– У татар нет такого – сам живу хорошо, а на других наплевать, – каже Юкшуф. – У нас из покон веков традиция: построил себе дом – построй соседу. Чем богаче твоя деревня, тем дороже стоит твой дом. И уважение к тебе растет. Самый большой позор – когда из твоего поселения попрошайки деньги собирают.
Кримський татарин Юкшуф разом із родиною приїхав із Феодосії до Львова на початку весни. Відкрив невелике кафе в центрі міста. Подібне мав у Феодосії. Збирається повернутися туди, коли "все закінчиться". Навчив мене готувати манти і сарму – національні татарські страви.
– Коли прийшла радянська влада, викорінила наші традиції, – показує, як правильно загортати фарш у виноградний листок. – Кожен став сам за себе, обгородилися високими парканами, зникли міцні родинні зв'язки. Тому татар нема чого винити, що вони здали Крим окупантам.
У нашому селі на Рівненщині була традиція: двічі на рік велика родина збиралася, аби посадити й викопати картоплю. Мама два дні готувала їжу для двох десятків працівників. Зате за день наша сім'я не тільки робила заплановане, а й дізнавалася усі сільські новини, планувала весілля, ювілеї, будівництво житла.
Ми давно вже разом не садимо картоплю – невигідно. Із родиною бачимося лише на весіллях і похоронах. Зв'язки так потоншали, що я не можу одразу згадати імен двоюрідних племінників. І навіть нема кого в тому винити.
Комментарии