Сьогодні історія з забороною пропаганди гомосексуалізму та встановлення кримінальної відповідальності за порушення цієї заборони цікавить дві групи: журналістів, тому що всі забулися про вибори, і те, що наразі відбуваються фальсифікації з виборчими комісіями, і цікавить рух "ЧЕСНО", очевидно там є якісь свої особливі підстави.
Вони спеціально поміняли критерії, які визначалися для діючих депутатів, щоби включити фактор підтримки виникнення такого законопроекту як фактор дискримінації.
Широка громадськість цим законом не зацікавлена, але комусь дуже вигідно, щоби за допомогою максимального підняття дискусії навколо цього закону відвернути увагу від того, що відбувається взагалі. Зараз він взагалі нікому не був потрібен, він був потрібен для того, аби відвернути увагу людей, від того, що твориться від окружних та дільничних комісій.
Я це питання підіймав ще у 2006-му, але тоді було важко знайти ініціаторів, з якими можна було домовитися про спільне внесення законопроекту від кількох фракцій. Два роки тому це питання озвучив я, а також Григорович, досить часто піднімав його Унгурян. Потім ми вирішили, що треба вносити подібний законопроект, і кілька людей почало його писати. Я теж почав писати, але в мене більш жорстка позиція, я вважав що сам факт гомосексуалізму, підтверджений публічно, має підлягати кримінальній відповідальності. Мій варіант всі оцінили, як занадто гострий, і прийняли варіант, який готував Царьков. Цей варіант всіх задовольнив. Так він з'явився 1,5-2 роки тому. Його не включали в порядок денний. Я кілька разів на Погоджувальній раді нагадував, що є такий законопроект, але ніхто не звертав уваги. Цей законопроект будуть приймати наступному скликанні, після виборів, коли про нього всі забудуть.
Цей законопроект буде розглядатися в 2-му читанні на трьох пленарних тижнях, які ще ця ВР матиме після дня виборів. І він буде провалений, він їм сто років не потрібен. Після виборів за нього голосувати не будуть. Але ініціювати потрібно було, бо все одно треба боротися за кожен законопроект, якщо вважаєш його правильним.
З волі деяких наших журналістів гомосексуали вважаються "священними коровами", їх не можна чіпати. Закон жодним чином не обмежує права людей, які мають гомосексуальну орієнтацію, але він говорить, що пропагувати це не можна. Він не забороняє й не обмежує можливості інформації, він не забороняє й не обмежує книги, фільми, де йдеться мова про таких людей, головне, аби не було прямої пропаганди.
ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Запрет говорить вслух о геях не уничтожит самых гомосексуалов - Шеремет
Коли в Росії піднімалися подібні закони, критики заявляли, що це люди, в яких є певні гормональні чи генетичні порушення, внаслідок яких створюється нетрадиційна сексуальна орієнтація, тому це є, фактично, певним захворюванням. У нас мова до такої дискусії не дійшла.
В 99% випадків – це розпуста провладних мажорів, яким немає чим зайнятися. Її не можна пропагувати. Заняття розпустою з неповнолітніми автоматично тягне на кримінальну відповідальність, а розпусні дії з особами твоєї статі (які є зрілими і дорослими) не насильно, а добровільно, очевидно, під таку відповідальність не підпадають.
Якщо ми визнаємо, що якась частина гомосексуалістів – є людьми в яких є певні мутації, чи гормональні порушення, тоді ми визнаємо, що це певна хвороба. Згідно з принципами українського законодавства, крім окремих випадків, ніхто не може примусити людину лікуватися, але мають бути гарантовані та забезпечені її права та захист від прямої дискримінації. Це означає, що якщо людина є гомосексуалістом, держава має надати їй можливості вилікуватися, але якщо ця людина не хоче змінювати свою орієнтацію, то держава має забезпечити, щоб її не вигнали з роботи. Держава має забезпечити, щоб ніхто не мав права проти волі людини, розголошувати факт її сексуальної орієнтації.
Тепер уявимо, що це хвороба. Захоплення демонстрацією на Хрещатику, де виходять всі хворі на сифіліс і йдуть із велетенськими лозунгами "Сифіліс – це круто", "Всі, хто не хворі на сифіліс – відстій". Ви вважаєте це нормально? А я вважаю, що ні. Зрозуміло, що про пропаганду в цьому випадку мова не може йти.
Цей закон забороняє прямі пропаганди, в тому числі в формі гей-парадів. Уявимо собі як відбувається гей-парад. Далеко ходити не треба. Згадаймо, що відбувалось на останньому гей-параді в Берліні: виходить "море" людей, яке демонструє свої первинні і вторинні статеві ознаки та імітацію статевих актів, а й іноді забуваються, й переходять повністю до них. Все це проводиться під лозунги "Приєднуйтесь ті, хто живе за традиційним принципом". Противники закону хочуть, щоб це відбувалось на наших вулицях?
Існує думка, що законопроект не зупинить, а тільки сприятиме поширенню ВІЛ/СНІД, але яким чином цей проект може впливати на поширення епідемії? Цей проект забороняє виходити на гей-паради, і кричати приєднуйся до геїв. Якщо на якусь тисячу молодих людей, які виходять в здорове, доросле життя, менше буде гомосексуалістів, то я думаю, що стане менше хворих на СНІД. Гомосексуалісти – це досить велике поповнення до людей, хворих саме на ВІЛ/СНІД .
Щодо претензій, закликів відхилити законопроект та незадоволення світової спільноти, як наприклад, зі сторони ЄС, або міжнародних організацій Amnesty International і Human Rights Watch, то світ має важливіші претензії до нас. Світ представляє "море" претензій, які дійсно важливі для нас: політичні в'язні, корупція, розкрадання бюджету, соціальна несправедливість і тому подібне.
В деяких європейських виданнях пишуть, що в Україні будуть саджати людей з нетрадиційною орієнтацією. Відбувається пересмикування фактів, адже ніхто нічого не забороняє, навпаки, закони України передбачають покарання за дискримінацію людей з будь-якою ознакою, в тому числі гомосексуалістів. Але на весь світ пішла інформація, що у нас саджатимуть гомосексуалістів. Тому, коли всі нормально розберуться, галасу буде трохи менше.
2 
1
Комментарии
27