Варшава разрушает основы Евросоюза

Качинський – це пізній Путін, який будує в Польщі легку форму авторитаризму, – каже журналіст Вітольд ЮРАШ

Польський конституційний трибунал оголосив про пріоритет права країни над євросоюзівським. Чи порушила Варшава угоди, підписані 2004-го під час вступу в ЄС?

– Опозиція каже, що Польща порушила угоди, які підписала 2004-го. Влада вважає, що навпаки – ЄС не дотримується домовленостей. Ми передали частину суверенних повноважень Євросоюзу, але інші залишили собі. Він не має права вирішувати, як суверенна держава повинна призначати суддів. Проте коли вступали, то базова домовленість була, що зобов'язуємося залишатися демократією.

Вся криза пов'язана з принципом призначення суддів. Провладна партія "Право і справедливість" створила ситуацію, в якій виконавча влада впливає на судову. Цим порушили принцип незалежності гілок влади й базову домовленість про демократичність. Кандидатури суддів висуває державна рада судочинства. Раніше судді створювали Раду й висували претендентів. Тож були незалежні від політиків. Тепер ПіС провела реформу, в рамках якої фактично міністр юстиції, а відповідно – провладна партія, призначає суддів.

 

Чи можуть бути за це юридичні наслідки для Польщі?

– Юридичних наслідків не буде, але можливе блокування грошей. Наприкінці ­2020-го Євросоюз створив фонд на 750 міль­ярдів євро для відновлення країн блоку після пандемії. Ці кошти розподілили між членами. Польща мала стати одним із найбільших отримувачів – їй припадає понад 23 мільярди у вигляді грантів і ще більш як 32 мільярди євро дешевих кредитів. Велика ймовірність, що ці гроші заморозять.

Також є основний бюджет ЄС на сім років, який розподіляють між країнами. Ці гроші також можуть заблокувати. А це ще майже 170 мільярдів євро.

Брак грошей посилить боротьбу між владою й опозицією, яку очолює ліберальна "Громадянська платформа" на чолі з колишнім президентом ЄС і прем'єром Дональдом Туском. Крім цього, спричинить боротьбу у провладній партії між поміркованим крилом центристів і крайніми правими. За іронією, поміркованих очолює прем'єр Матеуш Моравецький, який подав звернення у трибунал. Все вказує, що він хотів би домовитися з ЄС і знайти вихід із кризи. В нього немає політичних поглядів, але він уміє рахувати гроші, які країна недоотримає. А лідер партії Ярослав Качинський грошей рахувати не вміє. У партії всі борються проти всіх.

Парадокс у тому, що Моравецький пробує підкласти бомбу під польський бюджет, щоб переконати колег по партії й виправити відносини з ЄС. Колись був жарт, що комуністи героїчно вміють долати перешкоди, які самі створюють. У цьому сенсі ПіС щоразу більше нагадує Компартію.

Як Варшава і Брюссель виходитимуть із глухого кута і чи можливе скасування вердикту конституційного трибуналу, рішення якого перегляду не підлягають?

– Теоретично неможливо, а практично можливо все. Бо трибунал – маріонетка в руках провладної партії. Такого нахабного підпорядкування ніколи не було. Тож цілком уявляю відхід. Тим паче, це слід зробити, бо іншого виходу немає. Потрібна тільки політична воля.

Протягом 30 років був негласний компроміс, що вибори можна виграти, спираючись на людей центристських поглядів. Проте ПіС так скотилася вправо, що вибрала опиратися на голоси радикалів і маргіналів. Це ускладнює відступ, бо радикали бачитимуть зраду. Влада перегнула палицю, тому що 90 відсотків поляків – євроентузіасти, які можуть покарати ПіС на парламентських виборах 2023 року.

ПіС стала заручницею власної пропаганди. В політиці можна брехати, але не можна вірити у власну брехню. Качинський, як і Путін, свого часу був хитрий і кмітливий. Але крок за кроком бронзовів до моменту, коли втратив зв'язок із реальністю і веде ПіС і Польщу за поганим сценарієм.

