьми. Якби мені три місяці тому хтось сказав, що я це робитиму, засміяв би його. Ніколи не був публічною людиною, не ходив ні на які заходи. Працював і ніколи не афішував результатів своєї діяльності. Тепер все навпаки. На підприємстві простіше працювати. Як сказав робити, так всі і роблять. А тут треба враховувати ще чиїсь партійні інтереси.
Партії, які вас підтримали, мають вплив на мера?
— На першій сесії спробували ділити портфелі. Казали, що заступник має бути з тієї партії, а секретар — з іншої. Я відразу всім сказав: "Хлопці, залиште політичні амбіції за дверима. Тут треба працювати, а не в політику бавитися". Тому на посади призначав виключно професіоналів.
Багатьох звільнили?
— Тільки заступників і членів виконкому. Правду кажучи, у перший день роботи бачив на обличчях людей переляк — так сильно боялися звільнень. Однак для більшості цей страх виявився марним. А на звільнені посади призначав людей ініціативних. Уже зараз склали плани роботи на тиждень, місяць і на рік уперед.
Які задавнені проблеми вдалося вирішити?
— Найбільша удача — отримали з держбюджету гроші на ремонт очисних споруд, вони фактично не працювали. З восьми стихійних сміттєзвалищ у місті вже ліквідували три. До весни впораємося з рештою. Замінимо асфальт на центральній вулиці Шевченка. Всюди зробимо освітлення.
На передвиборних дебатах ви казали, що плануєте закрити стихійний базар у центрі міста і перенести стоянку таксистів.
— Я проти бардака на центральній площі. Зараз іде спорудження нового ринку на вулиці Благовіщенській. Щоб переселити людей, треба їм створити нові робочі місця. Бо сказати їм просто вибирайтеся — це залишити їх без куска хліба. Там плануємо звести ще й торговельний центр. З таксистами також уже мали розмову. З 1 січня замість п'яти парковочних місць на центральній вулиці буде два. На перспективу — відведемо для них окреме місце. Та думаю, коли ринок перенесуть в інше місце, сенсу їм стояти у центрі не буде.
Як вирішите долю порожніх приміщень гуртожитків ветеринарного технікуму і профліцею?
— На сесії ми прийняли звернення до Міністерства освіти й агропромислової політики про передачу в комунальну власність міста гуртожитків. Про гуртожиток профліцею така домовленість є. Гуртожиток технікуму поки що на балансі Білоцерківського аграрного університету. Відремонтувавши ці приміщення, можна забезпечити житлом 42 сім'ї.
Ви були генеральним директором великої компанії. Не програли в зарплаті після обрання?
— Ішовши на посаду мера, я не очікував від неї якихось матеріальних дивідендів. Зарплата у мене зараз — десь 4 тисячі з хвостиком. Це ставка і нарахування, здається, за інтенсивність. У попередника була удвічі більша, а в мене мінімальна для цієї посади. Бо не мав досвіду роботи на державній службі. Посаду міського голови розглядаю як реалізацію власного хобі — люблю господарювати.
"Златогор" матиме якісь преференції?
— Він не потребує преференцій. Навпаки — сама компанія допомагає місту. Зараз катастрофічно ні на що не вистачає грошей. І перше місце, куди я звертаюся, це, звісно, моя компанія. Я пропрацював там більше як 20 років. І зараз є учасником товариства.
"Не вважаю себе багатою людиною. Але маю все, що хочу"
Віталій Войцехівський у Золотоноші живе понад 20 років. Родом із Жашкова. Після закінчення Київського інституту народного господарства приїхав працювати за направленням на "Златогор". Починав бухгалтером, із 2002 року — генеральний директор.
Дружина 41-річна Людмила працює в аптеці. Син, 16-річний Олександр, — десятикласник. Войцехівські живуть у 3-кімнатній квартирі в центрі міста. Купили її 1997-го.
— Самі робили ремонт — клеїли шпалери, міняли розетки. Я не вважаю себе багатою людиною. Але, в принципі, маю все, що хочу, — розповідає Віталій Олександрович.
Має автомобіль "Тойота Секвойя", купив 2008 року.
Родина мера любить подорожувати. Кожного року бувають на морі та в горах.
— Улітку відпочивали у Криму. Минулої зими каталися на лижах в Австрії. Цього року не поїдемо, бо в мене немає часу. На Різдво з сім'єю будемо в моєї матері в Жашківському районі. У лютому, може, виберемося в Буковель. Щороку їздимо пити воду у Східницю на Львівщину.
Віддає перевагу класичному стилю в одязі. Скуповується в Черкасах і Києві. Улюблений магазин "Манн". На руці носить швейцарський годинник "Радо".
— Дружина подарувала на 40-річчя, — відгортає рукав піджака. — Годинник мені подобається, бо простий і функціональний.
Хобі мера — волейбол. Грає в команді горілчаного заводу "Златогор".
— Тренуюсь двічі-тричі на тиждень. Майже на кожних вихідних беремо участь у змаганнях. Спочатку грали на обласному рівні, тепер вийшли на республіканський. 2008 року були чемпіоном України серед аматорських команд.
5 
35413
Коментарі