Ексклюзивы
четверг, 19 августа 2010 11:15

"У 17 років я дав обітницю цнотливості. Шкодую про своє рішення по 10 разів на день"

 

Годин 12-13 на день читаю, п'ять-шість годин пишу.

Сплю від трьох до п'яти годин на добу. Стомлююся, звичайно. Відсипаюся в потягах.

План у мене простий: возз'єднати Україну з Росією. А з подальшими проблемами розбиратися в міру їх надходження.

Батько - професор Одеського державного морського університету - фахівець у складанні рівнянь стану. У цій сфері працює приблизно 100 людей, і вже близько 50 років він у першій десятці.

У 3,5 року я навчився читати. У 11 почав вивчати 15-томний енциклопедичний довідник із машинобудування, який знайшов у бібліотеці батька, і років до 14 вивчив його мало не напам'ять.

При тривалому спілкуванні я досить нудний.

Красивих люблять більше, ніж розумних, тому що красу можуть оцінити навіть нерозумні.

Загалом мені лестить популярність.

Засоби до існування заробляю статтями та політичними консультаціями.

Як правило, політики дбають про імідж набагато серйозніше, ніж про все інше. Крім хіба що грошей.

Не підходжу на роль глави держави - занадто нерішучий, коли треба від розрахунків і зіставлення варіантів переходити до вибору та здійснення одного з них.

Я - єврей за походженням, росіянин за культурою.

Не люблю рибу, варену або тушковану капусту, горох розварений - все, що нагадує мені про улюблені страви кухаря дитячого садка, куди я ходив. Готував він жахливо.

Після того як довідався, що зір псується, коли близько роздивляєшся предмет, привчив себе тримати будь-який текст на відстані не менше 25 сантиметрів від очей.

За рік читаю 100-150 книжок, у кращому разі 500 слів на хвилину. Після курсів можна було би збільшити швидкість разів у десять, але боюся, тоді не встигав би обдумувати прочитане.

Цензура в Росії, перш за все, внутрішня. Мені там більше за все не вистачає України.

Для возз'єднання України з Росією в мене єдиний засіб - постійно поширювати відомості про основні його вигоди. Це формування єдиного ринку, де проживає достатня кількість людей, щоб нові розробки в промисловості змогли окупитися. Відповідно промисловість обох держав почне розвиватися краще. Звідси політичні вигоди. Високі технології погано поєднуються з бюрократичним засиллям, так що стане значно менше чиновницького свавілля й корупції.

Голосував за Януковича на президентських виборах. І за цей час, доки він при владі, не розчарувався у своєму виборі.

"Нинішня молодь полюбляє розкіш, має погані манери, зневажає авторитети", - писав Сократ. Відтоді минуло два з половиною тисячоліття, але в стосунках молоді зі старшим поколінням нічого не змінилося.

У 17 років я дав обітницю цнотливості. Шкодую про своє рішення по 10 разів на день.

Цікавився темою невинності серед великих людей. Таких небагато - Ньютон, Кант. Із власного досвіду знаю, що це впливає на чоловіка негативно.

Перельман (Григорій Перельман - один із найвидатніших математиків сучасності, 44 роки, живе в Санкт-Петербурзі. - "Країна") зараз у критичному для цієї науки віці. Вважається, що свіжі ідеї математикам приходять в голову до 40, а потім вдається лише розробляти придумане раніше. Схоже, в нього є ще кілька сильних ідей. І він так поспішає їх опрацювати, що не хоче витрачати час ні на формальності, пов'язані з отриманням премій, ні на спілкування з колегами.

Не знаю, що таке смуток, бо завжди маю, чим зайнятися.

Особисто мені простіше розібратися з пенсією, ніж із дітьми.

Якби мої діти були схожими на мене, то краще їм було би на світ не з'являтися.

Жінок завжди називаю дівочими прізвищами: не Тетчер, а Робертс, не Тимошенко, а Григян. Бо людей треба ідентифікувати однозначно. Крім того, у моїй родині жінки, починаючи від бабусі по батьковій лінії, не змінюють прізвищ, виходячи заміж.

У найближчому майбутньому мене навряд чи запрошуватимуть на такі заходи, де прийнято з'являтися в костюмі з краваткою. Але якщо буду - доведеться взяти костюм напрокат.

Миюся і чищу зуби регулярно. Нігті не підстригаю, доки не почнуть тріскатися - не займаюся жодною роботою, якій заважали би довгі нігті.

Не вмію навчати.

В останній раз я закохувався в п'ятому класі.

У школі був відмінником. Щоправда золотої медалі не отримав: 1969-го для цього потрібні були п'ятірки за два роки, а в 9-му класі вчитель історії поставив четвірки всім, хто знав історію краще за нього.

Смерть - абсолютний кінець особистості. Далі залишається тільки те, що ми встигли зробити для інших.

Буває, кілька днів узагалі не виходжу з дому. Замовляю їжу телефоном.

Якщо якась книжка подобається, намагаюся прочитати всі твори цього автора.

Навіщо мені змінювати стать? Усе одно нею не користуюся.

Можна спати чотири години на добу та працювати 80-100 годин на тиждень. Знаю з власного досвіду, що такий режим сприяє ожирінню. А це породжує безліч тілесних розладів.

Мені все одно, який маю вигляд.

Сейчас вы читаете новость «"У 17 років я дав обітницю цнотливості. Шкодую про своє рішення по 10 разів на день"». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

4

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосов: 35413
Голосование Какие условия мира и остановка войны для вас приемлемы
  • Отказ от Донбасса, но вывод войск РФ со всех остальных территорий
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Отказ от Крыма и Донбасса при предоставлении гарантий безопасности от Запада по всем остальным территориям
  • Остановка войны по нынешней линии фронта
  • Лишь полный отвод войск РФ к границам 1991-го
  • Ваш вариант
Просмотреть