Качинський дивиться лише державне телебачення, що розповідає приємні для нього речі. В його оточенні тільки ті, хто каже, який він геніальний і розумний. В партії на початку було багато розумних людей. Але всі, хто висловлював критичну думку, втрачали посади й кар'єру.

У житті партії є два етапи. Перший – ніщо не може завадити досягнути цілей. Другий – ніщо не може допомогти. ПіС – між цими етапами. Тільки недолугість опозиції дає їй змогу лідирувати в опитуваннях.

Польською політикою керують дві нездорові тенденції – ненависть і зневага.

ПіС усіх ненавидить. Захід – за надмірну толерантність. Це ріднить її з російською. Німців звинувачують, що спадкоємці Гітлера. Українці – бандерівці. Варшава посварилася ледь не з усім світом. У внутрішній політиці кожен, хто з владою не погоджується, – зрадник.

З другого боку, в лібералів є зневага до пересічних людей. Вони так і не збагнули, чому програли вибори 2015-го. Наша опозиція – найкращий союзник ПіС, щоб зберегла владу. Коли політик раз у раз каже, що ті, хто голосує за опонентів, – примітивні невдахи, це не додає симпатиків. Не можна виграти, якщо говорити потенційним виборцям, що вони тупі.

Які можливі наслідки для ролі та місця Польщі в Євросоюзі?

– Не думаю, що можливі катастрофічні рішення ЄС. Радше повільна маргіналізація і втрата позицій.

Знайомий банкір розповідав, що в його установі є спеціальний поверх, де дають кредити для Франції, Німеччини, Люксембурґу. Тобто для заможних західних країн. Позики на кращих умовах, під менші відсотки. Таким, як Україна чи Греція, дають на іншому поверсі. Під гірші відсот­ки й умови. Боюся, що Польщу умовно переведуть на цей гірший поверх.

Також зменшиться політична вага в Євросоюзі. Варшава менше впливатиме на його рішення. А партнери, як Київ, зможуть із сильніших позицій говорити з польською владою.

Єврокомісарка з питань юстиції Віра Юрова сказала, що ЄС може почати розвалюватися через рішення польського трибуналу. Які можливі загрози?

– Є ризик, що вслід за польським трибуналом подібне може прийняти конституційний суд Угорщини.

Не думаю, що Єврокомісія ухвалить радикальне рішення. Діятиме обережно, щоб теперішні маргінали не стали провідною силою. Брюссель спробує знайти золоту середину – покаже реакцію, але перечекає владу в Варшаві.

Рішення трибуналу підриває базу Євросоюзу. Брюссель може сперечатися з нами стосовно юридичних речей, але співпрацюватиме далі в інших. Не можна все поєднувати з усім чи вести тотальну війну. Це призводить до краху.

Ще одне можливе покарання – виключення Польщі із засідань Ради Євросоюзу. Це "ядерна зброя". Наприклад, Варшава більше не голосувала б стосовно санкцій проти Росії. Це фактичне позбавлення частини прав як члена ЄС.

Перш ніж ухвалити якесь покарання, Брюссель запитуватиме себе, чи не призведе це до гірших наслідків і чи не посилиться позиція євроскептиків.

 

Чи справедливі слова польської опозиції, що рішення трибуналу – це крок до "Пол­екзиту", тобто виходу Польщі з ЄС?

– У вересні 2018 року написав статтю "Випадковий "Полекзит". Опозиція звинувачує ПіС у тому, що веде країну до виходу з Євросоюзу. А влада каже, що це брехня. Іронія, що обидві говорять правду. ПіС прагне, щоб Польща залишилася в Євросоюзі, але за їхніми правилами, що неможливо. Нав'язати правий порядок денний ліволіберальному блоку силами поляків і угорців не вийде.

Наша влада уявляє, що ми така ж велика потуга, як Німеччина чи Франція. І тому Варшаву слід слухати.

ПіС хоче Європу з традиційними цінностями. Схиблені на темі ЛГБТ. Хоча серед партійців багато прихованих геїв. Крім цього, наші праві, як і росіяни, ностальгують за колишньою величчю – першою Річчю Посполитою. Влада живе фантомами минулого.

