"Чоловіки до жінок у владі ставляться ревниво, — каже Наталія Горбенко, депутат Черкаської обласної ради. Вона керує регіональним відділенням Фонду державного майна. — Мені здається, що в нашій країні тільки президент розуміє, що гендерну політику треба витримувати. Бо в його адміністрації працюють жінки. Чого не можна сказати про Кабінет Міністрів. Там немає жодної. Так само і в обласній владі. Хоч раніше завжди хтось із заступників голів була жінка. Наприклад, у свій час Валентина Артюх".
Зустрічаємося в Наталії Горбенко вдома. У великому дворі багато кущів троянд. На подвір'ї бігають вівчарки Арон і Діксі.
За п'ять років Горбенко зробила кар'єру: від майстра до директора фабрики. Довгий час очолювала одне з найбільших в області підприємств легкої промисловості "Вайсе-стиль", яке шило одяг для митників, прикордонників і міліції. Була депутатом Верховної Ради п'ятого скликання. Коли 2007 року розпускали парламент, Наталія Горбенко зачитувала із трибуни звернення від Партії регіонів. У Верховній Раді потоваришувала з багатьма народними обранцями.
— Із жінками з нашої фракції — Ганною Герман, Раїсою Богатирьовою, Тетяною Бахтеєвою — досі спілкуємося, інколи зустрічаємося.
Чоловік Володимир Петрович має автомобільний бізнес. До того, що дружина пішла у владу, ставиться позитивно.
— Спочатку переконував, мовляв, навіщо тобі це потрібно. Уже можна було б і відпочивати, займатися трояндами. Але все одно ще хочеться людям принести користь. Мене так виховали, що встигну і дома, і на роботі.
Наталія розповідає, що прокидається о 6.00. Робить зарядку на свіжому повітрі. Потім готує сніданок. Із чоловіком намагається харчуватися здоровою їжею. На роботі інколи затримується й до опівночі. Буває, що з документами працює й удома. Вихідний день випадає переважно в неділю.
— Їдемо в гості чи запрошуємо друзів до себе, — продовжує Наталія Арсентіївна. — У вільний час чоловік любить доглядати за садом. А я за своїми трояндами. У мене їх 40 кущів. Купляю ті, що вирощують у національному дендропарку "Софіївка". Ніколи не зрізую у вазу.
— На роботі я майже живу, — каже заступник міського голови Умані Галина Кучер, 55 років. — Заступник міського голови — додаткова відповідальність, але на стосунки між людьми це не впливає. Головне — відчути себе людиною команди, що тобі довіряють ту роботу, яку хтось інший не виконає. Треба бути готовим підставити плеча керівнику будь-якої служби.
На посаді з 2006-го. 14 років очолювала управління праці та соціального захисту. Є керівником осередку Народної партії в Умані, депутат обласної ради п'яти скликань.
— Умію робити все — будівельні, малярні роботи, шити, вишивати, в'язати. Мені це подобається, проте часу не вистачає. Якщо дома щось робимо, то всі разом.
Із листопада заступником мера Черкас працює Любов Майборода, 53 роки. До цього була лікарем-епідеміологом у міській санепідемстанції. Є депутатом обласної ради кількох скликань.
— Якщо серед чоловіків немає хамів, то з ними працювати легко. Якщо ж є, то це лишає неприємний осад. Але я вже давно навчилася не звертати на це уваги. Зазвичай нахаби трапляються на виборних посадах. У виконавчій владі таких майже немає, — розповідає. — Зверхнього ставлення до себе не помічаю. Чоловік до жінки ставитиметься так, як вона себе поставила. Лагідна усмішка, комплімент чоловікові вплинуть сильніше, ніж усі депеші та вказівки. Головна зброя жінки у владі — її привабливість. Вона більше зробить доброзичливим ставленням до оточення, аніж якимись наказами чи скандалами.
1 
1
Коментарі