"Родичі з Росії загрузили повний багажник сала"

 

Мер Черкас 42-річний Сергій Одарич хоче зробити символом обласного центру полуницю.

— У 1980–1990 роках черкаську полуницю возили в Москву, — каже Одарич.— Ми маємо гарні ґрунти, клімат для її вирощування. Другий момент: полуниця — це здоров"я і багато вітамінів. Якщо ми хочемо заохотити туристів відпочивати в Черкасах, то маємо показати, що в нас екологічно чисте місто. Крім того, для багатьох людей полуниця асоціюється із дитинством. Вважаю, що нам потрібно робити наголос саме на сімейному відпочинку, щоб люди приїздили родинами.

Полуницею славиться і Катеринопільський район. Місцеві возять ягоду на базари  сусідніх районів.

За часів Союзу в Каневі був чи не найбільший рибний базар. Продавали близько 100 видів копченої риби. Тепер копчену та солену рибу везуть із сіл, що розташовані на берегах Дніпра та Сули. Конкуренцію рибалкам-аматорам на Черкащині становлять промислові рибгосподарства. Найвідоміше серед них — "Черкасирибгосп". У штучних басейнах вирощують форель.

— Імпортована на наш ринок форель із Польщі та Голландії, звиняйте, вся з біодобавками та барвниками. А в нас — натуральні корма. І риба по кольору м"яса не червона виходить, а жовтувата, — вихваляє продукцію голова правління "Черкасирибгоспу" 59-річний Олександр Онученко.

Найближчим часом, окрім риби, планують постачати на ринок ще й чорну ікру.

— Це буде перший такий комплекс на всю Україну. Іншим підприємствам, щоб нас наздогнати, потрібно буде років 10 працювати, — говорить Олександр Веремійович. — Продаватимемо осетрину орієнтовно по 10 доларів за кілограм, а чорну ікру — за 700–850 доларів.

У рибгоспі "Гірський Тікич" у селі Бузівка Жашківського району на Черкащині, червону рибу вирощують уже 10 років. Веслоніс, виловлений у місцевих ставках, іде переважно на столичні прилавки.

— До нас приїздили родичі з Росії. Так, коли їхали додому, загрузили повний багажник сала — по всіх базарах поскупляли, — розповідає черкащанка Ірина Андреєва, 43 роки. — Я сміялася, питала: "Це ви на цілий рік запасаєтеся?". Дзвоню через місяць. Питаю, як там наше сало? Кажуть — маленький шматочок лишився. Вони всіх своїх друзів тим салом пригощали.

В області функціонують чотири свинокомплекси з поголів"ям від 12 до 40 тис.

— За минулий рік чисельність поголів"я свиней у сільгосппідприємствах області збільшилася майже на 20 відсотків. Найбільший приріст у Чорнобаївському та Золотоніському, Лисянському, Чигиринському районах, — говорить губернатор Олександр Черевко.

Продаватимемо чорну ікру по 850 доларів за кілограм

Більшість черкаської м"ясної продукції реалізують на ринках області. Має вона попит і в столичних ресторанах.

Зі Звенигородки на подарунки везуть сир місцевого комбінату. Масло і спреди  виготовляють молокозаводи Жашкова, Христинівки, Городища, Шполи, Ірклієва Чорнобаївського району.

— Коли їду за кордон, в якості сувенірів завжди беру нашу горілку, — розповідає Андрій Леонов, 25 років, із Золотоноші. — Є зубрівка, бальзами, класична. У різних сувенірних пляшках.

Окрім "Златогору", популярні місцеві марки "Холодний Яр" виробництва "Хлібна нива" в селі Косари Кам"янського району та "Собєскі".

Із солодощів популярні халва, цукерки "Пташине молоко", іриски, козинаки Шполянського заводу продтоварів. Із Чорнобаю везуть згущене молоко. Понад 100 найменувань солодощів випускає черкаський "Світ ласощів".

Черкащина має значні запаси мінеральних вод. Звенигородська мінеральна багата на радон, залізо, сірковуглець.

Її вживають для лікування захворювань опорно-рухового апарату, нервової системи. Радон містять також мінеральні води в Кам"янському районі. Воду "Мошногірська" використовуються для лікування органів травлення. Мінеральні води, що залягають біля Безбородьок Драбівського району, подібні до "Миргородської". Застосовують для лікування органів травлення і води, що добувають поблизу Коробівки Золотоніського району. Мінеральну воду "Тальнівська" експортують за кордон.

— Намагаюся завжди купувати тільки "Тальнівську", бо вона найкраща за співвідношенням ціна-якість, — каже черкасець 42-річний Володимир Терновий.

Маньківські сервізи були дефіцитом

Черкаські підприємства, що були відомі продукцією за радянських часів. Однак уже закрилися або працюють не на повну потужність:

— Маньківський майоліковий завод. Виробляв посуд. За часів Союзу маньківські кухонні сервізи були дефіцитом.

— Чигиринська шкіргалантерейна фабрика.

— Городищинський цукрозавод. Випускали цукор "Дорожний" для "Аерофлоту".

— Шполянська кондитерська фабрика. Виготовляли цукерки "Пташине молоко", "Вишня в шоколаді", "Метеорит".

— Монастирищинський обозний завод, виробляв вози. Машинобудівний завод, де виготовляли газові котли, тепер працює на 15–20% потужності.

— Смілянський радіозавод "Орізон". Випускав телевізори "Славутич", "Орізон". Тепер роздроблений на кілька підприємств.

— Звенигородський і Черкаський пивзаводи.

×