Ким у системі польської влади є Ярослав Качинський і яку країну він будує?

– Качинський – аналог пізнього Путіна. Ранній глава Кремля був найважливішим серед інших, потім – суддею між боярами, тепер – цар. Перші етапи лідер ПіС проскочив, зразу пішов у королі.

Колись російська політологиня Лілія Швецова прекрасно характеризувала Путіна: "всемогутня безпорадність". Людина, яка теоретично може все, а практично нічого, через що країна під ним дрейфує. Так само можна сказати про Качинського. Його план модернізації виявився цілковитим провалом. Поважаю його за те, що помітив недоліки країни, яких теперішня опозиція воліє не помічати. Але ліки від хвороби виявилися гіршими, ніж вона сама.

ПіС посилює у країні хаос, творить авторитаризм у легкій формі. Влада каже, що бореться за моральність, проте лише знищує авторитет католицької церкви. Посварили нас із сусідами. Їм здається, що Європа проти них згуртувалася, бо "встали з колін". Говорять ті самі фрази, що й російська пропаганда.

Які наслідки для поляків будуть від недоотримання коштів із фондів ЄС?

– По-перше, влада через пандемію витратила значні гроші на підтримку бізнесу. Внутрішній борг став надто великим (за даними уряду, 2020-го становив 292 млрд євро, або 57,5% ВВП, а 2021-го досягне 323 млрд євро. – Країна). Втрата навіть частини грошей буде сильним ударом по економіці.

Авторитаризм, хоч і в легкій версії, лякає бізнес, який любить тихі гавані та гарантії безпеки. Великий бізнес хоче мати стовідсот­кові гарантії.

Недавно запитав одного з великих підприємців, чи зацікавлений він у білоруському, російському або українському ринках. Відповів: "Розумію, що в цих країнах можна заробити до 15 відсотків на рік з інвестицій, а в Німеччині – 3 проценти. Але в мене вже Rolls-Royce, яхта, літак, дім у Монако і мені 73 роки. Нащо ризикувати? Для мене 3 відсотки без стресу кращі, ніж 15 зі стресом і з гарантією 50 процентів". Це пояснює, чому не буде експансії бізнесу в Україну, доки не з'явиться стабільна демократична правова держава.

Рішення трибуналу розділяє ліберальну й консервативну частини польського суспільства?

– Між частинами суспільства багато років триває боротьба, й вона загострюється. Я втратив деяких друзів через політичні розбіжності. На відміну від німців, не вміємо знаходити порозуміння. Здається, надалі протистояння лише посилюватиметься.

Українці теж були роз'єднані, доки не напала Росія. Можливо, Польщі доведеться дійти до подібної кризи. Може, відчуття загрози з боку Москви допоможе. Може, хтось когось уб'є з політичних мотивів – і це змусить схаменутися. Але не факт, що щось із цього нас примирить.

Як після понад двох років правління в Україні президента Зеленського та його команди змінилися відносини між Києвом і Варшавою?

– Відносини ніби покращилися. Питання історії відійшли на задній план. Ми винесли їх за дужки, щоб не сперечатися. Але якщо Росія захоче посварити, їй буде легко, бо проблема не вирішена. У Польщі та України не бракує нерозумних людей, які за першої нагоди повернуться до конфліктів на історичному ґрунті.

З польської сторони, проблема в тому, що наші праві не вміють переконувати. А українські політики поводяться так, ніби Україна – в центрі світової уваги. Українцям і полякам варто зрозуміти, що у провідних столицях світу не думають про нас. Можемо сперечатися, хто більша провінція. Але мудріше зрозуміти, що єдиний шанс нею не бути – не поводитися так, неначе є пупом світу.

Що для перспектив євроінтеграції України означатиме криза в Євросоюзі, яку спровокувала Польща?

– У Західній Європі складається думка, що вони дали полякам і угорцям вступити в ЄС – і ті нашкодили. Мовляв, уся демократичність Східної Європи часто декоративна і ми всередині авторитарні. Це може погано вплинути на шанси України. Тобто в разі вступу до Євросоюзу правила для Києва можуть стати значно суворіші, ніж були для нас.

×