Украинцы не очень хотят отказываться от всего, что связывает их с русскими

Продвижение украинского русского языка началось после поражения "какой разницы"

Насправді просування "руского украінского" почалося після зримої поразки "какой разніци". Коли антиукраїнський елемент, захопивши владу, намагався зберегти свої рускіє привілеї під шумок "нє-імєєт-значєнія".

Не вийшло. Імєєт. Це розуміють і вони, і ми.

Зараз ці папуги змушені відкрито вийти на ідеологічне поле боротьби, але для страховки абсурдизують поняттєвий словник.

Звісно, самі рускіє до цих викрутів не додумалися би. Тут треба було креолів. Вони, маючи нерускій етнічний карт-бланш, вирішили скористатися удаваною хитрістю самих українців, які розказують, що 7 січня - це Українське Різдво, кирилицю вкрали в українців московити, ну й Гоголь тоже пожалуй "наш".

Українці взагалі не дуже хочуть відмовлятися від геть усього, що їх повязує з рускіми. Тому хтось мав знайтися такий, хто до 7 січня, кирилиці, ПІБ, ЮЗЖД, обласного поділу, Гоголя і Морґенштерна допасує ще й украінскій рускій язик.

PS. До речі, вагома частка захисників кирилиці водночас є лютими ґ-фобами. Для мене це зайве свідчення того, що насправді вони закохані в "рускій алфавіт", а не кирилицю.

Оригінал

Если вы заметили ошибку в тексте, выделите ее мышкой и нажмите комбинацию клавиш Alt+A
Комментировать
Поделиться:

Комментарии

Оставлять комментарии могут лишь авторизированные пользователи

Наші автори
Павел Кухта Руководитель по политическим вопросам Киевской школы экономики
Вадим Денисенко Исполнительный директор UIF
Юлия Дукач Аналитик проекта по дезинфомониторингу Texty.org.ua
Дмитрий Ярош Командующий Украинской добровольческой армии